171. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах.

Гігієнічні особливості праці: 1) Значні фіз. напруження, повязані з обслуговуванням зброї. 2) коливання повітря при стрільбі, 3) забруднення одягу і шкірних покривів змазковим матеріалом. Найважл. ф-ом проф. шкідливості є дія на органи слуху пострлів із зброї, утворюється 3 хвилі – 1)дульна, 2) балістична, 3) від розриву снаряду. Р-ія органу слуху 3-х типів: 1) Механічна: пошкодження барабанної перетинки. 2) Больова: подразнення больових закінчень, 3) Акустична: пошкодження кортієвого органу. П-ка: викорис.проти шумів, влашт. щілин, окопів, щитів на зброї. Хім. ф-ри: порохові гази ( окис вуглецю, азоту, сірки). Проф.: швидке прибирання пустих гільз, викор. повітрявідсмоктувачів, викор. поточно- відточної вентиляції

172. Гігієнічні особливості використання індивідуальних засобів захисту в надзвичайних ситуаціях.

173. Гігієна переміщення військ пішки. Питний режим на марші.

174. Санітарно-гігієнічні заходи при переміщенні військ автомобільним транспортом, бойовою технікою, авіацією.

175. Санітарно-гігієнічний контроль за лазнево-пральним обслуговуванням військ.

Організовує начальник речового постачання. Л.П. обслуговування включає : 1) щолтижневе миття соолдат, із обов'яковою заміною білизни, 2) прання білизни, обмундирування 3) дезинфекцію і дезинсекцію, 4) ремонт білизни, 5) постачання милом, содою. Миючими засобами. Санітарний стан бань, пралень контролює гарнізонний лікар чи нач. мед. сл., він також слідкує за виконанням графіка помивок, зміни білизни, за якістю прання, дезинфекції і дезинсекції. Під час миття фельдшер проводить огляд . Не рідше 1 р. на міс. Поводять огляд персоналу Л.П. обслуговування. Повари і пекарі миються в лазні щоденно.

176. Санітарна очистка місць розташування військ та інших формувань.

177. Порядок збору та поховання загиблих. Обов'язки військово-медичної служби

Обовязки мед. сл.: 1) мед. огляд всіх без виключення загиблих перед відправкою їх на пункт поховання. 2) Спостереження за забезп. членів спец. команди спецодягом, рукавичками, фартухами з щільної тканини. 3) Спостереження за спалюванням санітарно небезпечних матеріалів на полі бою ( перевязочного і підсттилочного матеріалів , обривків одягу), за прибиранням покидьків в ями. 4) вибір місця поховання ( підвищення, що не затоплшяється під час дощів, паводків, ділянка з нахилом від найближчої водойми, с піщаним, супіщаним, суглинистим грунтом, що добре провітрюється і прогрівається сонцем; ведеться спостереження за похованням, визначається обсяг санітарно- гігієнічних міроприємств, оформлюються санітарні документи.Проводиться дезинфекція заразних трупів, або їх кремація.Збір і захоронення трупів, отруєних ОР і РР проводиться в протигазах і спецкостюмах. Такі трупи для транспортування вкладають в мішки зі щільного паперу і кладуть на брезентову підстилку. Після закінчення роботи – повна санобробка.

178. Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю харчування військ.

Організація харчування військовослужбовців, забезпечення продуктами харчування та відповідним майном, підтримання належного санітарно-гігієнічного стану покладається на продовольчу службу військової частини. В польових умовах харчування військ організовується через польові пункти харчування. Основними серед них є батальйонні пункти харчування. Для приготування їжі використовується мінімум кухонного обладнання. Їжу готують з консервів та концентратів. З цією метою на постачанні військових частин знаходяться польові автокухні (ПАК-170, КП-125). В польових умовах харчування може бути котловим, самостійним (індивідуально-груповим) та змішаним. Котлове харчування в польових умовах не має принципових відмінностей від котлового харчування у місцях постійної дислокації. Гаряча їжа готується тричі на добу з використанням свіжих продуктів. При самостійному або індивідуально-груповому харчуванні військовослужбовці готують гарячу їжу самі або використовують її без теплової обробки. Для приготування гарячої їжі використовуються малолітражні кухні, таганці або багаття. При змішаному харчуванні гаряча їжа видається 2 рази на добу — на сніданок та вечерю, а в інтервалах між ними військовослужбовці вживають продукти з сухого пайку. В основу роботи польових пунктів харчування покладено принцип поточності обробки продуктів, приготування їжі та видачі її військовослужбовцям. Польові кухні та технологічне обладнання розташовуються в тимчасових розбірно-щитових спорудах або у наметах. При харчуванні особового складу з казанків на відстані 25 м від кухні обладнуються місця для їх очищення та миття. До часу, призначеного розпорядком для прийому їжі, її приготування повинно бути закінчено. Зберігання її дозволяється лише для військовослужбовців, які не можуть бути присутні на прийомі їжі за службовими обов'язками. Для цього готові страви дозволяється зберігати в холодильнику не більше ніж 4 години, або на гарячій (80°С) плиті не більше 1,5 год., або у термосах 2 год. В польових умовах під час приготування їжі ніякі відхилення від кулінарних та санітарних правил не допускаються. Для збору та зберігання харчових покидьків повинні бути виділені спеціальні ємності з герметичними кришками. Вивезення покидьків здійснюється відразу після закінчення прибирання їдальні, очищення та миття кухонного та столового посуду. Ці ємності повинні щоденно підлягати очищенню, миттю та дезинфекції. На об'єктах харчування в польових умовах регулярно повинні проводитись протимушині заходи та боротьба з гризунами, які є джерелами інфекції або переносниками численних інфекційних захворювань. Особлива увага в польових умовах приділяється контролю за станом здоров'я працівників об'єктів харчування, які можуть стати причиною виникнення значних епідемічних спалахів інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі. Відповідальність за прийом на роботу та допуск до роботи осіб, які не пройшли медичного обстеження, або за порушення термінів його проведення несуть посадові особи відповідних об'єктів харчування та начальник продовольчої служби. Таким чином санітарний нагляд за харчуванням в польових умовах передбачає: - участь у розробці режиму харчування та складанні розкладки продуктів з урахуванням фізіолого-гігієнічних вимог та характеру навчально-бо­йової підготовки; - перевірку готовності підрозділів продовольчої служби до транспортування та зберігання запасів продовольства та питної води, приготування та реалізації готової їжі; - перевірку проходження працівниками об'єктів харчування медичних обстежень, знань кухарським складом продовольчих пунктів батальйонів гігієнічних норм і санітарних правил та їх виконання під час роботи; - контроль забезпечення особового складу індивідуальними казанками, кухликами, ложками, флягами, а також перевірка знань та виконання ним правил особистої та колективної гігієни; - контроль за виконанням гігієнічних вимог до розташування продовольчих пунктів батальйонів на місцевості, організацією їх водозабезпечення, очищенням території та видаленням покидьків і сміття; - перевірку умов зберігання пересувних запасів продовольства, особливо швидкопсувного, а також питної води на продовольчих пунктах батальйонів; - контроль за виконанням гігієнічних вимог до первинної теплової обробки продуктів; - перевірку забезпечення умов прийому їжі на продовольчих пунктах батальйонів та контроль за її доставкою у підрозділи та термінами реалізації; - перевірку якості миття та знезараження індивідуальних казанків, кухлів, ложок, посуду, інвентарю та термосів на продовольчих пунктах батальйонів; - контроль за організацією харчування військовослужбовців на марші, у відриві від своїх підрозділів з використанням сухих пайків; - організацію проведення серед особового складу санітарно-просвіт­ньої роботи з урахуванням гігієнічних вимог до харчування в польових умовах, недопущення вживання в їжу випадкових та неперевірених продуктів рослинного і тваринного походження.