47. Гігієнічні переваги централізованого водопостачання. Схема водогону. Особливості водопостачання м. Львова.

Схема водогону. Особливості водопостачання м. Львова.

При централізованому водопостачанні вода з джерел подається споживачам через мережу трубопроводів. Під час будівництва водогону є можливість вибрати найкращі джерела води, оберігати їх від забруднення, технічно правильно обладнати, якщо необхідно, очистити і знезаразити воду, здійснювати кваліфікований запобіжний і поточний нагляд. Крім того, надходження необмеженої кількості води безпосередньо до житла сприяє підвищенню санітарної культури населення. У населеному пункті, де є водогін, стає можливим будівництво каналізації.

Основними складовими частинами водопроводу являеться: — споруди для забора води — насосна установка для пiдйому води — очистнi споруди — водоводи та водопровiдна мережа. Водозаборнi споруди за своiми конструктивними особливостями можуть бути: 1/ б е р е г о в и м и /вода поступае безпосередньо з рiчки/; 2/ с а м о п л и в н и м и лiнiями /вода поступае по самопливнiй лiнii труб/; 3/ з в и к о р и с т а н н я м к о в ш i в /ковшi являють собою штучно створенi невеликi бухти з входом розмiщеним за або проти течii води в рiчцi/. Водопровiдна мережа може будуватися або за тупиковою, або за кiльцевою схемою. В санiтарно—Гігієнічному вiдношенi бiльш вигiдною та правомiрною являеться к i л ь ц е в а схема. В тупиках вода застоюеться, накопичуеться. А це може бути джерелом погiршення якостi води.I навiть збудування вкiнцi тупикiв водорозбiрних колонок не дозволяе повнiстю усунути цi недолiки.

48. Гігієнічна оцінка децентралізованого водопостачання. Види колодязів. Гігієнічні вимоги до якості води шахтних колодязів, їх влаштування і санація.

Прозорість: не менше 30 см; колірність: не більш 40º; запах і смак: до 2-3 балів;мутність: не більше 1,5 мг/л; Загальна к-ть бактерій в 1л води: не більше 300 – 400 ; Колі – індекс (к-ть бактерій в 1 л води): не ^ 10; колі- титр: не ^ 100 ; загальна жорсткість: до 14,0; нітрати: до 40 мг/л, нітрати (по азоту): 10,0; нітритів: 0,002; амонійних солей: до 0,1;окислюваність: до 4 мг/л О2 .Вимоги – 1) потрібно розташовувати вище по рельєфу і якомога далі від джерела можливого забруднення в місці, яке не затоплюється, не заболочується. 2)стінки колодязя повинні бути водонепроникними, навколо верхньої частини стін колодязя встановлюють глиняний замок. 3)забір води повинен проводитися так, щоб іззовні не заносити забруднення. При ритті колодязя бажано дойти до другого водоносного горизонту. Стінки колодязя повинні підійматися над поверхнею землі не менш, як на 0,8 м

А/ Ш а х т н и й к о л о д я з ь Hайбiльш розповсюдженою формою являються копанi колодязi.Останнiм часом для копання часто використовують бурiння.Шахтний колодязь являе собою вертикальну квадратну або круглу шахту з площею пересiку бiля 1 м кв. До осносних Гігієнічних вимог, якi повиннi бути виконанi при обладнанi шахтного колодязя слiд вiднести слiдуючi: — шахта криницi повинна досягати 2—го водоносного шару; — зруб колодязя повинен бути збудований з водопроникного матерiалу /дерево, залiзобетоннi кiльця/ i виступати над поверхнею грунту не менше як на 80 см; — невiд’емним елементом будь—якого колодязя повинен бути глиняний замок /шар добре утрамбованоi глини, навкруг криницi/.Його оптимальнi розмiри: глибана — 1,5—2 м радiус — 1,5 м; — колодязь повинен бути розмiщеним на вiддалi не менше як 25 м вiд забруднюючих об’ектiв, в тому разi коли вони знаходяться нижче за рельефом — вiддаль повинна збiльшитись до 100 м; — обов’язковим являеться присутнiсть кришки /ляди/, навiсу, загальногромадського вiдра; б/ А б i с i н с ь к и й к о л о д я з ь Свою назву ‘абiсiнський’ цi криницi одержали тому, що вони вперше були застосованi англiйцями в перiод походу до Абiсiнii.Криницi такого типу мають ще одну назву — н о р т о н о в с ь к и х, по iменi iх винахiдника. Iх обладнання складаеться з залiзноi труби невеликого дiаметра /25—75 мм/ з отвором на ii поверхнi /8—12 мм/.Загальна глибина абiсiнського колодязя 10 м.Вода витягуеться за допомогою насосiв. Спорудження абiсiнського колодязя нескладне, проводиться швидко, без особливих затруднень.В той же час такi колодязi мають i ряд суттевих недолiкiв: — малий запас води; — перiодичне засмiчевання отвору в трубi грунтом, пiском та iн.; — ненадiйнiсть в Гігієнічному вiдношенi, тому що в основному використовуються запаси грунтових вод. Однак, саме абiсiнськi колодязi стали прообразом м е х а н iз о в а н н о г о ш н е к о в о г о колодязя та д р i б н о т р у б ч а т о г о колодязя /МШК, МТК/, що використовуються в вiйськовiй практицi. Бiльш досконалими в цьому вiдношенi являються г л и б о к о тр у б ч а т i колодязi, наприклад, бруклiнський колодязь, названий так, в зв’язку з тим, що вперше був застосований с м.Брукоiнi /США/. Б р у к л i н с ь к и й колодязь — це буровий колодязь, з звiнчуваних мiж собою залiзних, чавунних або мiдних труб дiаметром 100—500 мм.Глибина колодязя як правило 20—50 м. Використовуються в основному мiжпластовi пiдземнi води. А р т е з i а н с ь к и й к о л о д я з ь — являе собою бурову свердловину /цилiндричний вертикальний канал/ який проходить через товщину до намiченого до експлуатацii водоносного горизонту. Основними способами бурiння свердловин для видобутку води являеться ударний /колонковий/ i обертальний /ретоний/. Головною умовою роботи артезiанського колодязя — досягнення шару мiжпластовой напорноi пiдземноi води. В артезiанських колодязях вода або сама виливаеться, або самостiйно пiднiмаеться до поверхнi землi. Важливою умовою рацiонального використання джерел мiсцевого водопостачання являеться сваечасна с а н а ц i я криниць.