Який вид має крива залежності "осад-навантаження" для штампа і який вид їй надають при розрахунку основи?

Крива залежності "осад-навантаження" для штампа має вигляд, представлений на графіку. При розрахунку основи цю криву на ділянці, що цікавить нас, заміняють прямою (рис.М.9.3).

Рис.М. 9.3. Залежність основи штампа від навантаження

Що називається "осадовим" тиском і яке обґрунтування дається тому, що основа розраховується не на повну величину тиску?

Осадовим тиском p_o іменується різниця тисків повного переданого основі через підошву фундаменту й "побутового" - природного тиску, що випробовує ґрунт на відмітці закладення підошви фундаменту. Таким чином, осад розраховується не на повну величину тиску, що прикладена, а на зменшену. Обґрунтуванням для цього служить те, що осад в ґрунтовому масиві від ваги вище лежачої товщі вже завершився, а пружні деформації підйому незначні, також як і повторні осади (пружні й залишкові) при навантаженні в межах тиску від вище лежачої товщі ґрунту. Тому крива "осаду-навантаження" буде мати вигляд, показаний на рис.М.9.4.

Рис. М. 9.4. Залежність між осіданням і навантаженням на штамп: а - навантаження - повне розвантаження й вторинне навантаження; б - умовна схема, прийняте в методі елементарного підсумовування для розрахунку осаду

Які основні допущення закладені в розрахунку осаду способом пошарового підсумовування? Від якого горизонту відраховується епюра природного тиску?

Основні допущення наступні:

1. Осідання відбувається тільки при тисках, що перевищують природний тиск на відмітці закладення підошви фундаменту.

2. Зв'язок між тиском і відносною деформацією лінійний і може бути описаний залежністю закону Гука.

3. Напруги в ґрунтовому масиві розподіляються відповідно до рішень теорії пружності.

4. Розраховується епюра тисків  _z по глибині тільки по осі симетрії навантаження (x = 0), і ці напруги вважаються однаковими уздовж горизонтальної осі x. Таким чином, має місце деяке завищення напруг, що діють уздовж осі x, проти середніх значень у межах ширини підошви фундаменту.

5. Уважається, що ґрунт не перетерплює бічного розширення й стискується тільки у вертикальному напрямку (за рахунок цього осаду трохи применшується). Схема показана на рис.М.9.5.

Рис. М. 9.5. Схема для розрахунку осаду по способу елементарного підсумовування: 1 - елементарний шар до деформації; 2 - те ж, після деформації

Епюра природного тиску рахується від поверхні ґрунту  природного рельєфу.

Якими приймаються бічні тиски при розрахунку осаду способом пошарового підсумовування? Чи можна вважати, що бічне розширення ґрунту в цьому способі повністю не враховується?

При розрахунку опади способом пошарового підсумовування бічні розподіли приймаються такими, якими вони виходять при стиску ґрунту в одометрі, тобто

Хоча при розрахунку осаду бічне розширення ґрунту в цьому способі й не враховується (приймається, що бічні деформації дорівнюють нулю), але побічно вони враховуються тим, що розподіл напруг отриманий з рішення теорії пружності для півпростору (або на півплощини), у якому вважалося, що середовище мало можливість бічних переміщень. Таким чином, воно безпосередньо не враховується, а побічно й частково враховано.

У формулі розрахунку опаду способом пошарового підсумовування є коефіцієнт  . Від чого він залежить?

Коефіцієнт  визначається з вираження

і, отже, залежить тільки від коефіцієнта Пуассона ґрунту (коефіцієнта відносної поперечної деформації). У СНиП 2.02. 01-83 умовно прийняте постійне значення для  (уважається, що  = 0,8).