35. Назвіть та охарактеризуйте причини, через які уряд відіграє провідну роль у підтримці середовища для впровадження інновацій.

Уряд країни повинен:

• розробити єдину державну політику в галузі науки й науково-технологічній діяльності та заходи для її здійснення;

• визначити пріоритетні напрями фундаментальних і прикладних наукових досліджень;

• розробити державні програми науково-технологічного розвитку;

• затвердити основні завдання й показники цільових науково-технологічних програм;

• розробити й затвердити порядок організації та проведення державної науково-технічної експертизи;

• створити державні національні наукові центри з найважливіших для країни комплексних науково-технічних напрямів;

• створити, реорганізувати й ліквідувати державні наукові організації відповідно до державних законодавчих актів за винятком Національної академії;

• затвердити відповідно чинного законодавства нормативні правові акти в галузі науки й науково-технічної діяльності;

• створити Фонд науки й затвердити положення про нього.

До компетенцій уповноваженого державного органу належить:

• забезпечення реалізації державної науково-технічної політики;

• єдине адміністрування програм наукових досліджень, фінансованих за рахунок коштів державного бюджету;

• формування пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень;

• внесення пропозицій про створення, реорганізацію й ліквідацію державних організацій у галузі фундаментальних і прикладних наукових досліджень;

• проведення атестації наукових організацій;

• проведення акредитації недержавних наукових організацій;

• розроблення нормативних правових актів у галузі наукової й науково-технічної діяльності;

• здійснення інших повноважень у науковій і науково - технічній діяльності, передбачених законодавством.

36. Як можна класифікувати інструменти інноваційної політики? (те що в конспекті)

Нижче наведені найважливіші інструменти інноваційної політики в Україні.

• Програма розвитку інноваційної діяльності в регіонах, розроблена на основі Концепції розвитку національної інноваційної системи України.

Для вирішення завдань інноваційного розвитку на основі програмно-цільового методу формування програми має здійснюватися на основі певних системоутворювальних принципів:

• бюджетні асигнування повинні відігравати роль «каталізатора» для залучення значно більшого обсягу позабюджетних коштів;

• необхідно створити умови для продуктивного співробітництва заснованого на поєднанні економічних інтересів і взаємних зобов'язань, органів виконавчої влади, приватного бізнесу, некомерційних і громадських організацій.

Крім того, програма, побудована на зазначених принципах, повинна забезпечувати:

• безперервність інноваціййого циклу: «навчання - наукові дослідження - дослідно-конструкторські розробки - технології - промислове виробництво - ринкова реалізація»;

• збалансованість етапів при загальній орієнтації на кінцевий результат - серійний випуск наукоємної конкурентоспроможної, у тому числі соціально орієнтованої продукції;

• спрямованість прикладних НДЦКР та інновацій на вирішення найбільш актуальних завдань технологічного переозброєння, підвищення ефективності виробництва й соціального прогресу;

• концентрацію коштів із позабюджетних джерел для створення наукоємних виробництв світового рівня.

• Програмний метод виведення економіки на інноваційний шлях розвитку повинен поєднуватися з реалізацією окремих інноваційних проектів, які мають високий ступінь комерціалізації.

Формою загальнодержавного управління в умовах трансформаційних економік нині є цільові комплексні програми (ЦКП). Порядок і методика їх розроблення базуються на принципах програмно-цільового планування.

Актуальною залишається проблема дотримання на практиці таких принципів, як:

• цілеспрямування розроблюваних заходів;

• системний підхід до розроблення і реалізації програм, тобто врахування всього комплексу чинників, що впливають на розвиток об'єкта програмування (організаційних, технологічних, правових, адміністративних політичних);

• комплексність, тобто узгодження окремих елементів програми: цільових настанов, комплексу заходів, а також ресурсів, необхідних для реалізації програми, кінцевих результатів;

• ресурсна забезпеченість, а саме наявність необхідних ресурсів для реалізації програмних заходів.

Головною метою проектів технологічного розвитку має бути забезпечення випуску

певних видів (груп) конкурентоспроможної продукції, ринкові «ніші» для яких досить добре відомі і платоспроможний попит на які вже сформувався й підтверджений ринковою практикою. Найбільший ефект інноваційні проекти можуть дати в галузях економіки зі швидким оборотом капіталу, високою бюджетною ефективністю й швидкою змінюваністю продукції. Такі проекти передбачають повний інноваційний цикл і покликані вирішувати завдання щодо охоплення різних секторів національного й міжнародного ринків високотехнологічної продукції.

Для забезпечення реалізації Програми розвитку інноваційної діяльності погрібне максимальне використання інформаційних ресурсів.

У змістовному плані інформаційні ресурси повинні: забезпечити доступність одержання й трансфер (обмін) знаннями й інформацією, а також комплексну інформаційно-методичну підтримку освітнього процесу, наукових досліджень, інноваційної діяльності у рамках центрів колективного користування освітніми, науковими, інноваційними ресурсами; забезпечити розвиток геоінформаційних систем.

У структурному плані цей процес передбачає: створення мережевої інноваційної інфраструктури, що поєднує локальні мережі у межах міста або регіону та організацію дистанційного доступу до високопродуктивних інформаційно-обчислювальних ресурсів, освоєння мережевих технологій нового покоління.