27. Оцінка сумарної дії метеорологічних чинників на організм людини. Поняття про ефективну, ефективно-еквівалентну, результуючу температуру. Кататермометрія.

Одним із методів комплексної оцінки фізичних факторів повітряного середовища є кататермометрія. Кататермометр сконструйований для вимірювання охолодного впливу температури повітря на тіло людини. Комплексну оцінку метеорологічних умов можна здійснити також за допомогою встановлення ефективних температур.

Ефективна температура – це показник відчуття тепла, якого зазнає людина за різних поєднань температури та вологості. В основу його для порівняння теплового ефекту умовно беруть насичене вологою та нерухоме повітря визначеної температури. Звідси градус ефективної температури виражають температурою, яку має нерухоме й насичене до 100% відносної вологості повітря, яке викликає даний ефект. З метою позначення ефективних температур введені поняття зони комфорту (не менше 50% людей почувають себе комфортно), лінії комфорту (добре себе почувають майже 95% людей).

Шкала еквівалентно-ефективних температур враховує вплив на теплорегуляцію людини 3 показників – температури, вологості та швидкості руху повітря.

Результуючою називається температура, яка викликає таке ж тепло відчуття, як і в приміщенні, де повітря повністю насичене вологою, перебуває у спокої, а середня температура внутрішніх поверхонь стін дорівнює температурі повітря. Метод результуючих температур враховує комплексну дію на організм температури, вологості, швидкості руху повітря та променистого тепла. Результуючу температуру знаходять за номограмою. При охолодній силі повітря, що = 5,5-7,0 мкал/с із 1 см2, забезпечується найкраще самопочуття в приміщеннях для людей сидячих професій. Якщо охолодження кататермометра Н більше 7,0, людина відчуватиме холод, якщо ж воно менше 5,5, то людина зазнаватиме відчуття ядухи. Норми ефективних температур такі : зони комфорту для людського організму 17,2-21,2; лінія комфорту 18,1-18,9; комфортне тепло відчуття працюючих під час виконання легкої роботи настає при результуючій температурі 16-18, а при виконанні важкої роботи 10-13.

28. Гігієнічне значення житла. Вплив житлових умов на здоров'я мешканців. Гігієнічні вимоги до планування, вентиляції та опалення житлових приміщень.

Сучасна людина майже 70% свого життя проводить у житловому приміщенні, тому його визначення надзвичайно велике. Воно захищає людину від несприятливого впливу чинників навколишнього середовища, створює здорові умови праці, відпочинку, сну та особистої гігієни. Добра оселя забезпечує позитивний вплив на здоров'я людини, її працездатність і емоційний стан. Житло як невід'ємна частина середовища, в якому перебуває людина, по­стійно розвивається, і динамічність більшості його показників зумовлена рів­нем економіки країни, що зі зростанням матеріальної і технічної бази може забезпечити кількісно і якісно потреби у комфортному помешканні. Ком­фортність житла включає оптимальні архітектурні будівлі, розселення лю­дей і соціально-побутову організацію приміщень. Житло повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Його слід будувати з максимальним викорис­танням будівельної і санітарної техніки, з дотриманням відповідних вимог планування, устаткування та зовнішнього оформлення. Щоб житло захища­ло людину від хвороб, стіни в ньому слід зробити міцними й непроникними для вітру, внутрішнє оздоблення має бути зручним для прибирання, а за своїм об'ємом і площею — відповідати гігієнічним нормативам.

Одначе у зв'язку з багатьма недоліками жител, що весь час несприятливо впливають на умови проживання населення, спостерігається погіршення са­мопочуття людей. Погані житлові умови негативно позначаються на низці фізіологічних функцій організму, зокрема на диханні, теплообміні, вищій нервовій діяльності тощо. Вони є також причиною виникнення багатьох за­хворювань. Вологе помешкання, особливо без доступу сонячного світла і чис­того повітря через велику кількість мешканців, зумовлює не лише виникнен­ня захворювання, а й збільшення смертності. Смертність від туберкульозу в таких помешканнях утричі вища. Незадовільне щодо гігієнічних умов житло сприяє поширенню таких захворювань, як грип, кір, скарлатина, дифтерія, рахіт, ангіна, ревматизм, кишкові інфекції. У таких помешканнях важче пе­ребігають серцево-судинні захворювання та захворювання, пов'язані з обмі­ном речовин.

Ось чому завданням гігієни жител є вивчення впливу житлових умов на здоров'я і побут населення з метою наукового обґрунтування відповідних нор­мативів, які забезпечили б психічне здоров'я і соціальний добробут людини.