
- •1. Призначення механізму, який проектується.
- •Шарнірно-важільний механізм складається з важелів і тяг, виконаних з товстолистової сталі.
- •2. Принцип роботи механізму, який проектується
- •3. Динамічний аналіз та синтез механізму
- •3.1 Задачі
- •3.2 Кінематичний аналіз механізму
- •4. План швидкостей
- •5. План прискорень
- •3.4. Динамічний синтез шрм
- •3.4.1. Зведений момент сил опору
- •Визначення зведеного моменту інерції
- •3.4.7. Діаграма енергомас, розрахунок tgmax, tgmin
- •3.4.8. Визначення параметрів маховика
- •3.5. Висновки
- •4. Кінетостатичний аналіз механізму
- •4.1. Задачі
- •4.2. Синтез інерції ланок. Сили, що діють на ланки механізму
- •4.3. Визначення врівноважуючої сили за методом н. Є. Жуковського
- •4.4. Висновки
- •5. Синтез і аналіз механізму привода
- •5.1. Задачі
- •5.2. Передаточне відношення
- •5.3. Синтез планетарного редуктора
- •5.4. Кінематичний аналіз привода
- •5.5. Геометричний синтез зубчастого зачеплення
- •5.6. Визначення розмірів зубчастого зачеплення
- •5.7. Побудова картини зачеплення
- •5.8. Визначення якісних показників зачеплення
- •5.9. Висновки
- •6. Синтез кулачкового механізму
- •6.1. Задачі
- •6.2. Визначення закону руху вихідної ланки
- •6.3. Визначення мінімального радіуса кулачка
- •6.4.Профілювання кулачка
- •6.5. Висновки
- •Висновок
5. План прискорень
Розрахунок плану прискорень ведемо для першого положення механізму.
Масштабний коефіцієнт для плану прискорень[6]:
(5.1)
1. Розрахуємо прискорення т. А1:
. (5.2)
Відстань від полюса π до точки А1 визначаємо так:
(5.3)
2. Для визначення прискорення т. А1 2-ої групи Ассура складемо систему:
. (5.4)
Прискорення
,
так як це стояк.
Відомо, що прискорення
,
так як ланки 1
і 2
зв’язані обертальною кінематичною
парою.
Визначимо нормальне прискорення ланки А2В за допомогою формули:
(5.5)
(5.6)
З отриманого креслення одержимо, що:
,
Отже, повне прискорення ланок А2В та ВВ визначимо за формулами (5.9) та (5.10):
, (5.7)
(5.8)
3. Прискорення для 3-ої групи Ассура.
(5.9)
Прискорення
,
так як це стояк. Визначаємо нормальне
прискорення точки D.
Так як точки А і С належать одній ланці то нормальне прискорення точки С визначаємо за подібністю.
(5.10)
Визначимо нормальне прискорення О3С:
(5.11)
Визначимо прискорення точки В :
(5.12)
Нормальне прискорення ланки СD визначимо з формули:
, (5.13)
(5.14)
Виміряємо на кресленні довжини ланок та розрахуємо відповідні їм прискорення:
,
,
, (5.15)
.
Розрахунок прискорень точок та ланок інших положень механізму проводиться аналогічно наведеному. В табл.4 наведені довжини відрізків на плані прискорень, потрібні для розрахунку, та результати розрахунку кутових прискорень ланок.
Рис. 5 План прискорень першого положення
Так як ланки
і
жорство
закріплені, тому модуль кутових прискорень
знайдемо за формулою:
Розрахунок прискорень точок та ланок інших положень механізму проводиться аналогічно наведеному. Результати занесені до таблиць 4.
Таблиця 5.1 Довжини
відрізків на плані прискорень, (
)
-
№ положення
a1,2
мм
an1
мм
an2
мм
an3
мм
аt1
мм
аt2
мм
аt3
мм
аt4
мм
πc
мм
πd
мм
сd
мм
0
24=const
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
1
3
3
2.5
5
20
21
17
1.6
23
16
2
3
5.5
2.5
12
16
23
16
1.6
23
16
3
3
10
1.25
15
12
22
10
1.6
15
9
4
3
10.5
0.75
20
8
24
12
1.6
14
10
5
3
5
0.25
24
3
25
10
1.6
9
11
6
3
11.6
1
24
5
25
6
1.6
12
6
7
3
11.6
0.75
24
10
24
4
1.6
10
6
8
3
12.2
2
24
17
27
3
1.6
12
3
9
3
11.1
1.25
21
21
29
3
1.6
11
2
10
3
14
2
15
26
30
4
1.6
14
1
11
3
2.75
7.7
15
24
28
7
1.6
10
7
12
3
5
4
7
27
10
2
1.6
1
3
Таблиця 5.2Лінійні
прискорення, (
)
№ положення |
WA
|
WB
|
WAB
|
Wc
|
Wd
|
Wсd
|
0 |
24=const |
– |
– |
– |
– |
– |
1 |
20 |
5 |
1.6 |
23 |
16 |
|
2 |
16 |
12 |
1.6 |
23 |
16 |
|
3 |
12 |
15 |
1.6 |
15 |
9 |
|
4 |
8 |
20 |
1.6 |
14 |
10 |
|
5 |
3 |
24 |
1.6 |
9 |
11 |
|
6 |
5 |
24 |
1.6 |
12 |
6 |
|
7 |
10 |
24 |
1.6 |
10 |
6 |
|
8 |
17 |
24 |
1.6 |
12 |
3 |
|
9 |
21 |
21 |
1.6 |
11 |
2 |
|
10 |
26 |
15 |
1.6 |
14 |
1 |
|
11 |
24 |
15 |
1.6 |
10 |
7 |
|
12 |
27 |
7 |
1.6 |
1 |
3 |