106. Джерела утворення пилу на виробництві. Дія пилу на організм людини в залежності від його складу, концентрації, дисперсності. Профілактика пилової патології.

Джерела – вулканічна діяльність, вітрова ерозія грунту і гірських пород, бурильно-підривні роботи, стирання дорожніх покриттів транспортом, що рухається, промислові викиди підприємств гірничої, металургійної промисловості, цементних заводів, котелень і псарень, в атмосфері також може бути пил космічного походження (проникає в атмосферу внаслідок дії сил гравітації, електромагнітного поля Землі, і світлового тиску (фотофорезу)) . Біологічний пил: складається з рослинного (бавовняного і комбікормового) і твариннного (шерстяний і кізяковий) походження. Дрібний пил досягає альвеол і спричиняє патологгічну дію тута, вступає в метаболічні процеси. Крупніший подразнює верхні дихальні шляхи. А взагалі пил може мати фіброгенну, запальну, токсичну, подразнюючу, алергічну дію.

Фіброгенна – високодисперсний. Запальна – грубодисперсний. Подразнююча – вапно, карбід. Токсична – отр. р-ни. Алергічна – хром, червоне дерево. Пил може бути обсіяний мікроорганізмамми і бути факторами передачі захворбвань (туберкульоз, дифтерія). Менша концентрація – пізніші прояви. При більшій – яскраво виражені запальні зміни. Профілактіка – дотримуйтесь протівогазів і рєспіраторів, або хотя б ватно-марлєвих повязок. Профілактіка – герметізація огборудованія, замєна сухіх способов обработкі влажнимі, використання приточно- відточної вєнтіляції, автоматизація виробництва, соціально- правові заходи (СКОРОЧЕНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ, додаткова відпустка, перевага на відпочинок в санаторії, ранній вихід на пенсію.)

107. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму. Профілактика шкідливої дії.

Шум виникає при виробництві ( клепання, чеканка, штампування, робота на станках), роботі з моторами, на автомобілях. Шум – сукупність звуків різної частоти і інтенсивності, вони заважають людині іє небажаними. Вухо сприймає колив. 16 – 20.000 Гц ( ^ - ультразвук, v - інфразвук). По розподілу звукової енергії в часі - постійний, непостійний, переривчастий, імпульсний (окремі короткочасні шуми). Людина чує приблизно від 20 до 120 Дб ( ^ - розрив барабанних перетинок). Шум може спричиняти порушення психіки, і вегетативної сфери, ССС, травного каналу – шумова х-ба; v слуху аж до глухоти.

Частотна – низькочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти ¯ 400 Гц), середньочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти 400-1000 Гц), свисокочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти ­ 1000 Гц)

енергетична – характеризується інтенсивністю, тобто рівнем звукового тиску, що вимірюється в децибелах.

часова – постійні (рівень звуку змінюється в часі не ­ ніж на 5 Дб), непостійні. До непостійних відносяться: коливальні (рівень звуку безперервно змінюється з часом), переривчастий (рівень звуку постійний впродовж 1с. і більше), імпульсні (складається з 1 чи декількох звукових сигналів тривалістю ¯ 1с)

Вплив – тривалий вплив приводить до розвитку втоми, перевтоми. Зниження продуктивності і якості праці. Ураження кохлеарного нерва з поступовим розвитком туговухості. Зміни в усіх ланках звукосприймаючої си-ми. Неспециф. вплив – нервово-псих. поруш, неврози, астен. с-м., вегетативна дисфункція. Об’єктивно – зміна рефлексів (¯або­), тремор пальців, пітливість, яскравий стійкий дермографізм, НЦД по гіпертонічному типу та порушення всіх видів обміну і т.д, придумумуйте самі , бо я вже задовбався цю всю ф друкувати, теж є шкідливість так пальцями стучати.

Треба дотримуватися бірушів, а якшо біруши не дотримані, то потрібно наказати їх дотримувати, іначе буде недотримання бірушів на виробництві, що приведе до негативних наслідків недотримання бірушів з усіма негативними процесами, які відбуваються в процесі різних процесів, які відбуваються в процесі виробництва. Крім бірушів можна дотримуватися ще і навушників, звукопоглинаючих кожухів і жупанів в шумопродукуючих агрегатах. Використовують звукоізолюючі матеріали. Але найрадикальнішим методом є відключення шумопродукуючих агрегатів або використання глухих людей в якості робочої сили. Серйозно: комплекс мір на етапах проектування і будування, контроль і реєстрація виробничих шкідливостей. Зміна джерела шуму за рахунок зміни технології конструкції машини (заміна кльопки пайкою, заміна металів беззвучними матеріалами, кожухи, глушитєлі на пісталєтах, пульт управлєнія размєщать в малошумних памєщєніях (в натурі це все з БМЕ) ) , періодичний медогляд працівників, ну і не забувайте про біруши і прочі пробки в уші. Сама кльова фішка – ГЄРМОШЛЄМ, я від нього просто торчу ! Ше є антіфони і вкладиші у вуха. Важливим є розподіл працівників на робочих місцях за ступенем приглухуватості. Для підвищення стійкості до шуму в совецькі врємєна заставляли щоденно їсти 4 мг тіаміну хлориду і 50 мг аскорбінової кислоти (Викладачі! візьміть це до уваги! Їжте тіамін! (Використана література: В.Г. Дейнега «Професійні хвороби» ))

1.1.ШУМ. В теперишній час практично нема ні єдиної галузі народного господарства, де шум не був би у числі ведучих факторів виробничого середовища. Причому, інтенсифікація виробництва, що супроводжується підвищенням робочих швидкостей машин і обладнання, щільності заповнення виробничих площ, приводить до подальшого підвищення рівня виробничого шуму, потребує додаткових заходів щодо боротьби з ним. За своєю фізичною суттю шум - це механічі коливання частинок пружнього середовища (газу, рідини, твердого тіла), що виникають під дією якої-небудь збуджуючої сили. При цьому звуком називають регулярні періодичні коливання, а шумом - неперіодичні, випадкові коливальні процеси. До основних фізико-гігієнічних характеристик шуму відносять: Інтенсивність (силу) - кількість звукової енергії в дБ. Спектр - розподіл звукової енергії в октавних смугах. Гучність - фізіологічне сприймання інтенсивності звуків різної частоти в порівнянні з еталонним звуком (одиниця гучності - фони, сони). При гігієнічній оцінці шум, згідно санітарним нормам, класифікується по:  1)За походженням: ѕ виробничі (аеродинамічні, гідродинамічні, механічні) ѕ побутові ѕ вуличні 2) За характером спектру: -широкосмугасті - з безперервним спектром шириною більше однієї октави. -тональні, в спектрі яких знаходяться виражені дискретні тони (перевищення рівня шуму в одній смузі над сусідніми не меньше, ніж на 10 дБ). 3) За частотними характеристиками: -низькочастоні -середньочастотні -високочастотні  4) За часовими характерисиками: -постійні, рівень звуку яких за рабочий день змінюється в часі не більше, ніж на 5 дБ. -непостійні - рівень звуку яких за робочий день змінюється в часі більше, ніж на 5 дБ. а) коливальні в часі, рівень звуку яких неприривно змінюється в часі б) преривісті - рівень звуку яких безперервно змінюється на 5 дБ і більше, причому тривалість інтервалів, на протязі яких рівень залишається постійним, складає 1 с і більше. в) імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожний тривалістю менше 1 сек. В якості характеристик постійного шуму застосовується рівень звукового тиску в дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами 31.5, 63, 125, 250, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Характеристикою непостійного шуму являється інтегральний показник - еквівалентний рівень шуму. Інтенсивний шумовий вплив в організмі людини може викликати специфічні і неспецифічні зміни. До специфічних змін відносять враження органу слуху, а саме: 1) зниження адаптації 2) слухова втома 3) приглуховатість (тугий на вухо) В основі цих проявів шумової патології лежить повільно прогресуюче зниження слуху по типу неврита, що підіймається (тобто в основі професійного зниження сіуху лежить нейросенсорне (перцепційне) зниження слуху внаслідок враження звуко-сприймаючого апа До числа неспецифічних змін відносять: 1) Нейроциркуляторну дистонію переважно по гіпертензивному типу, рідше - по кардіальному, в окремих випадках - по гіпотензивному. 2) Астено-вегетативний синдром і неврастенічні реакції. 3) Дисфункції шлунку, внаслідок зрушення його евакуаторной фунції. 4) Зниження імунологічноїт реактивності, яка виражається в рості, перш за все, гострої захворюваності. 5) Зниження працездатності і виробничої діяльності, передчасна втома, зниження розбірливості і внятності мови та ін. неприємні відчуття. Заходи по боротьбі з шумом можуть бути технічними (технологічні + санітарно-технічні), архітектурно-планувальними, організаційними і медико-профілактичними. Технічні засоби боротьби з шумом використовуються в 3-х головних напрямках : - усунення причин виникнення шуму або зниження його в джерелі - послаблення шуму на шляхах його передачі - безпосередній захист працюючих,які підлягають дії шуму Найбільш ефективним засобом зниження шуму - можлива зміна шумних технологій на малошумові або повністю безшумові наприклад, клепання на зварювання. Однак, цей шлях боротьби з шумом не завжди можливий, тому велике значення має зниження його джерел Одним з найбільш простих технічних засобів боротьби з шумом на шляхах передачі є звукоізолюючий кожух. Значний ефект зниження шуму дає застосування акустичних екранів, що відгороджують шумовий механізм або джерело шуму від робочого місця або В багатоповерхових промислових приміщеннях особливо вахливий захист від структурного шуму, який розповсюджується по конструкціям приміщень (обладнання плаваючих фундаментів). До числа ведучих архітектурно-плануючих рішень відносять тікі заклади, як: -локалізація джерела шуму -правильна розстановка обладнання -наявність звукопоглинаючого фундаменту і т.д. Організаційні заходи направлені на організацію обгрунтованого з фізіолого-гігієнічних позицій режима роботи, обмеження часу роботи в умовах високого шуму. Враховуючи, що за допомогою технічних засобів в теперишній час не завжди вдається розв'язати проблему, більше уваги повинно бути приділено застосуванню індивідуальних засобів захисту від шуму (антифони, навушники, беруші, заглушки). Важливе значення має проведення попереджувальних та періодичних медичних оглядів, а також підвищення опірності організму робітників до несприятливої дії шуму. З цією метою робітникам шумових професій рекомендується щоденне приймання вітамінів В1 (2 Значний позитивний ефект надає широке використовування можливостей санаторно-курортноголікування.