
- •1.Держава:поняття та ознаки
- •2.Характеристика форм державного правління
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного устрою
- •4.Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм
- •За походженням.
- •За формою вираження.
- •7.Поняття та ознаки що характеризують норми права.Структура правової норми
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •9.Нормативно правові акти як джерела права
- •10.Межі дії нормативно-правових актів:у просторі, у часі,за колом осіб
- •12.Поняття галузі права та правового інституту
- •13.Система права та система законодавства їх співвідношення.
- •14.Поняття і форми реалізації права
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •17.Тлумачення правових норм поняття види та способи
- •18.Поняття і структура правовідносин
- •19.Юридичні факти:Поняття,значення,та види.
- •20.Правомірна поведінка:поняття та її види
- •21.Правопорушення:Ознаки,поняття та види
- •22.Склад правопорушення :поняття та зміст його елементів
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26.Припинення та розірвання шлюбу.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28.Особисті права і обов’язки подружжя
- •29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30.Влаштування дітей позбавлених піклування.
- •31.Поняття, предмет та метод цивільного права україни.
- •32.Обєкти цивільно-правових відносин.
- •33.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •35. Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •37.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •38.Порядок та способи Виникнення юр особи
- •39.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •41. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •43.Види недійсних правочинів.
- •44.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •45.Поняття, форми, строк довіреності
- •46.Зобовязання: поняття, структура та види.
- •48.Загальні умови виконання цивільних зобовязень.
- •49.Способи забезпечення виконання зобовязень.
- •50.Поняття та способи припинення цивільних зобовязень
- •51.Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •52.Збитки:поняття та їх структура.
- •53. Позивна давність:поняття та строки
- •54.Види цивільно-правової відповідальності.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудовоо договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийняті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59.Загальні підстави припинення трудового договору.
- •60.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •61. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час: поняття і види.
- •63.Режим та облік робочого часу.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65.Відпустки:поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •70. Адміністративне право як галузь права, його предмет
- •71.Метод адміністративного права
- •72. Система адміністративного права
- •73. Адміністративно-правові норми, їх структура та види.
- •74.Поняття Адміністративні правовідносини, види
- •75 Органи виконавчої влади, як різновид державних органів, Класифікація
- •76.Класифікація органів виконавчої влади.
- •77. Поняття державного управління та його ознаки
- •78.Форми і методи управлінської діяльності.
- •79.Поняття правових актів управління їх види та юридичне значення.
- •80.Поняття та види державних службовців.
- •81.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •82.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •83.Органи, що розглядають справи про адміністративні порушення.
- •84.Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •87.Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •88.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •90.Поняття та види співучасті у злочині.
60.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Працюючим надається можливість розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, що досить часто називають звільненням за власним бажанням.
Двотижневий строк попередження встановлюється для власника і уповноваженого ним органу, з тим щоб вони могли підшукати на робоче місце чи посаду, що звільнюється, іншого працівника.
Право на розірвання трудового договору за власним бажанням належить усім без винятку працівникам, незалежно від посад, які вони займають.
На відміну від вільного розірвання труд.договору на невизначений строк, строковий труд.договір згідно ст. 39 КЗпП може бути розірваний на вимогу працівника лише за наявності для цього поважних причин:
хвороби чи інвалідності працівника, що перешкоджають продовженню ним роботи згідно з трудовим договором;
порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи труд.договору;
за наявності інших поважних причин, зазначених у статті 38 КЗпП, які дають право працівнику на звільнення у визначений ним строк до закінчення двотижневого строку після попередження про звільнення у зв'язку з неможливістю продовжувати роботу.
У заяві про намір звільнення працівник не зобов'язаний вказувати причини звільнення. Заява про звільнення може бути подана як у період роботи, враховуючи і час випробування, так і при відсутності на роботі, наприклад у період відпустки чи тимчасової непрацездатності.
Останнім днем роботи, тобто днем звільнення при розірванні труд.договору за ініціативою працівника, є той же день тижня, у який працівник попередив про це роботодавця письмово.
Працівник має право у визначений строк розірвати труд.договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про працю, умови колективного договору чи труд.договору. При цьому роботодавець згідно ст. 44 КЗпП зобов'язаний виплатити працівникові вихідну допомогу в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Якщо роботодавець не видає наказ і не бажає звільняти працівника з роботи, працівник може звернутись до органу по розгляду труд.спорів з вимогою про дострокове розірвання строкового труд.договору.
61. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
Труд.договір, укладений на невизначений строк, а також строковий труд.договір, до закінчення терміну можуть бути розірвані з ініціативи власника або уповноваженого ним органу лише за підстав, визначених законом і з дотриманням визначеного в законі порядку.
Загальні підстави розірвання труд.договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу передбачені у статті 40 КЗпП. Такими підставами є:
Трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації чи перепрофілювання підприємства;
2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи;
3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків;
4) прогулу (в тому числі відсутності більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності;
6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
8) вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника;
9) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
10) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.