6.5. Висновки

Кулачковий механізм є найкращим пристроєм для виконання складного руху вихідної ланки. Він поєднує в собі компактність, надійність та простоту виконання. [4]

У даному розділі курсового проекту було виконано:

- побудову діаграми переміщення штовхача за заданим законом його прискорення;

- визначення мінімального радіусу кулачка, при якому буде забезпечуватися необхідний кут передачі зусилля;

- побудову профілю кулачка.

Висновок

Під час виконання даного курсового проекту було проведено:

1.Структурний, кінематичний та динамічний аналізи шарнірно-ричажного механізму. Зокрема було визначено, що за класифікацією Ассура даний механізм є механізмом 2-го класу, 2-го порядку. На першому листі курсового проекту була накреслена кінематична схема механізму для 12-ти положень його робочого ходу. За цією схемою було визначено кути робочого та холостого ходу, а також довжина ходу леза ножа.

Під час кінематичного аналізу були побудовані плани швидкостей та прискорень для кожного з 12-ти положень механізму, за якими були визначені швидкості та прискорення кожної ланки механізму. Аналізуючи ці дані можна сказати, що найбільший запас кінетичної енергії (за рахунок найбільшої швидкості) механізм має у 6-му положенні, що відповідає половині робочого циклу.

Результатом динамічного аналізу механізму було визначення параметрів махового колеса (його геометричних розмірів та маси), яке б у свою чергу забезпечувало заданий у завданні коефіцієнт нерівномірності руху =0,025. За результатами розрахунків було визначено, що розміри та маса маховика досить не великі у порівнянні з розмірами та масою механізму (маса m=6,4 кг, діаметр D=0,05 м.)

2. Кінетостатичне дослідження механізму, яке полягало у визначенні врівноважульної сили початкової ланки при відомій силі корисного опору. При цьому були визначені сили та реакції, які діють у кінематичних парах та опорах механізму. Для перевірки результатів розрахунків визначення врівноважульної сили було також проведено методом Жуковського. Похибки для отриманих результатів знаходяться в межах допустимих 5% для інженерних розрахунків . Графічна частина дослідження відображена на четвертому листі проекту.

3. Синтез і аналіз механізму привода. Оскільки швидкість обертання початкової ланки механізму набагато менша, ніж швидкість обертання електричних двигунів, то рух від двигуна до кривошипу передається через каскад редукторів. У нашому випадку їх два. Це планетарний редуктор та циліндрична передача.

У роботі було проведено кінематичний та геометричний аналіз планетарного редуктора. Зокрема були знайдені лінійні та кутові швидкості його центральних коліс, сателітів та водила, розраховані геометричні параметри, знайдена швидкість обертання валу двигуна. За цими даними була побудована картина зачеплення (3-й лист курсового проекту). З її допомогою було визначено такі важливі параметри передачі, як: коефіцієнт перекриття, коефіцієнти ковзання та питомого тиску у полюсі зачеплення. Ці параметри в свою чергу визначають довговічність передачі та якість передачі руху від центрального колеса до сателітів.

4. Синтез і аналіз кулачкового механізму. Він полягав у тому, щоб за заданими значенням переміщенням штовхача та законом його руху побудувати профіль кулачка. Це завдання було виконано графічно на 2-му листі проекту. При побудові профілю нами також було визначено мінімальний радіус кулачка, який забезпечує необхідний кут передачі руху від кулачка до штовхача. Отриманий профіль має забезпечувати якісний рух штовхача, при якому не буде відбуватися перерва у передачі руху або заклинювання.