- •1.Поняття предмет і ознаки філософії і філософування
- •2.Некласична німецька філософія: Фейєрбах, «Філософія Життя»
- •3.Функції філософії в суспільстві
- •4. Персоналістична філософія: м. Бердяєв, л. Шестов
- •5. Структура філософського знання
- •6. Сучасна західна філософія: провідні напрямки та школи.
- •7. Філософія в структурі світогляду.
- •8. Психоаналітична філософія: Фрейд, Юнг
- •9. Співвідношення філософії з міфологією.
- •10. Філософія Маркизму.
- •11. Проблема буття: основні історичні підходи та сучасне бачення.
- •12. Атеїстичний екзистенціалізм: Сартр, Камю.
- •13.Основне питання філософії: різноманітність підходів
- •14 Питання повторюється з 2
- •15 Матерія та її властивості
- •16 Основні риси екзестинційної філософії
- •17 Свідомість як ідеальне буття та ідеальне відображення. Мова як упредметнена свідомість.
- •18 Періоди та основні риси давногрецької філософії
- •19 Емпіричне та раціональне пізнання. Інтуїція
- •20 Філософія національної ідеї: т. Шевченка, л. Українки, і. Франко
- •21 Філософське вчення про пізнання. Пізнання як творчість.
- •22 Філософія Радянської доби та діаспори. Українська історіософії(саме нагульне питання хочте попробуйте знайти щось правильніше)
- •23 Абсолютна та відносна істина, критерії істини
- •24 Класична українська філософія: п.Юркевич, о.Новицький, о,Потебня
- •25.Закон діалектики
- •26."Вчення г.Сковороди про людину"
- •27.Поняття «наука»та «наукова картина світу»
- •28.Філософська культура Давньої Русі.
- •29.Принципи та категорії діалектики
- •30.Філософія українського бароко.
- •31.Методи наукового пізнання: спеціальні,загальнонаукові та універсальні.
- •32.Особливості етапи розвитку української філософської думки.
- •33.Класифікація наук. Структура наукового знання.
- •34.Основні риси філософії Нового часу.
- •35 Суспільство як предмет соціальної філософії
- •36.Німецька класична філософія:Кант,Гегель
- •37.Цінність науки та її значення у житті сучасної людини та суспільства.
- •38. Філософія р.Декарта і б. Паскаля.
- •39. Основні сфери суспільного життя: матеріальна, духовна, соціальна, політична, фізична. Структура та функції сфер буття.
- •40.Філософія Просвітництва.
- •41. Проблема людини в історії філософії: есенціалістська та екзистенціалістська парадагми.
- •42. Філософія Нового часу: ф. Бекон
- •43. Проблема людини в історії філософії: есенціалістська та екзистенціалістська парадагми.
- •44.Філософія Нового часу:ф. Бекон.
- •45. Основні підходи до сенсожиттевих пошуків. Проблема смерті.
- •46. Філософія епохи Відродження.
- •47. Глобалізаційні процеси у сучасному світі.
- •48.Рання грецька філософія: проблема першоначала.
9. Співвідношення філософії з міфологією.
Міфологія – форма суспільної свідомості,характерна для первинного суспільства.
Людина не відокремлює себе від природи і поширює людські явища на явища природи. Це синкретичне мислення.
Основні форми:
Анімізм – віра в окреме існування духів в персоніфікованому вигляді.
Аніматизм – одухотворення всієї природи
Тотилізм – віра в надприродне, зв'язок між людиною і твариною.
Фетишизм – віра в зв'язок з придметами.
10. Філософія Маркизму.
Марксизм – одна з небагатьох спроб в історії людства дати цілісне розуміння об’єктивного світу та місця і ролі людини в ньому, розкрити найзагальніші закони розвитку природи, суспільства і людського мислення. Батьківщина марксизму Німеччина його творці Карл Маркс(1818-1883) і Фрідріх Енгельс(1820-1895). Марксизм відмовляється від багатьох традицій, які визнавали філософію наукою наук, всезагальною теорією,знанням про все. Філософія марксизму використовує знання цих наук, але кардинально відрізняється від них як предметом так і методом пізнання. Крім найзагальніших закономірностей розвитку природи, суспільства і пізнання.
11. Проблема буття: основні історичні підходи та сучасне бачення.
Буття – філософське поняття, яке позначає існуючий незалежно від сві-домості об’єктивний світ, матерію. Найбільш загальне і абстрактне поня-ття, яке позначає існування що-небудь взагалі.
В основи філософії багатьох мисли-телів, як минулого, так і сучасного покладені системотворчі поняття, до їх числа належить і буття. Філософський смисл поняття буття тісно пов’язаний з поняттями: небут-тя, існування, простору, часу, матерії, становлення, розвитку, якості, кіль-кості, міри та іншими категоріями. Питання про те, як все існує, яке його буття, розглядається в онтоло-гії. Онтологія – це вчення про суще, про першооснови буття: система най-загальніших понять буття, за допомогою яких здійснюється осягне-ння дійсності.Існує два заперечення доцільності введення в філос. категорії буття:
- категорія буття не говорить нічо-го про конкретні ознаки речей і тому її слід вилучити з розгляду;
- поняття буття визначається через поняття існування і повторює його, то і в цьому випадку вона теж непотрібна.
Очевидна необгрунтованість цих точок зору. Буття – це категорія, яка призначена для того, щоб фіксувати всезагальні зв’язки світу, а не кон-кретні ознаки речей. Філ.категорія буття включає в себе не тільки вка-зівку на існування, але й фіксує більш складний комплексний зміст цього іс-нування.
Розрізняються основні форми буття:
1) буття речей (тіл), процесів, які ще поділяються на: буття речей, про-цесів, стан природи, буття природи як цілого; буття речей і процесів, виро-блений людиною;2) буття людини, яке поділяється на буття людини у світі речей і спе-цифічне людське буття;
3) буття духовного (ідеального), яке існує як індивідуальне духовне і об’єктивне (позаіндивідуальне) ду-ховне;4) буття соціального, яке поділя-ється на індивідуальне (буття окремої людини в сусп. та в істор.процесі) і суспільне буття.Головні сфери буття – природі, сус-пільство, свідомість та розмаїття явищ, подій, процесів, які входять у ці сфери, об’єднанні певною загаль-ною основою.