29. Опалення житла та громадських споруд, гігієнічна оцінка різних систем опалення. Кондиціювання повітря.

У створенні стійкого мікроклімату у приміщенні велику роль відіграє його опалення. Воно має забезпечувати у холодний період року за будь-яких зовнішніх температур комфортний рівень температури з мінамальними коливаннями протягом доби. Коливання не повинні перевищувати 2 °С. Опалення має забезпечувати рівномірний розподіл температури по­вітря у приміщенні, не повинно бути джерелом його забруднення, бути ви­гідним в експлуатації і унеможливлювати пожежі та опіки. Опалення жител може бути централізованим і місцевим. За централізованого опалення нагрі­ті в котельні вода, пара або повітря циркулюють по трубах і передаються в обладнання, що називаються радіаторами. Радіатори розташовані у при­міщенні, найчастіше — під вікном. Отже, центральне опалення може бути водяним, повітряним і паро-водяним малого, середнього та високого тиску. Найкращим є водяне опалення малого тиску, тому що воно найбільше від­повідає санітарно-гігієнічним вимогам.

Найновішим видом опалення є панельно-променеве, суть якого полягає в тому, що системами труб, розташованих у бетонних панелях, умонтованих у стелю або, частіше, в підлогу, пропускають гарячу воду і, таким чином, пане­лі, утворюючи велику тепловипромінювальну поверхню, віддають промене­ве тепло всім іншим поверхням у приміщенні. Тепловий комфорт створю­ється за температури повітря приміщень 19 °С.

Системи місцевого опалення — це печі різної теплоємності: великої, се­редньої і малої (мал. 51). Ці системи мають низку переваг, але водночас і ве­лику кількість недоліків, а саме: нерівність створюваної ними температури повітря приміщень протягом доби, пригоряння пилу на опалювальних агре­гатах, небезпека виділення чадного та інших газів тощо.

Нагрівальні прилади повинні гармоніювати з інтер'єром, а їхня конструк­ція не повинна утруднювати очищення печей.

Нині дедалі ширшого застосування в побуті набуває природний газ. Ви­гідний і дешевий вид опалення здавався бездоганним. Однак під час спеціальних досліджень вста­новлено, що внаслідок спалюван­ня газу в найпоширеніших дво-або чотириконфоркових плитах у закритих приміщеннях знач­но змінюються фізичні та хімічні властивості повітряного середо­вища. Так, після одногодинного відкритого спалювання газу в ку­хнях підвищується температура повітря на 1—3 °С, а після трьох і більше годин — на 4—6 °С. Па­ралельно збільшується відносна вологість повітря до 70-100%. Відкрите спалювання газу спричинює вологість стін,стелі, корозію металевих предметів, а також відмирання кімнатних рослин.

30. Гігієнічні вимоги до мікроклімату житлових і громадських приміщень, вплив на організм і методи дослідження.

Проблема забезпечення комфортного мікроклімату в помешканні вклю­чає потребу нормування всіх параметрів повітряного середовища. Внутрішнє середовище приміщень — це складна система природного і штучного ство­рення людиною середовища. Ось чому нова галузь науки, яка називається кліматичною типологією житла, вивчає питання впливу клімату на будинки, а також вплив на будинки інженерного устаткування, що включає опалення, вентиляцію, охолодження, кондиціонування повітря.

Умови мікроклімату приміщень залежать від певних поєднань темпера­тури, вологості, руху повітря і температури стін, стелі, підлоги, вікон, які змі­нюються залежно від кліматичних умов місцевості, пори року, одягу, при­значення приміщень тощо. Тепловим комфортом є такий комплекс метео­рологічних умов, за якого терморегуляторна система організму перебуває у стані найменшого напруження або фізіологічного спокою, і всі інші фізіо­логічні функції здійснюються на рівні, найсприятливішому для відпочинку і відновлення сил організму після попереднього навантаження. Оптимальни­ми для людини є такі показники мікроклімату

Кліматична і сезонна диференціація оптимальних мікрокліматичних нор­мативів зумовлена адаптацією людини до кліматичних умов і фізіологічною перебудовою в діяльності терморегуляторної системи. Важливого значен­ня в гігієнічному плані набувають величини перепадів температури повітря по горизонталі й по висоті приміщення. Вертикальний перепад температу­ри допускається не більше ніж З °С, а горизонтальний — 2 °С. Підвищення вертикального перепаду може призвести до рефлекторних змін темпера­тури ніг і верхніх дихальних шляхів. Температура поверхні радіаторів у жит­лових приміщеннях не повинна перевищувати 85 °С. Оптимальною є тем­пература 70 °С. На нагрітих радіаторах може підгоряти органічний пил з інтенсивним виділенням шкідливих летких речовин. Зі збільшенням темпе­ратури радіаторів збільшується циркуляція пилу, а запах унаслідок підго­ряння всмоктується одягом, м'якими меблями тощо.

На самопочуття людини впливає також вологість повітря. Важливою у цьому плані є зміна вологості самого одягу людини, який здатний забирати значну кількість тепла від організму. Висока відносна вологість при високій температурі повітря може значно погіршувати тепловий стан організму, зни­жуючи можливість ефективного випаровування поту. З підвищенням воло­гості повітря зростає також рівень проникності шкіри для вологи. Отже, виді­лення вологи і тепловтрати через шкіру при високій вологості збільшуються. Низька вологість посилює випаровування вологи зі слизових оболонок ди­хальних шляхів і спричиняє неприємні відчуття, погіршує фільтраційну здат­ність слизової оболонки щодо мікрофлори. Оптимальною для людини є від­носна вологість у межах 30—60%.

Рух повітря у приміщенні істотно впливає на його мікроклімат. Неспри­ятливо діє на самопочуття людини тривале перебування в умовах застійного повітряного середовища невентильованого помешкання внаслідок утрудне­ної тепловіддачі. Оптимальна швидкість руху повітря в приміщенні дорів­нює ОД м/с.

Поліпшення несприятливих мікрокліматичних умов у житлових примі­щеннях досягають шляхом вжиття комплексу загальних планувальних, бу­дівельних і сонцезахисних заходів. Це і озеленення, і поверховість будинків, і характер їхньої забудови, й інші чинники. Слід зазначити, що велику роль у цьому відіграє відповідне опалення приміщень та їхня вентиляція. Дуже важливою проблемою у створенні комфорту в житлових приміщеннях є проблема збереження чистоти повітря цих приміщень.