5. Особливості управління підприємствами як системи

під управлінням підприємством слід розуміти цілеспрямовану

діяльність, яка представляє собою сукупність методів, засобів і форм ефективної ко-

ординації роботи людей (трудових колективів) для досягнення поставлених завдань

або визначеної мети (підвищення результативності виробництва, зростання прибутку

тощо).

Система управління підприємством пе-редбачає диференціацію та координацію

управлінської діяльності за виконуванимифункціями.

Під функцією управління слід розумі-ти продукт поділу і спеціалізації управлінсь-

кої праці, відокремлений напрямок управлін-ської діяльності, що дозволяє здійснювати

управлінський вплив.За ознакою інваріантності розрізняютьзагальні (ключові) функції, що розкриваютьсклад процесу управління, і специфічні (кон-кретні) функції, що вказують напрямок цілеспрямованого впливу на той чи інший видвиробничої діяльності.

Властивості, що характе-ризують зв'язок системиіз зовнішнім середовищем

- принцип «чорної скриньки»;- самостійність;- відкритість;- сумісність.

Властивості, що хара-ктеризують сутністьта складність системи

- первинність єдиного цілого;- неадитивність;- розмірність;- складність;- жорсткість;- вертикальна цілісність;- горизонтальна відособле-ність;- ієрархічність;- множинність.

Властивості, що хара-ктеризують методоло-гію цілепокладання- цілеспрямованість;

- спадкоємність;- пріоритет якості;- пріоритет системи більшвисокого рівня інтересів;

- надійність;- оптимальність;- невизначеність інформацій-ного забезпечення системи;

- емерджентність;- мультиплікативність.

Властивості, що харак-теризують параметридії і розвитку системи- безперервність;

- альтернативність шляхівфункціонування і розвитку;- синергічність;- інерційність;

- адаптивність;- організованість;- дотримання належного рів-ня стандартизації;- інноваційний характер роз-витку системи.

ПІДПРИЄМСТВОяк складнаекономічнасистема

. Функціїуправління, їххарактеристикаДо основних функцій управління відносять:

- планування;- організацію;- мотивацію;- контроль.

6. Виробнича структура підприємства. Внутрішнє середовище підприємства

виробнича структура підприємства представляє собою сукупність

керованих ланок (цехів, дільниць, господарств тощо), об'єднаних технологічними чи

кооперованими зв'язками. Вона відображає склад структурних підрозділів виробництва

як суб'єкта управління.

Схематичне зображення виробничої структури підприємства

ВИРОБНИЧА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

ОБСЛУГОВУЮЧІ

ГОСПОДАРСТВА

ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНІ

ГОСПОДАРСТВА І ЦЕХИ

ЦЕХИ ОСНОВНОГО

ВИРОБНИЦТВА

Транспортне

господарствоСкладськегосподарство

ЗаготівельніцехиОсновні цехи

ОбробніцехиІнструментальнегосподарство

РемонтнегосподарствоЕнергетичнегосподарствоЕкспериментальнийцех

У складі підприємств виділяють основні, забезпечувальні і обслуговуючі цехи та

господарства.

Господарство – адміністративно і організаційно відокремлений структурний під-

розділ підприємства, який виконує комплекс виробничо-управлінських функцій. Розріз-

няють інструментальне, ремонтне, енергетичне, транспортне і складське господарства.

Цех – адміністративно відокремлена (за предметними, технологічними чи функ-

ціональними ознаками) виробнича одиниця (ланка) підприємства. Його основним зав-

данням є виготовлення виробів відповідної якості в обсязі і асортименті, передбаче-

них планом, з дотриманням встановлених техніко-економічних показників.

Основні цехи підприємства беруть участь в різних стадіях виробництва проду-

кції, яка визначає характер спеціалізації підприємства. Вони поділяються на 3 групи:

- заготівельні цехи;

- обробні цехи;

- складальні цехи.

Заготівельні цехи здійснюють попереднє формоутворення продукції (штампу-

вальні, ливарно-заготівельні, пластмасові операції тощо).

В обробних цехах здійснюється механічна (автоматно-токарний цех), хімічна

(гальванічний цех), термічна, електрична, ультразвукова та інші способи обробки

продукції.

Складальні цехи здійснюють загальну та вузлову збірку продукції.

Забезпечувальні цехи призначені для забезпечення виробничого процесу ін-

струментом, всіма видами енергії і ремонтними роботами. До них відносять інстру-

ментальні, ремонтні, енергетичні господарства, а також експериментальні цехи, які

Підприємницьке середовище –суспільна економічна ситуація, що включає

ступінь економічного волевиявлення, наяв-ність (чи можливість появи) підприємницького

корпуса, домінування ринкового типу економічних зв'язків, можливість формування

підприємницького капіталу і використання необхідних ресурсів.

До внутрішнього підприємницького середовища відносяться такі етапи, як здійс-

нення маркетингових досліджень, формулювання мети підприємництва, вибір техно-

логії виробництва та організаційної структури, добір персоналу та прогнозування ре-

зультатів діяльності.