65. Містобудівництво як соціально-гігієнічна проблема. Основні принципи містобудівництва. Гігієнічні вимоги до планування, забудови та озеленення населених пунктів.

Проблеми: безпланова, скупчена забудова, незадовільне сан. забезпечення, шум, забруднення повітря. Вирішення проблем: раціональне планування забудови, обмеження росту дуже великих міст, натомість ^ малих, прав. вибір території, її розподіл на зони (житлова, промислова, комунально – складська, зовн. транспорту, приміська). Врах. всі види благоустрою. для житлової зони найкраща забудова – мікрорайони - краще організовувати водопровід, каналізацію, сітку закладів мед., побут., фізкульт.обслуг. насел. Треба врах. відст. до місця роботи, проживання, шляхи пересування. Зелені насадж. – позит. вплив на настрій, психіку, стан здоров’я , покращ. мікроклімат ( затрим пил і соняч. пром.) Озеленення пров. вздовж вулиць, ств. сквери (1 Га), районні сади (3 Га), міські парки (15 Га), лісопаркові зони, 50% житлової території повинні займати зелені насадження, на 1 жителя міста повинно припадати не v 30 – 50 м² насадж.

66. Харчування як соціально-гігієнічна проблема. Проект концепції Державної політики в галузі харчування населення України.

Необх: 1) достатня калорійність раціону, 2) повноцінність (якісна), 3) раціональний режим харчування, 4) раціональна харчова обробка, 5) дотримання саніт. правил. Гіг. харч. – покращення здор. насел. ч/з макс. викор. позит. сторін їжі, як багатокомпонентного чинника навкол. середовища, охорона орг-му від біологічно і хімічно забруднених харчів. 

67. Раціональне харчування. Принципи побудови раціонального харчування Теорії збалансованого і адекватного харчування.

Раціональне харчування — це збалансоване харчування при оптимальному режимi прийому їжi. Збалансоване харчування, у свою чергу, являє собою повноцiнне харчування, яке характеризується оптимальною якiстю їжі та оптимальними, тобто такими, що відповідають фiзiологiчним потребам органiзму, спiввiдношеннями між окремими компонентами їжi.

 Таким чином, харчування слід вважати рацiональним, якщо воно:

        в повній мірі компенсує енергетичнi витрати органiзму;

        забезпечує потреби організму в пластичних речовинах;

        вмiщує всi необхiднi для життєдiяльностi речовини iншого призначення, передусім, вiтамiни, мiкроелементи, харчовi волокна тощо;

        зрештою, харчовий рацiон за кiлькістю та набором харчових продуктiв повністю вiдповiдає ферментативним можливостям шлунково—кишкового тракту.

 Разом з тим, розглядаючи проблему раціонального харчування обов’язково необхідно ураховувати:

     природні особливості  людини;

    національно—етнічні та історичні особливості;

    теоретичні  основи організації харчування;

    фізіологічні та екологічні аспекти проблеми, що вивчається.

Отже, розглянемо гігієнічні принципи раціонального харчування:

1) енергетична цiннiсть харчового рацiону повинна вiдповiдати величинi добових енерговитрат людини (у дiтей енергетичну цінність слід збільшити на 10—15%), тобто харчування повинно бути адекватним;

2) харчовий рацiон повинен вмiщувати всi необхiднi харчовi речовини у вiдповiдних кiлькостях та у вiдповiдних спiввiдношеннях, харчування повинно бути збалансованим;

3) слід дотримуватися правильного режиму харчування (час і тривалiсть прийомів їжi, кратнiсть i iнтервали мiж ними, черговiсть прийому страв, розподiл рацiону за прийомам тощо);

4) їжа повинна готуватися з , доброякiсних, свiжих та рiзноманiтних продуктiв;

5) їжа повинна бути бездоганною у санiтарно—епiдемiологічному вiдношеннi і, отже, не вмiщувати патогенних речовин;

6) слід проводити правильну кулiнарну обробку;

7) слід забезпечити оптимальні умови для прийому їжі (оптимальні органолептичнi властивості страв, сервiровка столу, iнтер’єр їдальнi, мiкроклiматичний комфорт, вiдповiдний об’єм їжi, що надає почуття насичення тощо).

Теорії харчування: кровотвірна теорія харчування: (Арістотель) кров – це їжа, трансформована в травному каналі для утилізації її організмом. Теорія збалансованого харчування: (Юстус Лібіх 19 ст – наш час ) ( ідеальне харч. – коли надходж. їжі = її витратам, їжа склад. з пластичних і енергетичних речовин, є поживні і баластні, токсичні сполуки; метаболізм організму визначається вмістом амінокислот, вітамінів, цукірів, жирних кислот; є 2 етапи засвоєння: порожнинне травлення і засвоєння речовин. Теорія адекватного харчування: харчування має відшкодувати енергетичні витрати організму; потрібні також баластні речовини ( харчові волокна); участь мікрофлори в травленні; макромолекули розщеплюються через порожнинне, мембранне, внутрішньоклітинне травлення; синтезуються незамінні речовини.

Режим харчування – прийом їжі у встановлений час і найраціональніше розподілення добового раціону протягом дня. Визначаючи Р.Х., враховують х-р труд. діяльності, режим дня, вік, місцеві традиції, та індив. особл. о-му.Проміжки між прийманням їжі не повинні перевищувати 4-5год.Найкраще засвоюється їжа при 4-охразовому харчуванні, з 4-ох год. інтервалом між прийомом їжі .Перший снід. 25%-30%.2-ий снід. (полуденок, або підвечірок)-10%-15%.обід 40-45%, вечеря-20%.При 3-ох разовому х-ні сніданок-30%,обід-40%-50%, вечеря 20%25%, Проміжок часу між сн. і об.5-6год. між об. і вечер.7-8 год. t˚ перших страв не < 73˚C, других- не < 65˚С, холодних закусок- 7-14˚С. При роботі в 2-гу зміну, сніданок приймають у 8-9 год, а перед тим як іти на роботу – обід, у перерві – підвечірок, вдома- легку вечерю. При роботі в нічну зміну –1-й сніданок після роботи- перед сном. Після сну – обід, ч/з 4 год. вечеря, вночі під час перерви на роботі – 2-й сніданок. Страви повинні бути різноманітні, мати привабливий вигляд, бути повноцінними.

Захворювання, які виникають внаслідок нераціонального харчування. Гіповітамінози, гіпервітамінози, ожиріння, вітаміно- білкова недостатність, квашіоркор, гіпертонічна х-ба, цукр. діабет, хр. закрепи, геморой, виразкова х- ба шл. і ДПК, глистні х-би.