90 Які є точки зору стосовно застосування «кращої практики» при оцінюванні інноваційної політики?

91 Що потрібно зробити для удосконалення законодавчого забезпечення інноваційної політики в Україні.

На сучасному етапі розвитку світового господарства принципово важливим чинником економічного зростання є інноваційна політика держави. Кожна держава, яка прагне стати конкурентоспроможною має підтримувати на високому рівні власний науковий і інноваційний потенціал, демонструвати швидкі темпи нововведень. Інновації виступають матеріальною основою підвищення ефективності виробництва якості продукції(послуг).

Саме впровадження новітніх науково- технічних розробок і технологічних процесів формує структурні технологічні зміни у всіх сферах діяльності. Одним із показників ефективності використання науково технічного потенціалу держави є впровадження у виробництво науково технічних розробок і сучасних технологій, покликаних забезпечити своєчасну заміну застарілої продукції, розширити її споживчі якості,підвищити конкурентоспроможність.

1) НТП –може радикально оздоровити економічну ситуацію в Україні.

2) Державну, регіональну і місцеву науково технічну політику треба спрямовувати на відбір таких інновацій, які здатні суттєво впливати на комплексне вирішення економічних, соціальних,і екологічних проблем.

3) При визначенні стратегічних напрямків використання інновацій та напрацюванні необхідної законодавчої бази доцільно орієнтуватися на досвід розвинутих країн.

92. Назвіть можливі інструменти “примусу до інновацій”.

1) Прямий і не прямий політичний тиск.(Одним із найпростіших способів “примусу до інновацій”є прямий політичний тиск на керівників компаній з метою домогтися від них здійснення певних дій в необхідному напрямі:збільшення величини коштів на дослідження і розробки , впровадження певних технологій.)

2)Завдання для держкомпаній. ( У даному сегменті держава може директивно встановлювати завдання по досягненню технологічних орієнтирів .Держкомпанії слід зобов’язати розробити, прийняти і опублікувати довгострокові плани і програми технологічного і інноваційного розвитку. На основі цих програм повинні щорічно формуватися плани перспективи НДДКР , розробки нових продуктів, і закупівлі нової техніки)

3)Антимонопольне регулювання.(Слід доповнити державну антимонопольну політику рядом інструментів, що дозволить державі регулювати процеси концентрації у вітчизняній економіці в прив’язці до вирішення питань технологічного розвитку.

4)Умови ліцензування.(Вимоги по застосовуваним технологіям або технологічному рівню можуть закладатися при видачі сертифікатів і ліцензій. Також як і у випадку з технологічними коридорами, мова повинна йти не про наказ на необхідність застосування конкретної технології а на досягнення певних показників (ефективності, екологічності)

5)Можливість отримання державної підтримки.(Надання можливості отримання держпідтримки може бути пов’язана з проведенням певних заходів з інноваційного розвитку, участі в пріоритетних інноваційних проектах.)

6) Допуск транснаціональних компаній на умовах локалізації.(Досвід інших країн(насамперед Китаю) показує,що іноземним інвесторам слід не тільки створювати сприятливий режи, але й необхідно висувати перед ними зустрічні вимоги, що стосуються передачі технологій, ліцензій,розміщення в країні крім виробничих підрозділів ще й дослідницьких центрів.