12. Як змінився зміст інновацій на початку XXI ст.?

У XXI ст. змінюється зміст інновацій,що підтверджено першим десятиріччям реалізації інноваційних процесів:

• суттєве зростання у світових обсягах НДДКР, що здійснюються в державному і приватному секторі, приводить до того, що потік знань і продаж знань стають такими ж значними, як і їх генерація;

• розробляються й упроваджуються механізми встановлення взаємозв'язків й формування потоків знань, що збільшує кількість і сприяє глобальному поширенню учасників ринку інноваційних продуктів та послуг

• застосовується принцип «відкритих підходів», що в умовах глобалізації та «віртуалізації» ринків вимагає відкритих інновацій;

• споживчий попит на інновації, обумовлений екстенсивним розвитком технологій, стає основним орієнтиром при виборі напрямів реалізації ділових стратегій компаній;

• реалізація попиту на інновації в умовах відкритості й віртуальності ринків прискорює процес формування технологічної інфраструктури.

Нова модель економічного зростання в розвинених країнах включає: рівноважну траєкторію економічного розвитку; стабільність еколого-економічного розвитку країн; фінансову й інституційну стабілізацію економіки; постійне зростання доходів на душу населення.

Побудова моделі інноваційного суспільства передбачає аналіз об'єктивних та характерних критеріїв вступу до нової постіндустріальної інформаційної економіки, серед яких:

створення та розвиток ринку інформації та знань як факторів виробництва, перехід інформаційних ресурсів суспільства у реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах та послугах; зростання ролі інформаційно-комунікаційної інфра-' структури у системі суспільного виробництва, становлення та домінування в економіці нових наукоємних технологій, засобів обчислювальної техніки та телекомунікацій; зміна пріоритетів від безпосередньо матеріального виробництва на користь діяльності, що пов'язана з виробництвом, споживанням та зберіганням інформації (витрати на зберігання, передання та переробку інформації більші за аналогічні витрати, наприклад, у галузі енергетики та інших домінуючих галузях); випереджальне зростання галузей, пов'язаних із виробництвом інформації, знань, інформаційних послуг (телекомунікаційної, комп'ютерної, телевізійної). Вони мають стати головним джерелом нових робочих місць, домінувати в економічному розвитку; посилення тенденцій до розукрупнення виробництва; зайнятість в інформаційному та наукоємному секторах економіки більшості працездатного населення; збільшення різноманіття у типах техніки, товарному асортименті та різновидах послуг; відхід від централізованих та директивних методів управління; експонентне зростання обсягів інформаційних потоків, швидке скорочення часу подвоєння інформації (нині це відбувається щороку, тому фахівці називають цей процес «інфор­маційний вибух»); перетворення інформації на одну з головних соціальних цінностей, що об'єднує суспільство, в основний продукт виробництва та товар; глобалізація світового ринку інформаційних послуг та технологій бізнесу; формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору як частини світового інформаційного простору; орієнтація на людські ресурси - на відміну від індустріального суспільства, що характеризується насамперед підвищенням ефективності виробництва за рахунок експлуатації техніки для механізації робочого процесу; підвищення рівня освіти, науково-технічного та культурного розвитку у результаті розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному та регіональному рівнях; створення ефективної системи забезпечення прав громадян на вільне отримання та використання знань та інформації.

Стратегічним питанням вважається також гармонійне співвідношення бюджетного та позабюджетного фінансування, приватних інвестицій у проекти, спрямовані на створення інформаційних секторів економіки.