77. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних солей у харчуванні. Мікро- та макроелементи, їх добова потреба та основні джерела.

Джерелом мінеральних речовин для орг. є харч. реч. і вода. Мінеральний склад їжі включає > 60 різних хім. елементів. Деякі з них присутні в тканинах у більшій к-сті і назив. макроелементами, інші в меншій. Якщо їх вміст < 0,01 г/кг їх називають мікроелементами (Fe, Cu, Zn, Mo, Mn, Co). Мінеральні речов. входять до складу кісток, зубів, ферментів, гормонів, вітамінів, є каталізаторами реакцій проміжного обміну, входять в склад секретів. Підтримують на необхідному рівні осм. тиск і конц. водневих іонів. Нестача Ca i P → поруш. мінералізації кісток, остеопороз, остеомаляція. Нестача І → поруш. ф-ції щит. з-зи, нестача Fe i Cu → поруш. кровотворення і синтезу Hb, нестача F поруш. ф-ї емалі, ↑ захв. на карієс. Са входить до складу опорних тканин, впливає ни нерв. збудливість і згортання крові. Добова потреба – 0,8 г, у дітей дошкільного віку – 1г, школярів – 1,1-1,2г, для вагітних і при лактації – 1-1,5 г. Са/Р= 1:1,5 чи 1:2. Са міститься у молочних продуктах, капусті, шпинаті. Mg повинен складати половину від к-сті Са. Р міститься в кістковій, нервовій та м’язевій тканинах, відіграє велику роль в процесах проміжного обміну. ( білки, нуклеїнові к-ти, фосфоліпіди). Добова потреба: 1,2 г, для вагітних і при лактації – 1,5 г. Fe входить в склад Hb та окисних ферментів, Добова потреба – 1-1,5 мг, але засвоюється лише 10%, тому потрібно споживати 10-15 мг. Для жінок під час менструації – 2-2,8 (20-28) мг/добу. Лактація - 2,5 мг, дітям до 12р 0,7-1,8 (7-18)мг. Fe міститься у продуктах рослинного і тваринного походження. Добова патреба І= 0,2 мг, F= 2-3 мг, Cu= 2-2,5 мг, Мn= 5-6 мг, Co= 0,1-0,2 мг, Ni= 0,6-0,8 мг, Mo= 0,2-0,3 мг, Zn= 10-12 мг. Нестача І в грунті, водах, харч. реч. є причиною ендемічного зобу ( І необхідний для утв. тироксину). Добогва потреба –150-200 мкг. Нестача F→ карієс, ↑ F → флюороз, ↑ Mo→ молібденоз, ↑ Pb → поруш. зі сторони нерв. сист, ↑ стронцію → хондроостеодистрофії, ↑ селену → пошк. печінки та ШКТ.

Головне призначення мiнеральних речовин — забезпечення впливу на хід та спрямованість обмінних процесів.

 Крiм того, до числа основних функцiй таких мікроелементів, як Са, Р, Mg вiдносять:

        формування нервової тканини, вплив на передачу нервового імпульсу;

        формування кісткової тканини:

        вплив на процеси кровотворення;

        вплив на регуляцію вмісту води у тканинах (передусім, за рахунок Са).

 До числа основних функцій таких мiкроелементів, як Na, Cu, Fe відносять:

        формування гормонів;

        формування окислювально—тканинних ферментів;

        вплив на процеси кровотворення;

        забезпечення осмотичного тиску (передусім, за рахунок Nа).

 Хвороби та синдроми, зумовленi дефiцитом, надлишком, або дисбалансом мiкроелементiв, мають назву мікроелементози.

 Мiкроелементози прийнято розподiляти на:

      екзогеннi (природнi, виробничi, ятрогеннi)

      ендогеннi (спадковi, природженi).

 Крiм того, вельми доцiльним вважають розподiл мiкроелементозiв на:

      гiпомiкроелементози

      гiпермiкроелементози.

Якi в свою чергу можуть бути первинними або вторинними, тобто такими, що виникають внаслiдок деяких захворювань.

 Серед гіпомікроелементозів найбільше поширення мають:

        залiзодефiцитна анемiя (Fe);

        ендемiчний зоб (I);

        перницiозна анемiя (Co);

        карiєс (F).

Серед гіпермікроелементозів:

        флюороз (F);

        борний ентерит (B);

        молібденовий артрит або ендемiчна подагра (Mo).