158. Класифікація надзвичайних ситуацій. Антропогенні екологічні катастрофи.

Класифікації надзвичайних ситуацій

1. За часом виникнення:

        Природні, техногенні катастрофи - виникають раптово.

        Природні, соціальні, техногенні лихоліття - розвиваються повільно.

2. За походженням:

1.1. Природні катастрофи і надзвичайні ситуації:

        землетруси, виверження вулканів;

        руйнівні вітри: тайфуни, циклони, торнадо, сірокко, смерчі;

        зливи, повені, цунамі;

        зсуви, селі, снігові лавини;

        посухи, лісові, торфяні пожежі, сильна тривала жара, морози.

1.2. Техногенні катастрофи і надзвичайні ситуації:

        промислові: аварії на електростанціях, заводах, фабриках;

        транспортні: на залізничному, автомобільному, авіаційному, водному;

        екологічні: забруднення навколишнього середовища викидами промислових підприємств, їх стічними водами, «хвостовідходами», розливами нафти та ін.,

        військові: вибухи ядерної зброї, запасів бомб, снарядів, хімічної зброї, скидання, поховання ракетного пального, відпрацьованого ядерного пального реакторів підводних човнів.

1.3. Соціальні:

        збройні конфлікти, війни, тероризм;

        неврожаї, голод;

         епідемії.

1.4. Природні - техногенно підсилені:

        руйнування землетрусом АЕС, нафтогазосховищ, запруд штучних водоймищ, промислових стоків.

3.  За масштабами:

1.  Незначні - постраждалих менше 25 осіб.

2.  Об’єктові, місцеві - постраждалих до 100 осіб.

3.  Регіональні, глобальні - постраждалих більше 1000. 

Статистичні відомості з історії катастроф.

Історичні приклади різних катастроф.

За статистикою, з усіх природних катастроф займають:

        повені - 40%, тайфуни - 20%, - землетруси - 15%, засухи - 15%.

        інші види катастроф - 10%.

159. Гігієнічні аспекти надзвичайних ситуацій різного характеру.

Для виконання санітарно-гігієнічних заходів необхідно мати санітарно-гігієнічне забезпечення військових підрозділів.

Санітарно-гігієнічне забезпечення військ - це система організаційних, гігієнічних, санітарно-технічних, медичних, адміністративно-господарських та інших заходів, направлених на зберігання та зміцнення здоров’я військовослужбовців, покращення їх фізичного розвитку, зниження захворюваності та підвищення боєздатності. Таким чином санітарно-гігієнічні заходи в умовах сучасної війни неможливо вирішити тільки силами та засобами медичної служби. Особливо велике значення має комплексне вирішення санітарно-гігієнічного забезпечення військ у випадку застосування ворогом зброї масового знищення. В період ВВВ утворилась чітка система військово-гігієнічної організації, яка давала змогу медичній службі здійснювати систематичний санітарний нагляд за харчуванням, водопостачанням, розташуванням, лазнево-пральним обслуговуванням та ін. Завдяки цьому вдалося запобігти виникненню епідемій, аліментарних захворювань, обморожень, тобто всього того, що супроводжує війни.

Розберемо, як здійснюється  санітарно-гігієнічне забезпечення у полку (слайд). Відповідальність за санітарно-гігієнічне забезпечення особового складу в полку несе командир полку. У нього багато помічників: замісник командира полка по виховній роботі, замком по тилу, замкомандира по технічнійчастині, начальник фізичної підготовки та спорту, начальник служби речового постачання, начальник інженерної служби,начальник хімічної служби,начальник постачання пальними та мастильними матеріалами, начальник медичної служби. Всі вони приймають участь в організації санітарно-гігієнічного забезпечення військ. Кожен з цих представників має свої обов’язки та задачі.

Заходи гігієнічного забезпечення військ (слайд). Їх можна розділити на 3 групи:

адміністративно-технічні;

фінансово-економічні;

медичні.

Медичні заходи розподіляються на:

загальномедичні

лікувально-профілактичні

протиепідемічні

гігієнічні.

Лікувально-профілактичні - щоденний нагляд за здоров’ям особового складу, медичний огляд, направлення у профілакторій, пансіонати, будинки відпочинку та санаторії, облік та нагляд за тими, хто перехворіли, лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням.

Загальномедичні - контроль за виконанням пропозицій, зроблених представниками санітарно-епідеміологічних закладів, розробка конкретних профілактичних заходів.

Протиепідемічні заходи буде викладено на кафедрі інфекційних захворювань.

Гігієнічні - контроль за підтриманням гігієнічних норм та правил, контроль за виконанням техніки безпеки, вивчення особливостей умов військової праці та відпочинку різних військових спеціаластів, гігієнічне виховання.

Таким чином вони включають основні питання попереджувального та поточного санітарного нагляду. Виходячи з цих заходів, витікають відповідні задачі.

В осередках стихійних лих,катастроф та надзвичайних ситуацій може виникнути така гігієнічна та епідеміологічна обстановка, яка сприяє виникненню та розповсюдженню серед різних контингентів, груп масових інфекційних захворювань (епідемій). Більш того, в період стихійного лиха порушується рівновага екологічних систем, що призводить до „оживлення” природних осередків особливо небезпечних інфекцій (холери, чуми, сибірської виразки та ін.)

В таких ситуаціях медичною службою військових підрозділів та екстреною медичною допомогою необхідно проведення комплекса гігієнічних та протиепідемічних заходів, до яких слід віднести:

1. Додержання норм та правил особистої та колективної гігієни.

2. Створення оптимальних умов для тимчасового розміщення людей, які покинули постійні місця проживання.

3. Контроль за організацією харчування, водопостачання та лазнево-прального обслуговування евакуйованого населення.

4. Виключення можливості впливу на здоров’я населення таких шкідливих чинників навколишнього середовища, як радіонукліди та токсичні хімічні речовини, переохолодження, перегріви.

5.Пропаганда гігієнічних знань, норм та правил поведінки людей в екстремальних ситуаціях.

6.         Обов'язкове проведення гігієнічних досліджень (санітарна експертиза) води та продуктів харчування.

7.         Контроль за санітарним станом об’єктів народного господарства, які отримали внаслідок стихії пошкодження систем водопостачання та каналізації; об’єктів харчової промисловості, громадського харчування та торгівлі; дитячих дошкільних та шкільних закладів; підприємств комунального обслуговування; лікувально-профілактичних закладів; місць тимчасового розміщення евакуйованого населення та розміщення рятувальних команд, загонів та бригад екстремальної медичної допомоги промислових об’єктів, які можуть бути джерелами іонізуючого випромінювання.

8.         Постійний нагляд за забезпеченням населення водою та продуктами харчування.

9.         Санітарний контроль зо проведенням дезінфекційних заходів в установах харчової промисловості, які обслуговують населення в зоні стихійного лиха (тимчасові пункти харчування, торгівельні точки).

10.       Здійснення контролю за санітарною обробкою (помивка) населення, дезактивацією (дегазацією, дезінфекцією) їх одягу, взуття та предметів побуту.

11.       Проведення екстрених медичних та санітарно-гігієнічних заходів забезпечення населення якісними водою та харчовими продуктами, вибору джерел водопостачання, здійснення знезараження та знешкодження питної води шляхом хлорування.

12.       Проведення екстрених ремонтних заходів каналізаційних споруд та станцій санітарної очистки населених місць.

13.       Розміщення в місцях стихійного лиха медичних формувань екстремальної медичної допомоги та рятувальних загонів (у холодний період року неодхідно мати теплі приміщення для персоналу площею 15-18м кв. на 100 осіб та сушильну кімнату дляодягу та взуття).