38. Як визначається пріоритетність основних та критичних технологій?

Пріоритетність основних та критичних технологій визначають:

• загальнодержавна значущість для розвитку галузей національного господарства, спрямованість на вирішення найбільш важливих державних проблем та задоволення першочергових національних потреб;

• провідний технологічний принцип, сформований на основі базових інновацій, що забезпечують високий науково- технічний рівень, відповідність сучасним світовим досягненням у цій сфері, тенденціям науково-технологічного прогресу та заданим технічним характеристикам;

• спрямованість на створення національної виробничої бази, розроблення продукції кінцевого споживання, зменшення залежності від імпорту;

• міжнародна конкурентоспроможність технології і продукції, що буде створена на основі цієї технології;

• наявність реальних можливостей впровадження результатів розробки у серійне виробництво та висока економічна ефективність останнього;

• мінімальна тривалість та вартість виконання проекту, короткий термін окупності бюджетних витрат на розробку; вагомі позитивні соціальні та економічні наслідки від реалізації проектів.

Робота з формування й корегування переліків пріоритетних напрямів і критичних технологій повинна здійснюватися комплексно на регулярній основі з періодичністю не рідше, нЬк раз на чотири роки.

39. Розкрийте сутність методології технологічного прогнозування як напряму підвищення ефективності інноваційної політики

Технологічне прогнозування — процес, під час якого визначаються майбутні зміни споживчих властивостей виробів, технологічних процесів,, обладнання, а також адекватна зміна в затратах на виробництво. Це також «вірогіднісне оцінювання з достатньо високим рівнем упевненості майбутнього переміщення технології». У більш сучасному визначенні - «систематичне оцінювання наукових та технологічних розробок, які можуть значною мірою впливати на промислову конкуренцію, накопичення багатств та якість життя». Основою для формулювання принципів прогнозування можуть бути:

• фундаментальні результати у галузі кібернетики, які успішно втілювалися й у державному управлінні, і в практиці реформування найбільших корпорацій;

• результати теорії самоорганізації або синергетики;

• досвід технологічного наукового й економічного планування та прогнозування колишнього СРСР, що має світове визнання;

• успіхи, досягнуті в останні 20 років у технологічному прогнозуванні й плануванні розвитку ряду розвинених країн;

• дослідження останніх ро ків, що розкривають геоекономічні й інші особливості України та визначають шлях її техноло­гічного розвитку.

40. Що таке концепція креативності

Концепція креативності Дж. Гілфорда і Е. П. Торренс. Концепція креативності як універсальної пізнавальної творчої здібності набула популярності після виходу в світ робіт Дж. Гілфорда.

Гілфорд вказав на принципове розходження між двома типами розумових операцій: конвергенцією і дивергенції. Конвергентне мислення (сходження) актуалізується в тому випадку, коли людині, вирішального завдання, треба на основі множини умов знайти єдине вірне рішення. У принципі, конкретних рішень може бути і кілька (безліч коренів рівняння), але це безліч завжди обмежена.

Дивергентне мислення визначається як «тип мислення, що йде в різних напрямках» (Дж. Гілфорд). Такий тип мислення припускає варіювання шляхів рішення проблеми, призводить до несподіваних висновків і результатів.

Гілфорд вважав операцію дивергенції, поряд з операціями перетворення й імплікації, основою креативності як загальної творчої здібності. Дослідники інтелекту давно прийшли до висновку про слабку зв'язку творчих здібностей із здібностями до навчання й інтелектом. Одним з перших на розходження творчої здатності і інтелекту звернув увагу Терстоуна. Він зазначив, що у творчій активності важливу роль відіграють такі чинники, як особливості темпераменту, здатність швидко засвоювати і породжувати ідеї (а не критично ставитись до них), що творчі рішення приходять у момент релаксації, розсіювання уваги, а не в момент, коли увага свідомо концентрується на вирішенні проблем.

Подальші досягнення в галузі дослідження і тестування креативності пов'язані в основному з роботою психологів Южнокаліфорнійского університету, хоча їх діяльність охоплює не весь спектр досліджень креативності.

Гілфорд виділив чотири основних параметри креативності: 1) оригінальність – спроможність продукувати віддалені асоціації, незвичні відповіді, 2) семантична гнучкість – здатність виявити основну властивість об'єкта і запропонувати новий спосіб його використання, 3) образна адаптивна гнучкість – спроможність змінити форму стимулу таким чином, щоб побачити в ньому нові ознаки і можливості для використання; 4) семантична спонтанна гнучкість – здатність продукувати різноманітні ідеї в нерегламентованою ситуації. Загальний інтелект не включається в структуру креативності. На основі цих теоретичних передумов Гілфорд і його співробітники розробили тести програми дослідження здібностей (ARP), які тестують переважно дівергентную продуктивність.