
- •Міжнародне публічне право
- •Тема: Поняття, природа і властивості міжнародного права.
- •Тема: Історія становлення і розвитку міжнародного права.
- •Тема: Джерела міжнародного права.
- •Тема: Основні принципи міжнародного права.
- •Тема: Суб'єкти міжнародного права.
- •Тема: Визнання та правонаступництво в міжнародному праві.
- •Тема: міжнародно-правова відповідальність.
- •Тема: Право міжнародних договорів.
- •**Джерела**
- •Тема: Дипломатичне та консульське право.
- •Тема: Право міжнародних організацій.
- •Тема: Міжнародне право захисту прав та свобод людини.
- •Тема: Міжнародно-правові аспекти громадянства:
- •Тема: Територія в міжнародному праві:
- •Тема: міжнародне повітряне та космічне право.
Міжнародне публічне право
Лекція №1 05.09.2012
Байморатов "Міжнародне право". Бугоминський "Міжнародне право".
Тема: Поняття, природа і властивості міжнародного права.
поняття, предмет функції міжнародного права.
співвідношення міжнародного права та національного.
поняття міжнародного права як науки.
суб'єкти міжнародного права: поняття, види, загальна характеристика.
співвідношення міжнародного права та міжнародного приватного права.
**1**
Школи:
Позитивістська.
Природна.
Соціологічна школа – увагу звертає на норму права.
Радянська школа – засновувалось на консенсуальній теорії (договірній).
Міжнародне право - система юридичних норм, які регулюють міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини, співробітництва і приймаються повноважними суб'єктами.
Предмет міжнародного права – міжнародні відносини переважно міждержавного характеру, які полягають у підтримці миру, безпеки, розвитку співробітництва, створення дружніх відносин.
Об'єктом є певні матеріальні і нематеріальні блага. Зокрема природні ресурси, континентальний шлейф, космічні об'єкти.
Функції:
соціальні – функція, яку міжнародне право виконує в суспільстві.
юридична – визначаються права та обов'язки суб'єктів, основи міжнародного правопорядку, міжнародної законності.
інформаційна – забезпечується і поширюється знання про міжнародні документи і вплив на формування міжнародної правосвідомості.
охоронна – норми, які спонукають держави слідувати певним правилам поведінки.
Відносини, що регулюються міжнародним правом становлять предмет міжнародного правового регулювання і поділяються на види:
міжнародні економічні відносини.
міжнародні культурні відносини.
міжнародні політичні відносини.
міжнародні соціальні відносини.
Міжнародні відносини виникають між державами а міжнародними організаціями, між державами та квазі-державами, між державами та іншими суб'єктами.
**2**
Міжнародне право є окремою правовою системою, яка має свої галузі та інститути. Міжнародне право не є галуззю внутрішньодержавного права і не входить до його правової системи.
В міжнародному праві є 2 теорії співвідношення:
дуалістична – в основі лежить теза про те, що міжнародне право і внутрішнє право являють собою два різних правопорядки.
моністична:
теорія примату – верховенство міжнародного права над внутрішнім.
- верховенство внутрішнього права над міжнародним.
Відмінність полягає у творені норм. Внутрішні приймаються внутрішніми органами. В міжнародному – є держави і міжнародні організації.
Відмінність по суб'єктах, по соціальній сутності, по джерелам.
**3**
16-17 століття міжнародне право сформувалася як наука, видана в книзі. Засновником вважається голландець Гуго Гроцій. Він видав в Англії книгу "Про право війни та миру"в трьох томах. В цій книзі були вперше сформульовані основні положення міжнародного права.
В 19-20 столітті сформувалися основні напрямки в науці міжнародного права. Напрямки:
природно-правовий – вважає, що міжнародне право виникло з розуму людини не залежно від держави.
позитивно-правовий – вважає, що міжнародне право виникло в результаті укладення звичаїв і договорів.
Гроціанський – вважає, що міжнародне право утворилося із законами природи, але на основі угоди через формування договорів і звичаїв.
нормативізму – вважає, що міжнародне право має наднаціональний характер. Воно стоїть вище національного.
**4**
Суб'єкти міжнародного права – учасники міжнародних відносин, які володіють міжнародними правами і обов'язками, здійснюють їх на основі міжнародного права і несуть у певних випадках міжнародно-правову відповідальність.
Всі суб'єкти мають міжнародну правосуб'єктність.
Ознаки суб'єктів:
зовнішня відокремленість.
здатність реалізовувати права та обов'язки на основі норм.
здатність бути стороною в міжнародних відносинах.
Суб'єкти діляться на 2 види:
основні – держави, нації, народності в тому числі і ті, що борються за свою незалежність.
похідні – міжнародні організації, державо подібні утворення (Ватикан, Монако, Сан-Маріно).
**5**
Спільне між міжнародним публічним і приватним правом.
обидві регулюють міжнародні відносини.
спільні джерела (міжнародні договори і звичаї).
Різниця:
|
Публічне |
Приватне |
За суб'єктами |
Держави, нації, народності |
Фізичні, юридичні особи, які мають іноземну належність. |
За об'єктами регулювання |
Відносини з приводу миру та безпеки між державами |
Особисті майнові і немайнові відносини, сімейні і трудові відносини, які містять іноземний елемент. |
За методами |
Погодження воль держав (координаційний метод). |
Колізійний метод. |
За відповідальністю |
Міжнародна відповідальність |
Цивільна відповідальність |
За сферою дії |
Глобальна |
Територія однієї держави. |
За джерелами |
Міжнародний договір, міжнародний звичай, національне законодавство, судова і арбітражна практика. |
-//- |
Лекція №2 12.09.2012