26. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Природна та штучна вентиляція. Методи дослідження.

Вентиляція – заміна забр. повіт. закрит. приміщень чистим, дає покращення мікроклімату і протиепідемічну дію. Об"єм вентиляції: - к-ть пов. (в м3), що поступає в приміщення за 1 год. кратність повітрообміну : число, що показує, скільки разів за 1 год. замінюється повітря в приміщенні : К=V/P (V- об'єм вентиляції на одну людину м3/год, P- кубатура повітря (м3 в приміщенны на 1 людину).

Методика розрахунку об"єму вентиляції лікарняних палат. Методика: К=V/P (V- об'єм вентиляції на одну людину м3/год, P- кубатура повітря (м3 в приміщенны на 1 людину).В операційних приток має бути > витяжки. Припливна вентил. - свіже повітря в приміщення подає вентилятор, брудне виходить прир. шляхом. Витяжна – повіт. з прим відсмокт. вентилятор, а свіже поступає саме, застос., коли пов. забр. газами, пилом, парами. Припливно – витяжна – вентилятор засмоктує повітря і після очистки, підігріву, і зволоження воно подається ч/з приточні канали, а через витяжні канали повітря відсмоктує інший вентилятор і викидає назовні. Кондиціювання повітря – ств. і підтр. в приміщ. оптим. темпер., шв. руху повіт., волог., іоніз. Кондиціонери є центральні і місцеві.

Вентиляція. Мета вентиляції — усунення забрудненого повітря із закри­тих приміщень і введення замість нього чистого атмосферного повітря. Показ­ником інтенсивності повітрообміну є відношення об'єму повітря, що з нього видаляється за 1 год, до внутрішнього об'єму приміщення.

Кількість припливного повітря на одну людину встановлено в межах ЗО м³/год з урахуванням того, що дорослий у стані спокою виділяє 22,6 л/год вуглецю діоксиду і кількість його в атмосферному повітрі коливається в ме­жах 0,03—0,04%. У разі надходження у приміщення 1 м³ атмосферного повіт­ря може розчинитися при заданій концентрації СО₂ 0,1% (1 л СО₂ в 1 м³ повіт­ря) 1 а - 0,4 л = 0,6 л СО₂. А для розчинення 22 л СО₂ треба 22 : 0,6 = 36 м³/год атмосферного повітря — це мінімальна кількість, а оптимальними умовами перебування в закритих приміщеннях є умови з об'ємом вентиляції 80— 120 м³/год. Об'єм вентиляційного повітря залежить від призначення того чи іншого приміщення (табл. 24).

Повітрообмін житлових будинків здійснюється шляхом природного про­вітрювання за рахунок нещільностей у конструкціях та різниці тиску зовні і всередині будинків — інфільтрація й ексфільтрація. Це неорганізований по­вітрообмін.

Організований повітрообмін здійснюється за рахунок вентиляції, що за­безпечує усунення з приміщень забрудненого повітря і заміну його чистим повітрям, яке відповідає гігієнічним вимогам. Вентиляція може бути при­родною і штучною.

Природна вентиляція здійснюється за допомогою відчинених вікон чи фрамуг або застосування різноманітних каналів.

Штучна вентиляція має систему з механічним подаванням у приміщення атмосфери повітря. Така вентиляція називається припливною. Витяжні сис­теми для усунення повітря з приміщень характеризують витяжну вентиля­цію. Найкращою є припливно-витяжна система, що служить для одночасно­го подавання і видалення повітря.

Вентиляція, крім того, поділяється на місцеву, що забезпечує видалення повітря безпосередньо з місць його забруднення, загальнообмінну, що забез­печує вентиляцію всього приміщення, і комбіновану, коли використовують елементи місцевої та загальнообмінної вентиляції.

За всіх видів вентиляції напрямок руху повітря забезпечують спеціальні повітродувні машини у вигляді різноманітних вентиляторів.

Найліпшою є система рівноваги, тобто об'єднана вакуумна система і сис­тема нагнітання повітря. При цьому повітря засмоктується через труби за допомогою вентилятора із центрифугою і видаляється вакуумними вентиля­торами. Перевагою цієї системи є те, що не потрібні вхідні і вихідні отвори, а також те, що ця система дає можливість широко використовувати кон­диціювання повітря.