133. Гігієнічні вимоги до планування і санітарного благоустрою пологових будинків га відділень.

Оскільки родильні будинки покликані надавати кваліфіковану стаціонарну допомогу жінкам у період вагітності, у родах, у післяпологовому періоді, при гінекологічних захворюваннях і здійснювати догляд за немовлятами в період їхнього перебування в родильному будинку, необхідно докладніше зупинитися на гігієнічних вимогах до їхнього планування, устаткуванню й змісту.

У першу чергу потрібно відзначити, що структура й оснащення родильних будинків повинні строго відповідати вимогам будівельних норм і правилам лікувально-профілактичних установ. Важко переоцінити важливість правильного планування родильних будинків.

Вибір земельної ділянки для розміщення родильних будинків підлягає обов'язковому узгодженню з органами й установами саепидслужбы. Відкриття новоспоруджених, реконструйованих, що піддавалися ремонту, переплануванню або переустаткуванню родопомічних стаціонарів допускається після одержання висновку санітарно-епідеміологічної служби, що дозволяє експлуатацію зазначених будинків і приміщень.

Ділянки родильних будинків повинні бути вилучені від залізниць, аеропортів, швидкісних автомагістралей й інших потужних джерел впливу фізичних факторів з урахуванням забезпечення рівнів шуму в межах санітарних норм.

При розміщенні родопомічних установ у селитебной зоні населеного пункту корпуса необхідно розміщати не ближче 30 м від червоної лінії забудови й 30-50 метрів від житлових будинків залежно від поверховості будинків.

Територія ділянки родильного будинку повинна бути упоряджена, озеленена. Площа зелених насаджень і газонів повинна становити не менш 60% загальної площі ділянки, а площа садово-паркової зони - 25 м у квадраті на людину (на ліжко).

Ділянка родильного будинку, розташована на території житлової забудови населеного пункту, повинен мати по периметрі смугу зелених насаджень шириною не менш 15 м їхньої дворядної посадки высокоствольных дерев і ряду чагарників.

Дерева із широкою кроною повинні сажаться не ближче 10 м від стіни будинку.

До території родильних будинків повинні бути влаштовані зручні під'їзні колії із твердим покриттям. Аналогічні тверді покриття повинні мати внутрішні проїзди й пішохідні доріжки. Тимчасові стоянки автотранспорту індивідуального користування варто розміщати на відстані не ближче 40 м від території.

На території родильного будинку не допускається розташування яких би те не було сторонніх установ, житла, а також розміщення будівель і споруджень, не зв'язаних функціонально із зазначеними лікувально-профілактичними установами.

Збирання території повинна проводитися щодня. Для збору сміття й побутових відходів на території встановлюються сміттєзбиральники із щільно, що закриваються кришками, для яких повинні бути передбачені й обладнані спеціальні площадки з асфальтовим або бетонованим покриттям, що забезпечує дезінфекцію й промивання площадок. Відстань площадки зі сміттєзбиральниками до палатних корпусів повинне бути не менш 25 м. Сміттєзбиральники повинні систематично промиватися й дезінфікуватися. Вивіз сміття й харчових відходів повинен здійснюватися щодня.

Архітектурно-планувальні й конструктивні рішення будинків і приміщень родопомічних стаціонарів повинні забезпечувати оптимальні санітарно-гігієнічні й протиепідемічні режими й умови перебування пацієнток, праці й відпочинку обслуговуючого персоналу.

У родильних будинках, що є навчальними базами медичних вузів й училищ, інститутів удосконалення лікарів, а також науковими базами НДІ системи охорони здоров'я повинні бути додатково передбачені необхідні навчальні приміщення для студентів, курсантів і кабінети для викладацького складу: допоміжні приміщення (роздягальні, туалети, комори й ін.), відособлені від основних функціональних підрозділів установи.

У підвальних і цокольних поверхах допускається розміщення складських приміщень (комори хозинвентаря), санітарно-побутових приміщень для персоналу (гардеробні, душові), санітарних пропускників, приміщень для зберігання речей хворих, буфетів й їдалень для персоналу, центральних білизняних, приміщень для збору й сортування брудної білизни, приміщень дезінфекційної обробки суден, клейонок і дезінфекції ліжок.

Не допускається розміщення в підвальних і цокольних поверхах лікувально-діагностичних корпусів приміщень майстерень, складів отрутних, сильнодіючих, легкозаймистих і горючих рідин, акумуляторних, а також прийомних відділень.

У цокольних поверхах з оцінкою 1,2 м нижче вимощення або планувальна оцінка тротуару допускається розміщати службові приміщення, приміщення для виписки пацієнток, медичні архіви, вестибюлі. Як виняток, за узгодженням з територіальними органами державного санітарного нагляду, допускається розміщення дезкамер невеликої потужності, хоча, за існуючими правилами, для дезкамер повинні бути виділені окремі будови.

У цокольних поверхах з оцінкою підлоги не більше 0,5 м допускається розміщати всі приміщення, крім родових, операційних, процедурних, лікарських кабінетів.

У родопомічних установах як самостійних, так й у складі многопрофильных лікарень, архітектурно-планувальні рішення повинні забезпечити чітке зонирование відділень, циклічність їхнього заповнення й санітарної обробки, упорядкування внутрілікарняних потоків, поліпшення умов роботи персоналу.

Структура приміщень родильного будинку повинна забезпечити ізоляцію здорових вагітних, породілей, породілей і немовлят від хворих, найсуворіше дотримання правил санітарно-епідемічного режиму, ізоляцію захворілих.

Внутрішня обробка приміщень повинна бути виконана відповідно до їхнього функціонального призначення. Поверхня стін, перегородок і стель приміщень повинна бути гладкої, легкодоступної для вологого збирання й дезінфекції.

У приміщеннях, що піддається вологої поточні дезінфекції (операційні, родові, передопераційні, процедурні й ін. аналогічні приміщення, а також ванні, душові, санітарні вузли, клизменные, приміщення для зберігання й розбирання брудної білизни й ін.) стіни варто облицьовувати глазурованою плиткою й іншими вологостійкими матеріалами на повну висоту. Для покриття підлог слід застосовувати водонепроникні матеріали. Підлоги в операційн і родові повинні бути безіскрові, антистатичні. Стелі в приміщеннях з вологим режимом повинні офарблюватися водостійкими (масляними й іншими) фарбами.

Весь збиральний інвентар повинен мати чітке маркування із вказівкою приміщень і видів збиральних робіт, використатися строго по призначенню й зберігатися роздільно.

Родзалы, палати новонароджених і недонесених дітей до 1 року, процедурні бокси й молочні кімнати треба після збирання, а також у процесі поточної експлуатації періодично опромінювати ультрафіолетовими стаціонарними або пересувними бактерицидними лампами з розрахунку 1 ватів потужності лампи на 1 кубічний метр приміщення.

У цей час існує кілька типів АС:

Без лікарської допомоги (колгоспні родильні будинки й фельдшерсько-акушерські пункти);

Із загальною лікарською допомогою (дільничні лікарні з акушерськими ліжками);

Із кваліфікованою лікарською допомогою (РБ, ЦРБ, міські родильні будинки, родопомічні відділення многопрофильных лікарень, спеціалізовані акушерські відділення на базі многопрофильных лікарень, родопомічні стаціонари, об'єднані з кафедрами акушерства й гінекології медичних інститутів, НДІ, центрів).

АС має наступні основні підрозділи:

Фізіологічне (I) акушерське відділення (50-55% від загального числа акушерських ліжок);

Відділення (палати) патології вагітності (25-30% від загального числа акушерських ліжок);

Відділення (палати) немовлят в I й II акушерських відділеннях;

Обсерваційне (II) акушерське відділення (20-25% від загального числа акушерських ліжок);

Гінекологічне відділення (25-30% від загального числа акушерських ліжок).

Перше (фізіологічне) акушерське відділення

Перше (фізіологічне) акушерське відділення містить у собі:

Приймально-пропускний блок

Приймально-пропускний блок родильного будинку містить у собі приймальню (вестибюль), фільтр й оглядові кімнати. Оглядові кімнати існують роздільно для фізіологічного й обсерваційного відділень. Кожна оглядова має приміщення для обробки вступників жінок, туалет, душову, установку для миття суден. Якщо в родильному будинку функціонує гінекологічне відділення, то воно повинне мати окремий приймально-пропускний блок.

Правила змісту приймально-оглядових приміщень: два рази 3 на добу вологе збирання із застосуванням мийних засобів, один раз у добу збирання із застосуванням дезінфікуючих засобів. Після вологого збирання включають бактерицидні лампи на 30-60 хвилин. Існують інструкції із правил обробки інструментів, перев'язного матеріалу, апаратури, меблів, стін (наказ МЗ СРСР № 345).

Вагітна або породілля, надходячи в приймальню, знімає верхній одяг і проходить у фільтр. У фільтрі лікар вирішує, чи підлягає дана жінка госпіталізації в роддом й у яке відділення (палати патології, I або II акушерські відділення). Для рішення цього питання лікар збирає анамнез для з'ясування епідемічної обстановки на роботі й будинку.

У фізіологічне відділення направляють вагітних або породілей без ознак інфекційних захворювань і не мають контакту з інфекцією. Всіх вагітних або породілей, що представляють погрозу інфікування для здоров'я жінок госпіталізують або в II акушерське відділення, або переводять у спеціалізовані стаціонари (лихоманка, ознаки інфекційного захворювання, шкірні захворювання, мертвий плід, безводний проміжок понад 12 годин й ін.).

Родильний блок

Родильний блок містить у собі передродові палати (палату), палату інтенсивної терапії, родові палати (зали), кімнату для немовлят, операційний блок (більша й мала операційна, передопераційна, кімната для зберігання крові, переносних апаратур), кабінети й кімнати для медперсоналу, санвузли й т.п.

Передродові й родові палати можуть бути представлені окремими боксами, які при необхідності можна використати в якості малої операційної або навіть великий операційної при наявності в них певного встаткування. Якщо ж вони представлені окремими структурами, то повинні бути в подвійному наборі, щоб чергувати їхню роботу з ретельною санітарною обробкою (робота не більше трьох доби підряд).

У передродовий необхідна централізована підводка кисню й закису азоту й відповідна апаратури для знеболювання пологів, кардіомонітори, апарати для УЗИ.

У передродовий дотримують певного санітарно-епідемічного режиму: температура в приміщенні +18°С - +20°С, вологе збирання 2 рази в добу з використанням мийних засобів й 1 раз у добу - з дезінфікуючими розчинами, провітрювання приміщення, включення бактерицидних ламп на 30-60 хвилин.

Кожна породілля має індивідуальне ліжко й судно. Ліжко, судно й ослін для судна мають той самий номер. Ліжко накривають тільки при надходженні породіллі в передродову палату. Після перекладу на пологи білизна з ліжка знімають і поміщають у бак з поліетиленовим мішком і кришкою, ліжко дезінфікують. Судно після кожного використання промивають проточною водою, а після перекладу породіллі в родильний зал його дезінфікують.

При надходженні в родильний будинок і після излития околоплодных вод в обов'язковому порядку виробляється піхвове дослідження. Його проводять із дотриманням всіх правил асептики й антисептики й з узяттям мазків на флору. У передродовий породілля проводить весь перший період пологів.

Палата інтенсивної терапії призначена для вагітних, породілей і породілей з важкими формами гестоза й экстрагенитальными захворюваннями. Палата повинна бути оснащена необхідними інструментами, медикаментами й апаратурами для надання невідкладної допомоги.

На початку II періоду пологів породіллю переводять у родильний зал після обробки зовнішніх полових органів дезінфікуючим розчином. У родильному залі породілля надягає стерильну сорочку й бахилы.

Родильні зали повинні бути світлими, просторими, оснащені апаратурами для дачі наркозу, необхідними медикаментами й розчинами, інструментами й перев'язним матеріалом для прийому пологів, туалету й реанімації немовлят. Температура приміщень повинна бути +20?С -+22?С. Прийом пологів здійснюють по черзі на різних ліжках.

Перед прийомом пологів акушерка миє руки як для хірургічної операції, надягає стерильний халат, маску, рукавички, використовуючи для цього індивідуальний пакет для прийому пологів.

Після пологів всі лотки, балони для відсмоктування слизу, катетери й ін. предмети миють гарячою водою з милом і піддають знезаражуванню. Одноразові інструменти, предмети й т.п. викидають у спеціальні баки з поліетиленовими мішками й кришками. Ліжка обробляють дезінфікуючими розчинами.

Відділення немовлят

Медичну допомогу немовлям починають робити з родильного блоку, де в кімнаті для немовлят здійснюють не тільки догляд за ними, але й виконують реанімаційні заходи. Кімната оснащена спеціальним устаткуванням: спільні пеленальные й реанімаційні столи, які є джерелами променистого тепла й захистом від інфікування, пристосування для відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів й апарати для проведення штучної вентиляції легенів, дитячий ларингоскоп, набір трубок для интубации, лікарські препарати, бікси зі стерильним матеріалом, пакети для вторинної обробки пуповини, стерильні набори для сповивання дітей й ін.

Палати для немовлят виділяють у фізіологічному й обсерваційному відділеннях. Поряд з палатами для здорових немовлят виділяють палати для недонесених дітей і дітей, що народилися в асфіксії, з порушенням мозкового кровообігу, дихальними порушеннями, після оперативних пологів. Для здорових немовлят може бути організоване спільне перебування з матір'ю в одній палаті.

У відділенні виділені молочна кімната, кімнати для зберігання БЦЖ, чистої білизни, матраців, інвентарю.

У відділенні дотримують такої ж циклічності заповнення палат, паралельно з материнськими палатами. Якщо матір і дитину затримують у родильному будинку, то немовлят поміщають в "розвантажувальні" палати. Палати для немовлят повинні бути забезпечені централізованою подачею кисню, бактерицидними лампами, теплою водою. Температура в палатах не повинна бути нижче +20?С - +24?С. Оснащені палати необхідними лікарськими засобами, перев'язним матеріалом, інструментами, пеленальными й реанімаційними столами, апаратурами для инвазивной терапії, апаратом УЗИ.