111. Важкість та напруженість праці, критерії, що їх характеризують, їх використання для регламентації умов праці.

Характеристика трудового процесу, яка віддзеркалює переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи (серцево-судинну, дихальну), що забезпечують його діяль­ність, називається важкістю праці, а характеристика, яка засвідчує переважне навантаження на центральну нервову систему-напру­женістю праці. Важкість праці є ознакою фізичної праці, напруже­ність - розумової

Фізичні фактори виробничого середовища зіставляють з їх гра-иичпо допустимими рівнями (ГДР), вплив яких при виконанні ро­боти визначеної тривалості упродовж усього трудового стажу не призводить до захворювань, відхилень у стані здоров'я або травм навіть у віддалені періоди життя сучасного і наступного поколінь. Хімічні та біологічні фактори виробничого середовища порівнюють з гранично допустимими концентраціями (ГДК)

За показниками шкідливості і небезпечності факторів виробни­чого середовища, важкості та напруженості трудового процесу роз­різняють три класи умов і характеру праці:

I клас-оптимальні умови і характер праці, за яких виключа­ ється несприятливий вплив на здоров'я працюючих шкідливих і небезпечних виробничих факторів, створюються передумови для збе­ реження високого рівня працездатності

II клас- допустимі умови і характер праці, за яких рівень шкідливих і небезпечних виробничих факторів не перевищує чин­ них гігієнічних норм на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, що зумовлені процесом праці, відновлюються під час регла­ ментованого відпочинку упродовж робочого дня або домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство.

III клас- шкідливі й небезпечні умови і характер праці, за яких унаслідок порушення санітарних норм і правил можливий вплив шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища у зна­ ченнях, що перевищують гігієнічні норми, і психофізіологічних фак­ торів трудової діяльності, які призводять до функціональних змін організму, що можуть спричинити стійке зниження працездатності та порушення стану здоров'я працюючих.

Шкідливі та небезпечні умови і характер праці поділяються на три ступені:

1. ступінь -умови і характер праці, що зумовлюють функці­ ональні зрушення, які при ранньому виявленні і після припинення впливу мають обернений характер;

2. ступінь -- умови і характер праці, що зумовлюють стійкі функ­ ціональні зрушення, які призводять до зростання показників захво­ рюваності з тимчасовою втратою працездатності й у окремих випад­ ках - появи ознак або легких форм професійних захворювань;

III ступінь - умови і характер праці з підвищеною небезпекою розвитку професійних захворювань та підвищеною захворюваністю з тимчасовою втратою працездатності.

112. Гігієнічні аспекти використання пестицидів.

Пестициди — це загальновживана у світовій практиці збірна назва хімічних засобів захисту рослинПестициди використовуються для знищення чи припи­нення розвитку шкідливих живих організмів — комах, кліщів, гри­зунів, бактерій, вірусів, спор грибів, бур'янів та інших біологічних об'єктів, які завдають збитків рослинництву і тваринництву. За дани ми ООН, застосування пестицидів дозволяє зберегти ЗО % більше урожаю.

Однак пестициди, маючи високу біологічну активність, можуть чинити шкідливий вплив на організм людини та об'єкти навколишнього середовища. Застосування пестицидів, на відміну від хіміч­них речовин іншого призначення, які використовуються в народному господарстві, має ряд специфічних особливостей:

1Невідворотність надходження і циркуляції пестицидів у біо­сфері, оскільки вони навмисне вносяться в навколишнє середовище і перебувають там до повного розпаду.

2Потенційна небезпека для живої природи і здоров'я людей пов'язана з високою біологічною активністю пестицидів як хімічних речовин, призначених для знищення живого.

3Небезпечність для здоров'я людей і об'єктів навколишнього середовища, обумовлена застосуванням пестицидів у дозах і кон­ центраціях, необхідних для знищення шкідників.

4Широкий контакт з пестицидами великих мас населення у зв'язку з можливістю їх циркуляції у навколишньому середовищі і наяв­ ності залишкових кількостей у харчових продуктах.

Комплексне гігієнічне нормування передбачає розроблення норма­тивів для контингентів населення, які не мають безпосереднього кон­такту з пестицидами у виробничих умовах, тобто не розповсюджуються на працюючих. Тому йдеться про гігієнічне нормування пестицидів у харчових продуктах рослинного і тваринного походження, воді та атмосферному повітрі. Принцип комплексного гігієнічного нормуван ня полягає в тому, що сумарна кількість препарату, яка може надійти в організм людини з різних І середовищ (з харчовими продуктами, водою і атмосферним повітрям), не повинна перевищувати величиндопустимої добової дози (ДДД) для людини.

ДДД — це максимальна нешкідлива добова доза пестициду для людини, яка не справляє тієї чи іншої несприятливої дії на організм при щоденному надходженні протягом усього життя даного та наступ­них поколінь.