2. Зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози

3. Внутрішньосекреторної недостатності підшлункової залози

4. Синдрому подразненого кишківника

5. Синдрому холестазу

67. Хвора 42 рокiв скаржиться на рiзку слабiсть, значне схуднення, посиленне випадiння волосся, кровоточивiсть ясен, порушення менструального циклу, бiль в кiстках та м'язах, рiдкий стiлець (5-10 раз на добу), здуття живота, бурчання. Хворiє з дитинства. Об’єктивно: язик вологий, сосочки згладженi, живiт помiрно здутий, бiльше навколо пупка. Данi копрограми: виявлено багато жирних кислот, сполучнотканиннi волокна, клiтковина. Діагноз:

1. Хронiчний ентерит

2. Хронiчний колiт

3. Хвороба Кона

4. Хвороба Уіпла

68. У хворого 18 р. скарги на переймоподібний біль в животі, рідкі випорожнення до 6 разів на добу з домішками слизу та свіжої крові. Хворіє впродовж року. Схуд на 10 кг. Об’єктивно: Ps – 94/хв., АТ – 100/70 мм рт.ст., t 37,4⁰С, живіт м’який, болючий по ходу товстої кишки, особливо зліва. Сигмовидна кишка спазмована. В крові: ер. – 3,2х10¹²/л, Нв – 92 г/л, лейк. – 10,6х10⁹/л, ШОЕ – 34 мм/год. Іригоскопія – товста кишка звужена, гаустри відсутні, контури не чіткі, симптом “водопровідної труби”. Який найбільш ймовірний діагноз?

2. Амебна дизентерія

3. Неспецифічний виразковий коліт

4. Хронічний ентероколіт

5. Туберкульоз кишківника

69. Хвора 22 р. скаржиться на біль по всьому животі, дефекацію до 20 разів на день з домішками крові, тенезми. Об’єктивно: схуднення, болючість по ходу товстої кишки, помірна гепато- та спленомегалія. Нв – 98 г/л, ШОЕ – 24 мм/год, АлТ – 1,8 мкмоль/л, у калі – еритроцити, слиз у великій кількості. Який діагноз є найбільш ймовірним?

1. Бацилярна дизентерія

2. Амебіаз

3. Неспецифічний виразковий коліт

4. Гранулематозний коліт

70. Основним методом діагностики раку товстої кишки є :

4. Фіброгастродуоденоскопія

5. Аналіз калу на скриту кров

6. Колоноскопія

7. Сонографія органів черевної порожнини

71. Пацієнт 60 років 10 р. хворіє на хронічний гастродуоденіт. В останні 1,5 роки періодично з’являлись плями крові на калових масах та туалетному папері. Яке інструментальне дослідження потрібно регулярно проводити хворому для ранньої діагностики раку?

2. Ректороманоскопію

3. Реакцію на приховану кров у калі

4. Колоноскопію товстої кишки і біопсію слизової оболонки

5. Комп’ютерну томографія органів черевної порожнини

72. Хворий 65 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, схуднення, відсутність апетиту, слабість, стійкі закрепи більше 6 місяців. Об'єктивно: шкіра землиста, суха. При пальпації живота в правій здухвинній ділянці - інфільтрат 8х10 см, який майже не зміщується, при перкусії над ним тупий перкуторний звук. Аускультативно - посилення кишкових шумів. Hb крові 86 г/л. Кров у калі. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

1. Рак правої нирки

2. Апендикулярний інфільтрат

3. Злоякісна пухлина сліпої кишки

4. Злоякісна пухлина тонкої кишки.

5. Позаочеревинна пухлина

73. Хворий 47 років, скаржиться на розлитий тупий біль у животі, який посилюється перед дефекацією і стихає після неї; дефекація до 10 разів на добу, кал з домішками крові; підвищення температури, загальну слабість. Хворіє на протязі 2-х місяців. Об'єктивно: шкіра бліда, суха, при пальпації товстої кишки болючість, особливо в ділянці сліпої кишки, яка виглядає як тяж, печінка збільшена, не болюча. Яке обстеження найбільш необхідно провести ?

1. Фіброгастроскопія

1. Ректороманоскопія