
- •1. Фінансові інститути та їх класифікація. Фінансові інститути.
- •2. Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3. Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні
- •14.Види регулювання фін ринку
- •15. Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16. Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •18. Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19. Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20. Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні
- •22. Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23. Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •24. Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26.Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •27. Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •Основна функція
- •Інші функції
- •31. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33. Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •34. Реальна процентна ставка. Номінальна процентна ставка
- •35. Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •37. Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38. Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39. “Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •41. Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •42. Поняття та основні види ризиків на фінансовому ринку. Оцінювання ризиків.
- •43. Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •45. Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення.
- •51. Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52. Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу
- •53. Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку
- •57. Суб’єкти ринку банківських позичок.
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок в Україні.
- •59.. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •60.Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •63. Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64. Пайові цінні папери
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акц тов-ва…
- •66. Інвестиційні сертифікати
- •67. Боргові цінні папери
- •69. Казначейські зобов'язання
- •70. Ощадний (депозитний) сертифікат
- •71. Вексель
- •72. Іпотечні цінні папери
- •74. Професійна діяльність
- •75. Діяльність з торгівлі цінними
- •76. Діяльність з управління активами
- •78. Пенсійні фонди
- •79. Депозитарна діяльність
- •80.Національна депозитарна система в Україні,сфера її діяльності та учасники.Два рівні депозитарної системи.
- •81. Реєстратор власників іменних цінних паперів
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні
- •83. Депозитарії. Кліринг та розрахунки з цінних паперів. Кліринговий депозитарій, розрахунковий банк
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції
- •85. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87.Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі
- •89.Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •91.Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Делістинг
- •95. Причини появи та розв ринку пох фінан інструм, їх особл.
- •96.Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97. Види похідних фінансових інструментів
- •98. Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції
- •99.Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •101.Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •103. Варранти, права власників.
- •104.Комбінація опціонів. Стеллажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105.Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106.Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •107.Понятя валютнго ринку.Типи валютних ринкв.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110. Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111.Валютні операції. Операції спот. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •115. Рейтинг фондового ринку
- •116. Фондові індекси : поняття, характеристика, види
16. Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
Група 30 - незалежна недержавна некомерційна організація, що була створена у 1978 році експертами 30 фінансових ринків з метою усунення бар'єрів у міжнародній торгівлі цінними паперами. На початку свого створення експерти Групи 30 провели аналіз провідних фінансових ринків країн Західної Європи, Північної Америки та Японії з метою з'ясування можливості їх стандартизації. У результаті експертами був зроблений висновок, що рух цінних паперів на цих ринках, організований відповідно до національних законів і положень країн, в яких ці нормативні акти приймались. У результаті закони і положення дуже відрізнялися між собою, особливо клірингова система, укладення договорів та їх виконання. Висновки показали, що для збільшення ефективності національних фінансових ринків, особливо для організації торгівлі, створення національних клірингових систем і депозитаріїв, необхідні єдині правила, стандарти, процедури. У березні 1989 р. "Група Тридцяти" вперше опублікувала звіт, в якому оприлюднила дев'ять рекомендацій щодо підвищення ефективності розрахункових і клірингових систем та зменшення ризиків при операціях з цінними паперами. Всі рекомендації були розроблені із зазначенням термінів виконання - 1993 рік. Так, до 1990 року усі угоди з торгівлі цінними паперами, що укладені між брокерами та іншими членами біржі, повинні бути звірені не пізніше ніж на наступний робочий день; до 1992 року усі країни з розвинутими фінансовими ринками повинні прийняти стандарти міжнародних організацій щодо операцій з цінними паперами і виконувати єдину нумерацію цінних паперів - КТУ; усі країни повинні створити у себе розвинений депозитарій цінних паперів та інші. Але строки виявилися нереальними і зараз фінансові ринки різних країн знаходяться на різних стадіях впровадження стандартів. Україна вступила в міжнародну організацію "Група 30" у 1996 році, після прийняття Концепції [14]. ДКЦПФР приєдналася до 6 резолюцій: 1) про співробітництво - дає можливість полегшити доступ до інформації з операцій міжнародного спрямування; 2) про взаємодопомогу - визначає необхідність підвищення безпеки інвестора і захист національних ринків від протизаконних операцій з цінними паперами;3) про нагляд за елементами системи торгівлі похідною інформацією фінансового ринку - дана резолюція в першу чергу стосується бірж, які повинні відповідати діючим офіційним стандартам і політиці регулювання ринку; 4) про міжнародні принципи ведення підприємництва - в документі визначені принципи ведення бізнесу: чесність і справедливість стосовно бізнесу; компетентність; можливість ефективно використовувати свої ресурси; інформація про споживачів; конфіденційність і відповідальність; 5) про відмивання грошей - дає можливість виявити суб'єктів, які займаються відмиванням грошей, і переслідувати їх у судовому порядку; 6) про запобігання шахрайству - дана резолюція допомагає виявити ознаки шахрайства, розширити процедури, що дозволяють вчасно в міжнародному масштабі "заморозити" активи шахраїв.
17.Міжнародне співробітництво з регулювання фінансових ринків. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів. У 1983 р. була створена Міжнародна організація комісій із цінних паперів — (InternationalOrganizationofSecuritiesCommissions — IOSCO). До її складу входять представники 105 країн світу. Україна є членом цієї організації. Заснування МОКЦБ відбило процес глобалізації і кібернетизації фінансових ринків. Комісія видає резолюції, що мають рекомендаційний характер. У них містяться основні принципи з міжнародного співробітництва у сфері регулювання фінансових ринків. Так, наприклад, резолюція про співробітництво закликає членів організації розглянути можливість ведення між країнами на двосторонній і багатосторонній основі переговорів, що полегшували б доступ регулювальних органів до інформації з операцій міжнародного характеру. Резолюція про взаємодопомогу спрямована на захист прав інвестора шляхом нагляду за міжнародними ринками і посередниками і надання відповідної інформації. Комісія встановила принципи нагляду за електронними системами торгівлі похідними інструментами фондового ринку. У директивах відзначається, що похідні фінансові інструменти належать до тих продуктів, емітентами яких є біржа або ринок, тому їх обіг підпорядковується правилам ринку, що їх емітував.
Резолюція про міжнародні принципи ведення підприємництва, що безпосередньо стосується корпорацій, визначила сім основних принципів ведення бізнесу : Чесність і справедливість — урахування інтересів усіх партнерів, запобігання яким-небудь обманним діям. Компетентність — забезпечення найкращого виконання своїх зобов’язань.Можливість — уживання заходів для ефективного використання економічних і фінансових ресурсів.
Інформація про споживачів — одержання найповнішої інформації про фінансовий стан корпорацій та їх інвестиційні можливості. Інформація для споживачів — забезпечення необхідною інформацією, зокрема про можливі ризики. Уникнення зіткнення інтересів учасників фінансового ринку — за можливості запобігання такому зіткненню; якщо воно виникає, дотримуватися принципу додержання інтересів клієнтів. Управління інтересами включає внутрішні правила конфіденційності.Відповідність — корпорація—учасник ринку повинна відповідати всім вимогам ведення бізнесу, з тим щоб якнайкраще враховувати інтереси клієнта і ринку.
Прийнято спеціальні резолюції про «відмивання грошей», «про шахрайство на фондовому ринку».