60. Гігієнічне значення грунту. Механічна будова і фізичні властивості, їх значення для гігієнічної характеристики грунту.

Ґрунт складається з різних за величиною частинок, тобто зерен і проміж­ків між ними — пор. Така структура лягла в основу його класифікації. Розріз­няють кам'яний ґрунт, в якому зерна досягають діаметра 10—20 см, вели­ку гальку — 7—10 см, великий і малий гравій —2,0—5 см, великий і малий хрящ — 4—8 мм, пісок — 0,5—5 см, глину — 0,01 мм. Ще менші за розміром зерна гумусу, перегною. Пори формуються залежно від величини і форми зерен. Величина пор істотно позначається на фізичних властивостях ґрунту, а відтак повітря і води, а тому й має велике санітарне значення.

Адже ґрунт є велетенською природною лабораторією, в якій безперервно тривають найрізноманітніші складні процеси руйнування органічних речо­вин тваринного і рослинного походження, а також утворюються нові сполу­ки. Отож урахування фізико-хімічних властивостей ґрунту є вкрай потрібною умовою використання його для охорони здоров'я і благоустрою населених місць.

Аерація ґрунту відбувається постійно під впливом різниці температур і коливань тиску ґрунтового й атмосферного повітря. Прохідність ґрунту для повітря і пов'язане з цим збагачення його киснем впливають на інтенсивність біохімічних процесів окислення, які перебігають у ґрунті і звільняють його від органічних забруднень, що їх вносять люди і тварини. Ось чому здоровий ґрунт повинен бути великозернистим і сухим. Вагоме значення має фільтра­ційна здатність ґрунту, що також залежить від величини пор. Прохідність ґрунту для води істотно впливає на утворення ґрунтових вод і нагромаджен­ня запасів її у надрах землі.

61. Геохімічні ендемії, причини їх виникнення і профілактика. Гігієнічна оцінка геохімічного району Прикарпатської зони.

62. Сучасні проблеми очистки населених пунктів. Особливості санітарної очистки м. Львова.

Очищення нас. місць передбачає збір, виявлення, знезараження і утилізацію покидьок так, щоб контакт з ними людей і оточ. серед. був мінімаьним (збір і видал. пров. регулярно при макс. механізації і герметизації). Покидьки поділяють на тверді (домашнє сміття, кухонні покидьки, навоз, виробничі відходи, трупи тварин, сміття з вулиць і т.д. ) і рідкі (помиї, нечистоти, промислові стічні води, прально- лазневі води, і т.д.). тверді покидьки забруднюють грунт, приміщення, вулиці. При вітрі утв. пил. Рідкі покидьки виділ. зловонні гази, чим забруд нюють повітря, а також водойми , підзнемні води. В покидьках можуть знаходитись яйця гельмінтів, збудники кишкових інфекцій, туберкульозу, поліомієліту, правцю, газової гангрени, ботулізму і т.д. ) мікроби і гельмінти в покидьках зберігаються до кількох місяців, а спороутворюючі – роками.

63. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема. Гігієнічна характеристика умов життя в сучасних великих містах.

Урбанізація – процес концентрації в містах промисловості, культури, міграції населення в міста, ріст міського населення. Проблеми: безпланова, скупчена забудова, незадовільне сан. забезпечення, шум, забруднення повітря. Вирішення проблем: раціональне планування забудови, обмеження росту дуже великих міст, натомість ^ малих , прав. вибір території, її розподіл на зони (житлова, промислова, комунально – складська, зовн. транспорту, приміська). Врах. всі види благоустрою. Захворювання, пов"язані з прискоренням ритму життя, збільшенням об"єму інформації, використанням нових хімічних речовин і підвищенням рівня шуму. Вул. травматизм, нервово – псих. розл., артер. гіпертенз., рахіт, захв. орг. дих,(в т.ч. рак легень), алерг. захв., неврози, v працездатн., поруш. сну.

Проблема великих міст залишається нерозв'язаною внаслідок стихійного розташування виробничих сил, що призводить до скупчення промислових підприємств і населення. Отже, процес урбанізації породжує складні про­блеми, що торкаються умов, які несприятливо позначаються на здоров'ї на­селення. Житлове середовище та середовище громадських приміщень мають цілу низку своїх специфічних чинників, які впливають на здоров'я людей.

Погіршення стану довкілля у великих містах сприяє виникненню специ­фічних міських захворювань. Реакція на перевантаження призводить до так званих хвороб цивілізації. На людину діють фізичні, хімічні, біологічні і пси­хогенні чинники. Особливу увагу привертають неврози невідреагованих емо­цій, зокрема негативні емоції, психічне напруження, перевтома. Інтенсивне виділення адреналіну в такому разі призводить до посилення діяльності сер­цево-судинної системи, зокрема підвищення тиску крові, прискорення її згор­тання. Нереалізовані катехоламіни під час стресових ситуацій починають справляти гістотоксичну дію. Вони впливають на міокард і гладенькі м'язи судинних стінок і можуть спричинити розвиток мікронекрозів у міокарді та порушення серцевого ритму. Стресові ситуації є причиною виникнення ате­росклерозу, гіпертонічної, виразкової хвороби, різних порушень психіки. Со­ціальні зміни, що їх зумовлюють стреси, можуть бути причиною збільшення загальної захворюваності, смертності, зменшення народжуваності, ендокрин­них, шлунково-кишкових та інших захворювань. В умовах урбанізованого се­редовища спостерігається порушення психічного здоров'я. Скупченість на­селення є причиною психічного дискомфорту. Зростає частота нервово-пси­хічних захворювань, спостерігається зростання злочинності, самогубства, ал­коголізму та наркоманії. Унаслідок гіподинамії в людей, що мало рухаються,