
- •Вимірювання напружень з допомогою деформометра
- •Методика проведення замірів:
- •Вимірювання напруження за допомогою фольгових тензодатчиків
- •Вимірювання напружень за допомогою напівпровідникового тензометра опору
- •Вимірювання напружень в глибині матеріалу
- •Вимірювання напружень за допомогою дротяних тензометрів опору
- •2 Вплив деформації що виникають при зварювані на працездатність та технологічність зварних конструкцій.
- •5 Втомна міцність різних видів зварних з’єднань
- •Визначення усадкової схеми
- •Вплив на втомну міцність технологічних дефектів
- •Дддддд Деформометри з індикаторами годинникового типу
- •3. Деформометри з оптичними перетворювачами
- •4.Деформатори з ємнісними перетворювачами
- •Деформації повздовжнього вкорочення від зварювальних повздовжніх швів
- •4 Деформації поперечного вкорочення
- •5. Деформації повздовжнього вкорочення при зварюванні повздовжнього і поперечного швів
- •6. Деформації згину
- •Тема: Деформації згину при зварюванні в стик
- •Тема: Деформації згину при зварюванні таврових з’єднань.
- •Деформації тонколистових конструкцій,деформації складних конструкцій
- •1 Деформації втрати стійкості
- •Еееееее Електротензометрія
- •Зварювання з тепловідведенням
- •Кккккк Класифікація зварювальних деформацій
- •Кутові деформації
- •Кутові деформації при зварюванні стикових з’єднань.
- •Кутові деформації при зварюванні таврових з’єднань
- •Комплексна деформація при зварюванні.
- •2 Напруження при електрошлаковому зварюванні.
- •Ооооо Основні розрахункові методи визначення залишкових напружень
- •Поляризоційно-оптичний метод визначення напружень.
- •2. Розрахунковий метод Трочуна
- •Розрахунковий метод Ніколаєва
- •Тема: Розрахунок напружень в зварному шві при контактному зварюванні
- •3.Розподіл напружень в лобових швах
- •3 Розподіл зусиль в напусткових з’єднаннях
- •Уууууу Утворення напружень та деформацій при зварюванні
- •Статичне навантаження зварних з’єднань розтягом
В
Види деформації.
Розрізняють три види деформації:
Температурні деформації
викликані зміною розмірів частинок тіла, при зміні температури, а також в процесі структурних перетворень
, де
- середній коефіцієнт лінійного розширення в інтервалі зміни температури від 0 до T
,
- зміна температури в якісь точці тіла . Видимі деформації
, і
, характеризують зміну розмірів тіла лінійних та кутових, які можна зареєструвати вимірювальними приладами. Власні (внутрішні деформації), складаються з пружних
і
і пластичних
і
, де
- напруження з зсувом.
Всі вказані види деформації пов’язані між собою співвідношеннями:
;
Напруження
викликані пружними деформаціями
визначаємо з формули
,
де E- модуль пружності
МПа;
Вимірювання напружень з допомогою деформометра
Механічний деформометра складається з таких вузлів: конуса з важільною системою, перетворювача деформацій, в залежності від конструкції вимірювальних важелів деформометра встановлюють на базі виробу у виготовлені отворів діаметром 0,8-1,2 мм, або у вигляді сферичних заглиблень.
а) – циліндричне заглиблення; б) – сферичне заглиблення;
Рис. 1 – Схема визначення вимірів важелів деформометра в отвори бази вимірювань
Найчастіше в якості перетворювачів деформації застосовуються індикатори годинникового типу, система дзеркал,ємнісні і індуктивні датчики, пневматичні перетворювачі.
Методика проведення замірів:
В середній частині зразка на базі B’=100 мм висвердлюють два ряди отворів діаметром 0.8-1.2 мм. Проводять заміри баз за допомогою деформометра.
Рис - Схема нанесення баз на дослідний зразок для дослідження пружно-пластичних деформацій в основному металі.
Проводять зварювання після повного остигання пластини,потім знову знімають заміри B” (збіл.) З метою визначення залишкових пружних деформацій,пластину розрізають і повторно знімають заміри B’’’, після цього проводиться розрахунки деформацій.
Вимірювання напруження за допомогою фольгових тензодатчиків
Чутливий елемент виготовлюють з тонколистового матеріалу товщиною 2-10 мікрометра, штампуванням або травленням, як матеріал використовують константан і хром при підвищених температурах до 300 С.
Решітка чутливого елементу має прямокутний переріз, що при малій товщині збільшує площу константану з поверхнею досліджуваного об’єкту, покращує передачу деформації з об’єкту на чутливий елемент, підвищує надійність і стабільність вимірювань. Випускається з базою 0.3 і більше.
Вимірювання напружень за допомогою напівпровідникового тензометра опору
Використовують при дослідженні малих деформацій, чутливий елемент виготовляють з моно кристалічного напівпровідника (германієві або кремнієві) товщиною 20-50 мікрометрів, шириною до 0.5 мм і довжиною від 2 до 12 мм. Опір і коефіцієнт чутливості залежіть від кількості домішок температури і мають обмежений діапазон деформування. Приклеюється на поверхню досліджуваного матеріалу.
Вимірювання напружень в глибині матеріалу
Для визначення трьох дійсних напружень застосовують метод глибоких отворів, що полягає у визначенні деформацій металу за допомогою тензометрів, що встановлюються в глибині металу.
Для встановлення тензометрів у виробі до зварювання готують отвори діаметром до 8 мм, що розміщують поблизу досліджуваної точки. У підготовленні отвори на різьбі встановлюється тензоопір, що є гвинтом з двома наклеєними на боках дротяними датчиками опору. Вкручують гвинт з натягом, це забезпечує реагування, як на деформації вкорочення,так і видовження.
Вимірювання напружень за допомогою дротяних тензометрів опору
Конструктивно тензорезистор складається з паперової або плівкової підложки, на якій за допомогою клею прикріпляють чутливий елемент,до якого під’єднюются провідники. В якості чутливого елементу використовуємо дріт константану діаметром 0.012-0.5 мм. Коефіцієнт чутливості константного дроту незмінний аж до руйнування,і рівний S=2. Чутливий елемент виконують у вигляді петлеутворюваючої решітки різної конфігурації.
Рисунок 1- Решітки тензочутливий елементів дротяних тензорезисторів
Довжина тензочутливого елементу називається базою тензорезистор. За довжиною бази тензорезистор розділяються на три групи:
- з малою базою l>6 мм.
- середньою від 10 до 30 мм;
- великою більше 40 мм;
Прикладка тензорезистор призначена для елементів ізоляційно чутливого елемента від матеріалу випробуваної деталі і для його закріплення.
Вплив власних напружень на працездатність зварних виробів. Залишкові напруження та деформації впливають на дотримання і збереження точних розмірів і форм зварних конструкцій, також на їх міцність та працездатність. Потрібно відзначити наступний негативний вплив власних напружень:
1) залишкові напруженні, що виникли в зварних конструкціях в процесі виготовлення, транспортування, монтажу підсилюється напруженнями, що виникають при експлуатації конструкції;
2) розтягуючі залишкові напруження знижують вібраційну міцність зварних конструкцій, а якщо діють в зонах де є концентрація напружень і неоднорідність механічних властивостей, то викликають руйнування від втоми;
3) чим вищі робочі напруження, чим вища концентрація напружень тим менша доля впливу розтягуючи напружень, і при невисоких робочих напруженнях, та малих концентраціях напружень відносний негативний вплив розтягуючи залишкових напружень проявляється сильніше, це пояснюється тим, що залишкові напруження взаємно врівноваженні і якщо пройшла пластина деформація в результаті якої вони знизились то власні напруження самовільно не відновлюються;
4) залишкові розтягуючі напруження можуть знижувати статичну міцність зварних з’єднань. Величина впливу залежить від властивостей металу, його деформаційної здатності, рівня концентрації напружень. Попередньої пластичної деформації;
5) статичні залишкові напруження знижують місцеву стійкість тонкостінних елементів зварних конструкцій;
6) корозійне розтріскування та процеси корозії посилюються під впливом залишкових розтягуючи напружень;
7) залишкові напруження є необхідною умовою появи холодних тріщин;
8) залишкові напруження є носіями енергії пружної деформації. Оскільки напруження максимальні в зоні зварних з’єднань то значна частина енергії концентрується в цій зоні. Тому якщо почалося руйнування то воно підтримується цією енергією. Також збільшує швидкість руху тріщин і сприяє переходу від в’язкого руйнування до крихкого;