1.Підприємницька діяльність.

Підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здій-снювана суб'єктами господарювання (підп-риємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибу-тку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підпри-

ємницьку діяльність, не заборонену законом. На відміну від цього здійснення підпри-

ємницької діяльності органами державної влади та органами місцевого самовряду-

вання забороняється.

Принципи підприємницької діяльності:

- вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності;

- самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибір постачаль-

ників і споживачів виготовлюваної продукції, залучення матеріально-технічних, фі-

нансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встанов-

лення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

- вільний найом підприємцем працівників;

- комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;

- вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати

податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

- самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, викори-

стання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання

їх праці. При укладенні трудового договору підприємець зобов'язаний забезпечити

належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її

своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціа-

льне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства.

Підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та

законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ,

організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки

підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

2. Підприємницькі договори та їх структура

Невід'ємною складовою співробітництва в сфері підприємництва є угода, тобто еко-

номіко-правова форма досягнення підприєм-ницької мети. Згідно зі ст.41 Цивільного ко-

дексу України (далі – ЦКУ), угодами визна-ються дії громадян та організацій, спрямова-

ні на встановлення, зміну чи припинення правовідносин юридичних і фізичних осіб в

сфері підприємницької діяльності.

Отже, угода – це будь-яка домовленість між підприємцями, в основі якої лежить

комерційний інтерес. Результатом угоди як процесу обміну на компенсаційній основі

є задоволення всіх учасників угоди, досягнення поставлених ними комерційних цілей

чи одержання в результаті обміну цінностями користі, вигоди.

Поняття «договір» визначають через поняття «угода», бо він є її різновидом.

Договором вважають угоду двох чи кількох осіб, спрямовану на виникнення, зміну

чи припинення прав і обов'язків. Керуючись загальним визначенням договору, слід

зауважити, що господарським вважають такий цивільно-правовий договір, в якому

обидва партнери чи хоча б один з них є юридичною або фізичною особою, а також

згідно з яким передаються товари, виконуються роботи чи надаються послуги з ме-

тою здійснення підприємницької діяльності чи іншої мети, не пов'язаної з особистим

(сімейним, домашнім) споживанням. Усі ділові взаємовідносини між суб'єктами підп-

риємницької діяльності регламентуються законодавством і тими умовами, які вони

передбачили в договорі. Успіх такої