- •Гігієна як наука, її мета, зміст, завдання, методи дослідження, зв'язок з іншими медичними науками.
- •Санітарія, становлення та розвиток. Санітарно-епідеміологічна служба в Україні, її структура та функції. Сутність запобіжного та поточного санітарного нагляду. Санітарне законодавство.
- •Основні етапи розвитку гігієни в різні історичні періоди. Роль видатних вчених у формуванні гігієни як науки. Становлення та розвиток гігієни в Україні.
- •Сучасні екологічні проблеми і охорона навколишнього середовища.
- •Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Біологічне і гігієнічне значення ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної частини сонячного спектру.
- •Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру. Механізм та оптимум пігментоутворюючої, загальностимулюючої, вітаміноутворюючої та бактерицидної її дії.
- •Гігієнічне значення температури повітря. Методика визначення температурного режиму приміщень. Прилади.
- •Теплообмін організму з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловитрати людського організму при різних фізичних умовах повітряного середовища.
- •Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання пов’язані з дією переохолоджуючого та нагріваючого мікроклімату. Заходи профілактики.
- •Вологість повітря, фізіолого-гігієнічне значення. Види. Методи дослідження. Прилади.
- •Мікроклімат, його оптимальні параметри. Методика дослідження, прилади. Захворювання, пов'язані з несприятливим дискомфортним впливом мікроклімату на організм людини.
- •Погода, фактори, що формують та характеризують її. Вплив погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •Прогноз погоди та його використання з метою профілактики її несприятливого впливу. Профілактика геліометеотропних реакцій та захворювань.
- •Гігієнічне значення руху повітря в атмосфері та приміщенні. Методика визначення, прилади. "Роза вітрів", її гігієнічне значення.
- •Гігієнічне значення природного освітлення. Показники природного освітлення приміщень, методика визначення.
- •Гігієнічне значення штучного освітлення. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення. Світлові одиниці. Методика дослідження та оцінки штучної освітленості приміщень.
- •Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Природна та штучна вентиляція. Методи дослідження.
- •Оцінка сумарної дії метеорологічних чинників на організм людини. Поняття про ефективну, ефективно-еквівалентну, результуючу температуру. Кататермометрія.
- •Гігієнічне значення житла. Вплив житлових умов на здоров'я мешканців. Гігієнічні вимоги до планування, вентиляції та опалення житлових приміщень.
- •Опалення житла та громадських споруд, гігієнічна оцінка різних систем опалення. Кондиціювання повітря.
- •Гігієнічні вимоги до мікроклімату житлових і громадських приміщень, вплив на організм і методи дослідження.
- •Хімічний склад атмосферного та видихуваного повітря. Значення його окремих компонентів для організму.
- •Гігієнічне значення діоксиду вуглецю. Гігієнічна норма в житлових і громадських приміщеннях Методика визначення.
- •Фізичні властивості повітря. Електричний стан повітряного середовища. Іонізація повітря, фізіолого-гігієнічне значення.
- •Гігієнічна характеристика атмосферного повітря сучасного міста. Проблема забруднення атмосферного повітря населених пунктів, заходи з охорони атмосферного повітря від забруднень.
- •Джерела забруднення атмосферного повітря, їх гігієнічне значення. Роль автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря.
- •Інтоксикації оксидом вуглецю та шляхи їх профілактики.
- •Вплив забруднення атмосферного повітря на здоров'я та санітарні умови житія населення.
- •Особливості гігієнічного нормування шкідливих речовин в атмосферному повітрі. Поняття про максимально разові і середньодобові ґдк.
- •Фізіологічне і санітарно-гігієнічне значення води. Проблема чистої питної води в сучасних умовах.
- •Гігієнічне значення води, вплив якості води та умов водопостачання на здоров'я населення. Норми водопостачання.
- •Порівняльна гігієнічна характеристика джерел водопостачання.
- •Ендемічні захворювання, пов'язані з особливостями сольового складу води.
- •Мікробіологічні та паразитологічні показники якості питної води.
- •Гігієнічна характеристика централізованого та децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони водних джерел.
- •Гігієнічні переваги централізованого водопостачання. Схема водогону. Особливості водопостачання м. Львова.
- •Гігієнічна оцінка децентралізованого водопостачання. Види колодязів. Гігієнічні вимоги до якості води шахтних колодязів, їх влаштування і санація.
- •Джерела забруднення водойм і процеси їх самоочищення. Показники забруднення і самоочищення водойм.
- •Твердість води, її фізіологічне, гігієнічне та господарське значення. Види твердості, методика визначення.
- •Органолептичні показники якості питної води. Методи їх визначення.
- •Гігієнічна характеристика методів" покращення якості питної води.
- •Порівняльно-гігієнічна характеристика методів знезараження питної води.
- •Хлорування води. Методи і реагенти. Вимоги до хлорного вапна та хлорвмісних препаратів.
- •Методика хлорування води за хлорпотребою. Лабораторний контроль за хлоруванням води.
- •Гігієнічна оцінка різних методів кондиціювання води.
- •Хлорне вапно, гігієнічні вимоги до хлорного вапна. Методика визначення активного хлору.
- •Особливості гігієнічного нормування хімічних речовин у воді.
- •Гігієнічне значення грунту. Роль грунту в розвитку патології людини. Джерела забруднення грунту і його самоочищення. Показники санітарного стану грунту.
- •Гігієнічне значення грунту. Механічна будова і фізичні властивості, їх значення для гігієнічної характеристики грунту.
- •Геохімічні ендемії, причини їх виникнення і профілактика. Гігієнічна оцінка геохімічного району Прикарпатської зони.
- •Сучасні проблеми очистки населених пунктів. Особливості санітарної очистки м. Львова.
- •Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема. Гігієнічна характеристика умов життя в сучасних великих містах.
- •Гігієнічне та епідеміологічне значення стічних вод та твердого сміття. Методи їх знешкодження.
- •Містобудівництво як соціально-гігієнічна проблема. Основні принципи містобудівництва. Гігієнічні вимоги до планування, забудови та озеленення населених пунктів.
- •Харчування як соціально-гігієнічна проблема. Проект концепції Державної політики в галузі харчування населення України.
- •Раціональне харчування. Принципи побудови раціонального харчування Теорії збалансованого і адекватного харчування.
- •Рекомендовані норми вживання харчових речовин та енергії для різних груп населення України та інших країн. Національна концепція харчування.
- •Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб в різних нутрієнтах. Поняття про кфа.
- •Гігієнічна оцінка добового харчового раціону за меню-розкладкою. Методика гігієнічного вивчення харчування в організованих колективах.
- •Методика оцінки адекватності харчування. Поняття про харчовий статус. Показники оцінки харчового статусу. Індекс Кетле.
- •Поняття про аліментарні захворювання. Класифікація аліментарних захворювань, їх профілактика.
- •Поняття про аліментарно-залежні захворювання. Взаємозв'язок між харчуванням та хронічними неінфекційними захворюваннями. Превентивне харчування.
- •2. Атеросклероз
- •3. Жовчокам’яна хвороба
- •Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні. Добова потреба та основні джерела надходження різних вуглеводів.
- •Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних солей у харчуванні. Мікро- та макроелементи, їх добова потреба та основні джерела.
- •Поняття про біологічно-активні добавки, їх значення у профілактиці різних захворювань. Розмежування понять біологічно-активні добавки і харчові добавки.
- •Поняття про мікроелементози. Причини їх виникнення та їх профілактика.
- •Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів у харчуванні. Добова потреба в жиророзчинних і водорозчинних вітамінах. Причини гіпо- і гіпервітамінозів, їх профілактика.
- •Загальні принципи санітарної експертизи харчових продуктів. Поняття про стандартні і нестандартні харчові продукти. Медико-біологічні вимоги до харчових продуктів.
- •Харчова та біологічна цінність молока та молочних продуктів, їх гігієнічна оцінка. Значення у харчуванні здорової та хворої людини. [27]
- •Харчова та біологічна цінність м'яса і м'ясопродуктів, їх гігієнічна оцінка. Значення у харчуванні здорової і хворої людини.[25]
- •Харчова та біологічна цінність риби і рибних продуктів, їх гігієнічна оцінка. Значення у харчуванні здорової і хворої людини.
- •Харчова та біологічна цінність хліба, хлібопродуктів, їх гігієнічна оцінка. Значення у харчуванні здорової і хворої людини.[23]
- •Харчова та біологічна цінність харчових продуктів рослинного походження: злаки, бобові, овочі, фрукти, ягоди і гриби. Значення овочів і фруктів у харчуванні здорової і хворої людини.[28]
- •Гігієнічна характеристика методів консервування харчових продуктів. Значення у харчуванні людини консервів і концентратів.
- •Визначення поняття "харчові отруєння". Класифікація харчових отруєнь Сучасні погляди на класифікацію. Принципи профілактики харчових отруєнь.
- •Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика.
- •Харчові бактеріальні токсикози: ботулізм і стафілококові токсикози. Їх етіологія, патогенез, умови виникнення, особливості клініки, профілактика.
- •Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузаріотоксикоз, ерготизм), етіологія, умови виникнення. Особливості клініки, профілактика.
- •Харчові отруєння продуктами рослинного і тваринного походження, що є отруйними за своєю природою або стають отруйними за певних умов. Особливості клініки. Профілактика.
- •Методика санітарно-епідеміологічного розслідування випадків харчових отруєнь. Роль лікаря лікувального профілю в діагностиці і розслідуванні причин харчових отруєнь.
- •Поняття про трансаліментарні захворювання. Гельмінтози та інфекційні захворювання, що передаються через їжу, їх профілактика
- •Особливості гігієнічного нормування чужорідних хімічних речовин у харчових продуктах. Лімітуючі показники шкідливості.
- •Гігієнічні вимоги до планування, обладнання і утримання харчоблоків лікарень і лікувально-профілактичних закладів. Медичні огляди працівників харчоблоків.
- •Лікувально-профілактичне харчування. Принципи побудови, призначення, види, раціони.
- •Лікувальне (дієтичне) харчування. Основні принципи побудови, елементна та дієтна системи лікувального харчування. Нові підходи до організації харчування в лікарнях.
- •Екологозахисне харчування. Сучасна концепція радіозахисного харчування. Продукти радіозахисної дії
- •Гігієнічні основи організації харчування, в лікувально-профілактичних закладах. Контроль за якістю продуктів та готової їжі.
- •Вимушене положення тіла і напруження окремих груп м'язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація виробничих шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •Джерела утворення пилу на виробництві. Дія пилу на організм людини в залежності від його складу, концентрації, дисперсності. Профілактика пилової патології.
- •Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму. Профілактика шкідливої дії.
- •Вібрація як виробнича шкідливість. Вплив на організм і профілактика шкідливої дії
- •Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними Профілактика професійних отруєнь. Особливості нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •Пестициди. Класифікація, механізм дії. Основні групи. Поняття про мдр.
- •Важкість та напруженість праці, критерії, що їх характеризують, їх використання для регламентації умов праці.
- •Гігієнічні аспекти використання пестицидів.
- •Акцелерація і децелерація в сучасних екологічних та економічних умовах. Гігієнічні проблеми, пов'язані з акцелерацією.
- •Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховного процесу, відпочинку і сну.
- •Гігієнічні вимоги до розумової праці учнів
- •Профілактика захворювань пов'язаних з умовами перебування дітей та підлітків в навчально-виховних установах.
- •Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та утримання сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей і підлітків
- •Гігієнічний контроль за організацією фізичного, трудового навчання дітей і підлітків.
- •Основні закономірності росту і розвитку дитячого організму. Лікарський контроль за фізичним розвитком дітей.
- •Методи оцінки фізичного розвитку дитини.
- •Гігієнічні вимоги до шкільних меблів (парт). Медичний контроль за розсаджуванням школярів.
- •Гігієнічні вимоги до шкільного підручника.
- •Гігієнічні вимоги до розкладу уроків і їх фізіологічне обгрунтування.
- •Форми роботи і обов'язки лікаря з медичного обслуговування дітей та підлітків в дитячих закладах.
- •Вплив гігієнічних умов в лікарні на здоров'я хворих і ефективність лікування. Проблема створення оптимальних умов для перебування хворих у багатоліжкових лікарнях.
- •Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті. Вимоги до земельної ділянки та її планування. Зонування лікарняної території.
- •Будівництво лікарень. Порівняльна гігієнічна характеристика сучасних систем забудови лікарень.
- •Вплив системи лікарняного будівництва і планування лікарняної ділянки на гігієнічні умови експлуатації лікарні.
- •Значення внутрішнього планування лікарняних будинків і відділень для забезпечення гігієнічних умов перебування хворих і медичного персоналу.
- •Гігієнічна характеристика палатної секції, вимоги до набору приміщень.
- •Гігієнічні вимоги до планування приймальних відділень лікарень. Особливості прийому інфекційних хворих, дітей, родильниць.
- •Гігієнічні вимоги до лікарняної палати загального типу.
- •Гігієнічні вимоги до планування і санітарного благоустрою інфекційних відділень лікарні.
- •Гігієнічні вимоги до планування і санітарного благоустрою пологових будинків га відділень.
- •Гігієнічні вимоги до планування і санітарного благоустрою, обладнання та утримання операційного блоку.
- •Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного благоустрою лікарень.
- •Об'єктивний контроль за санітарним станом лікарні.
- •Вплив, гігієнічних умов в лікарні на здоров'я персоналу. Професійні шкідливості в лікарні, професійні захворювання медичного персоналу.
- •Гігієнічна характеристика праці і професійної діяльності лікарів хірургічного профілю.
- •Внутрішньолікарняні інфекції, гігієнічні аспекти профілактики
- •Особиста гігієна, її роль в сучасних умовах. Основні елементи особистої гігієни.
- •Загартовування. Основні принципи та методи. Використання кліматичних факторів для загартування.
- •Гігієнічне значення режиму дня. Гігієнічні аспекти біоритмології.
- •Психогігієна і психопрофілактика. Гігієна розумової праці.
- •Гігієнічні вимоги до тканин, одягу та взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика натуральних і синтетичних тканин.
- •Профілактика основних видів променевих уражень організму.
- •Поняття про поглинену (ввібрану), експозиційну та еквівалентну дози і одиниці їх вимірювання.
- •Особливості аварії на Чорнобильській аес, які визначили програму медико-гігієнічних заходів в ліквідації її наслідків.
- •Гігієнічна характеристика радіоактивного забруднення навколишнього середовища внаслідок аварії на Чорнобильській аес. Основні дозоутворюючі радіонукліди, їх характеристика.
- •Гігієнічні аспекти системи заходів щодо зниження та запобігання радіоактивного забруднення навколишнього середовища у зв'язку з аварією на Чорнобильській аес.
- •Особливості харчування населення, яке проживає на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській аес.
- •Організація санітарного нагляду в Збройних Силах України.
- •Особливості організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів в надзвичайних ситуаціях.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій. Антропогенні екологічні катастрофи.
- •1.1. Природні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.2. Техногенні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.3. Соціальні:
- •1.4. Природні - техногенно підсилені:
- •Гігієнічні аспекти надзвичайних ситуацій різного характеру.
- •Гігієнічні вимоги до розташування військ та інших формувань у польових умовах. Види польового розташування військ.
- •4.1. Види і засоби розміщення військ.
- •Польове розташування військ в мирний час застосовується під
- •4.2. Задачі медичної служби по забезпеченню польового
- •4.3. Особливості польового розташування.
- •Типи польових жител, їх гігієнічна оцінка.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування військового табору.
- •Гігієнічна оцінка фортифікаційних (захисних) споруд.
- •За будовою:
- •Сховища, їх призначення та улаштування.
- •Невентильовані сховища призначені для короткочасного
- •Гігієнічні вимоги до колективних засобів захисту в надзвичайних ситуаціях.
- •Визначення і зміст гігієни надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації в Україні.
- •Природні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •Техногенні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •Вимоги до повітряного середовища сховищ різних типів та призначення.
- •Гігієна праці особового складу формувань та військ в надзвичайних ситуаціях і ьа воєнний час.
- •Професійні шкідливості в бронетанкових військах.
- •Гігієна праці в радіотехнічних військах.
- •Гігієна праці в артилерії і ракетних військах.
- •Санітарна очистка місць розташування військ та інших формувань.
- •Порядок збору та поховання загиблих. Обов'язки військово-медичної служби
- •Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю харчування військ.
- •Норми продовольчого забезпечення особового складу військ.
- •Гігієнічна характеристика загальновійськового пайка.
- •3.5. Гігієнічна оцінка пайки виживання.
- •Організація дієтичного, лікувального та лікувально-профілактичного харчування в Збройних Силах України.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до влаштування та обладнання харчоблоку військової частини.
- •3.8. Організація роботи батальонного продовольчого пункту.
- •3.9.Польові кухні бувають слідуючі./табл./
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до особистої гігієни робітників харчоблоку.
- •Організація харчування військ в польових умовах.
- •3.6.Особливості харчування у польових умовах.
- •3.7. Організація та контроль захарчуванням особового складу військ в польових умовах здійснюють:
- •Організація і проведення медичної експертизи продуктів харчування в польових умовах.
- •Методи дегазації та дезактивації продовольства і тари. Прилади.
- •Організація і водопостачання військ в польових умовах
- •Завдання медичної служби при організації та проведенні розвідки вододжерел.
- •Оцінка якості води в польових умовах. Табельні засоби для покращення якості питної води в польових умовах.
- •Методи дегазації та дезактивації води в польових умовах.
- •Засоби знезараження індивідуальних запасів води в польових умовах.
- •Хлорування води в польових умовах звичайними дозами хлору. Методика визначення хлорпотреби та залишкового хлору в польових умовах.
- •Гігієнічна характеристика та вимоги до хлорвмісних препаратів для знезараження води в польових умовах.
- •Норми водопостачання військ в різних умовах бойових дій.
- •Методи очистки та знезараження води в польових умовах Спрощені методи хлорування води в польових умовах.
Гігієнічні основи організації харчування, в лікувально-профілактичних закладах. Контроль за якістю продуктів та готової їжі.
У лікарні прийнята система лікувального харчування, за якої лікар призначає хворому в індивідуальному порядку ту чи іншу раніше розроблену і клінічно апробовану стандартну дієту. Кожна дієта характеризується метою призначення, режимом харчування, енергетичною цінністю і складом харчових продуктів, переліком припустимих і протипоказаних страв і способів їх кулінарної обробки. Для більшості хворих прийнято 4-разовий режим харчування : сніданок – 25-30% добової енергетичної цінності, обід – 35%, вечеря – 20-25% і друга вечеря (за 1-1,5 год до сну) – 5-10%. При деяких захворюваннях необхідним є приймання їжі 5-6 разів на день(загострення виразкової хвороби, інфаркт міокарда). Харчоблок лікарні складається з адміністративно-побутових приміщень (контора, гардероб з 2 шафками на кожного працівника, душова, туалет з умивальником і кімната відпочинку для персоналу), кладових (для овочів, сухих продуктів, холодильних камер для продуктів, які швидко псуються, інвентаря і білизни) і виробничих приміщень (заготівельні для м’яса, риби і овочів, кухня-варочна, холодний цех, мийна для кухонного посуду). Розташовуючи приміщення, виходять з необхідності дотримання поточності технологічного процесу, не допускати зустрічних потоків сировини, напівфабрикатів і готової їжі, окремо зберігати харчові продукти до і після термічної обробки. При децентралізованій системі харчовий блок сконцентрований в одному місці, наприклад, в добудові до найбільшого з лікувальних корпусів або в окремому будинку, який зв’язаний з головним корпусом за допомогою тунелю. При централізованій системі організації лікувального харчування якість їжі нерідко погіршується, оскільки деякі страви доводиться готувати завчасно, а зберігання, багаторазове переливання і перекладання, підігрівання погіршують смак і зовнішній вигляд їжі, призводять до розпадання вітаміну С, втрати жирів, зростання бактеріального обсіменіння. Безпосереднє керівництво дієтхарчуванням у лікарні покладається на лікаря-дієтолога. Керівництво харчоблоком лікарні покладається на дієтсестру, а у великих лікарнях – на інженера-технолога громадського харчування. Приготуванням їжі на кухні керує шеф-кухар. Завідувач харчоблоку відповідає за приготування і розподіл їжі, а також за дотримання санітарно-гігієнічних вимог у харчоблоці. Під час надходження продуктів на склад їх доброякісність перевіряє працівник кладової. Зі складу продукти видають на кухню на добу, їх зберігають у добовій кладовій. Контроль за якістю готової їжі здійснюють безпосередньо перед видачею її з кухні. Черговий лікар разом із завідувачем харчоблоку знімає пробу з кожної страви, зазначеної в меню-розкладці, безпосередньо з котла. Якість доставленої їжі в буфетах перевіряє старша медсестра відділення і робить відповідний запис в журналі. Буфетниця, якщо потрібно, підігріває їжі і розподіляє її відповідно до листка призначення. Перед розкладанням гарячої їжі столовий посуд необхідно підігріти. Доцільно до ліжок хворих прикріплювати ярлики із зазначенням номера дієти. Для роздачі їжі використовують марніти, візочки і підноси. Спочатку обслуговують лежачих хворих, потім – хворих, котрі споживають їжі в їдальні відділення. У лікарнях повинна бути введена цілодобова С-вітамінізація харчування. Доза аскорбінової кислоти для дорослих – 80, для вагітних – 100, які годують груддю – 120 мг. У відділеннях має бути належний контроль за продуктами, які приносить хворим із дому. Прийом передач контролює старша медична сестра. Продукти, які швидко псуються, зберігають у буфеті в спеціально виділеному холодильнику. Старша медсестра (дієтсестра) щоденно перевіряє їх і зіпсовані продукти видаляє, повідомляючи про це хворого
Поняття про роботу і працю. Фізична та розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втомлення і перевтомлення, основи їх профілактики. Санітарне законодавство в галузі гігієни праці. Кодекс законів про охорону праці.
Праця – доцільна діяльність людей з метою перетворення і освоєння природніх і суспільних сил для задоволення людських потреб. «Праця,- писав Карл Маркс (не той, шо його їдять, коли нема Снікєрса, а з бородою, той шо на малюночках біля В.І. Лєнона),- як творець споживчих вартостей є незалежне від всяких суспільних форм, умова існування людей, вічна природна необхідність: без неї був би неможливий обмін речовин між людиною і природою, тобто не було б можливе саме життя». Процес праці включає три основні компоненти: доцільну діяльність людини, предмет праці і знаряддя праці. Внаслідок цілеспрямованої дії людини за допомогою знарядь праці на предмет праці, утворюється продукт праці. В марксистсько-лєнонському розумінні праця виступає процесом розпредметнення, як втілення індивідуальності через суспільні потреби, відображувані в результатах праці, тому предмет є опредметненою людиною. А Гегель сказав простіше : «Праця – це взаємопроникнення опредметнення і розпредметнення».
Праця була дуже великою проблемою в усі часи, людство завжди прагнуло відлиняти від праці, тому і придумували всякі машини, які б виконували роботу за людей. А ще коли працюєш, то можна вимазатися і мікроби можуть попасти на вас, ось чому це є гігієнічною проблемою. Без праці людство могло би так кльово відтягнутися, приторчати і тунєядствувати, але приходиться трохи попрацювати, як от наприклад ви, читаючи цю мою маячнь матюкаєтесь і думаєте : «Чого я тут працюю над цим питанням, адже воно просте, як двері і якби я зхалявив і не почав читати це питання, то зекономив би багато часу для більш доцільної праці, наприклад над наступним питанням, якшо там немає приколів.»
Праця – цілеспрямована діяльність в процесі якої, впливаючи на природу і змінюючи її, людина створює споживчі вартості. З фізіологічної точки зору праця- це функція людського організму. Під роботою можна розуміти всі види паратворення енергії, в т.ч. ті, котрі зв’язані з діяльністю людини. В цьму розумінні можна говорити про роботу рук, ніг та ін. орг. чи організму вцілому. Робота є категорією фізіологічною. Згідно ГОСТ до легких фіз. робіт (категорія І ) відносяться: роботи, що виконуються сидячи, стоячи чи пов'язані з ходьбою, але не потребують систематичного фіз. напруження чи підняття або перенесення вантажів.( енергозатрати до 172 Дж/с).До роботи середньої тяжкості ( категорія ІІ ): види діяльності, при яких розхід енергії складає від 172 до 232 Дж/с – категорія ІІа, і від 232 до 293 Дж/с – категорія ІІб. категорія ІІа – роботи пов’язані з постійною ходьбою, що виконують стоячи чи сидячи, але не потребують переміщення вантажу. Категорія ІІб - роботи пов’язані з ходьбою і перенесенням вантажів до 10 кг. Тяжкі фіз. роботи ( категорія ІІІ ) – роботи, пов’язані з систематичним фіз. напруженням, зокрема з постійним перенесеням значних вантажів (> 10 кг) і енерг. затрати >293 Дж/кг. Фізична праця пов’язана восновному з переміщенням у просторі тих чи інших частин тіла. Розумова праця – це діяльність людини, яка потребує переважно напруження сенсорного апарату, уваги і пам’яті, активізації процесів мислення й емоціональної сфери. Різновиди розум. праці: творча, праця управлінців, праця мед. працівників, праця учнів і студентів J, операторська праця. Фізіологічні зрушення : Внаслідок м’язового скорочення в орг. людини відбув. низка хім реакцій: -енергія для скорочення м’язів вивільн. внаслідок екзотерм. р-ції розчеплення АТФ на АДФ і фосфорну к-ту, при цьому утв хім. енергія, яка перетворюється у мех. роботу, - під час роботи значно ↑ спожив. О2 , - зміни з боку ЦНС, ССС ( ↑ХОК, ↑ сист. об’єм, розшир. судини м’язів і поверх. судини, звуж. вн. судини, ↓ діастола, ↑ ЧСС, ↑ АТ), зміни крові (↑ к-сть Er i Hb, цукру, молочної к-ти, СО2), ↑t тіла, ↑ легенева вентиляція. Втома L- стан орг. що настає в результаті виконання інтенсивної чи тривалої роботи і характериз. ↓ працездатності. Перевтома L L -висока ступінь втоми при якій є різка невідповідність між затратою енергії і процесом її відновлення. Проф-ка: - орг. труд процесу, -режим праці, - механіз. і автоматиз. виробн. процесів, - сан благоустрій виробн. приміщень, - раціон. харч, - турбота кожної людини про збереж. власного здоров’я і працезд.J.