
- •1. Фінансові інститути та їх класифікація. Фінансові інститути.
- •2. Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3. Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні
- •14.Види регулювання фін ринку
- •15. Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16. Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •18. Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19. Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20. Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні
- •22. Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23. Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •24. Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26.Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •27. Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •Основна функція
- •Інші функції
- •31. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33. Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •34. Реальна процентна ставка. Номінальна процентна ставка
- •35. Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •37. Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38. Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39. “Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •41. Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •42. Поняття та основні види ризиків на фінансовому ринку. Оцінювання ризиків.
- •43. Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •45. Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення.
- •51. Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52. Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу
- •53. Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку
- •57. Суб’єкти ринку банківських позичок.
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок в Україні.
- •59.. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •60.Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •63. Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64. Пайові цінні папери
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акц тов-ва…
- •66. Інвестиційні сертифікати
- •67. Боргові цінні папери
- •69. Казначейські зобов'язання
- •70. Ощадний (депозитний) сертифікат
- •71. Вексель
- •72. Іпотечні цінні папери
- •74. Професійна діяльність
- •75. Діяльність з торгівлі цінними
- •76. Діяльність з управління активами
- •78. Пенсійні фонди
- •79. Депозитарна діяльність
- •80.Національна депозитарна система в Україні,сфера її діяльності та учасники.Два рівні депозитарної системи.
- •81. Реєстратор власників іменних цінних паперів
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні
- •83. Депозитарії. Кліринг та розрахунки з цінних паперів. Кліринговий депозитарій, розрахунковий банк
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції
- •85. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87.Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі
- •89.Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •91.Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Делістинг
- •95. Причини появи та розв ринку пох фінан інструм, їх особл.
- •96.Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97. Види похідних фінансових інструментів
- •98. Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції
- •99.Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •101.Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •103. Варранти, права власників.
- •104.Комбінація опціонів. Стеллажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105.Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106.Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •107.Понятя валютнго ринку.Типи валютних ринкв.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110. Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111.Валютні операції. Операції спот. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •115. Рейтинг фондового ринку
- •116. Фондові індекси : поняття, характеристика, види
52. Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу
1. Аналіз макроекономічної ситуації. На цьому етапі вивчаються попит і пропозиція та низка макроекономічних факторів.
2. Галузевий аналіз. Він дозволяє класифікувати галузі за діловою активністю, стадіями розвитку і привабливістю для інвестицій. Галузі відповідно до специфіки вироблюваної продукції мають свій життєвий цикл. Тому при проведенні фундаментального аналізу постійно намагаються виявити галузь, яка перебуває на підйомі, і в рамках встановлених інвестиційних пріоритетів можна сподіватися на кращі порівняно з іншими галузями можливості розміщення коштів.
3. Регіональний аналіз. Він також проводиться експертним шляхом.
Для оцінки інвестиційної привабливості регіонів спеціалістами запропоновано такі основні інтегральні показники:
1. Рівень розвитку промислового виробництва (природно-ресурсний потенціал).
2. Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури (будівництво, транспорт, зв'язок), наявність спеціальних економічних зон.
3. Демографічні фактори, характерні для різних регіонів (питома вага населення, рівень кваліфікації, рівень безробіття, середня вартість робочої сили).
4. Рівень екологічних, криміногенних та інших видів ризику.
4. Аналіз інвестиційної привабливості конкретних емітентів. Заключним етапом фундаментального аналізу є випрацювання конкретної інвестиційної стратегії і вибір напрямів інвестицій, вибір тих підприємств, в акції яких доцільно вносити інвестиції з урахуванням очікуваного ризику та дохідності.
53. Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
Після розгляду теоретичних основ фундаментального аналізу та застосування отриманих знань практично можна оцінити переваги та недоліки цього виду оцінки фінансових інструментів.
До переваг віднести можливість виявлення загальної довгострокової тенденції, і, отже, можливість застосування довгострокової стратегії інвестування. Правильне здійснення фундаментального аналізу із отриманням адекватних результатів може забезпечити досить високий прибутковість, але саме тут вулицю й розпочинаються проблемні аспекти фундаментального аналізу.
Крім великого об'єму інформації та високі вимоги до кваліфікації експерта під час використання фундаментального аналізу виникають і інші труднощі. По-перше, це закритість інформації. Якщо річні звіти і плани щодо розвитку деяких компаній ще знайти в певних сайтах з Інтернету, ось їхні ж дисконтну і дивідендну політики розглянути повною мірою вдасться. І виникає запитання оцінки правдоподібності офіційних даних звітності, наскільки вони не відповідають дійсності можна визначити з великою працею. Також перестав бути відкритої справжня інвестиційна політика компаній, які зумовлено ринковим механізмом, коли така інформація – це стратегічний ресурс.
Крім проблем аналізу фінансового становища окремої організації й виникають проблеми під час аналізу макроекономічної обстановки, оскільки існує офіційну версію і реального становища країни, відповідно необхідно оцінювати обидві «погляду» і особливо реакцію ринку з їхньої те що.
Також необхідно проводити аналіз ринку, у якому діє цікавить нас підприємство, і потрібно наявність специфічних галузевих знань.
Отже, фундаментальний аналіз – це трудомісткий процес, вимагає чималих знань і навиків, та заодно, це практично єдиний спосіб визначити довгострокову тенденцію розвитку компанії, тренд якого або фінансового інструмента. І на дієвості результатів даного аналізу мало виконуватися дві умови [1, з. 161]:
> аналітик повинен мати результати аналізу раніше від інших інвесторів;
> інші вкладники повинні дійти аналогічним висновків.
54. Технічний аналіз. Значення технічного аналізу для прийняття рішень на фінансовому ринку. Одним із підходів до прийняття рішень на фінансовому ринку є технічний аналіз, який виник ще у ХІХ ст. У той період інвесторам практично була недоступна інформація про результати розвитку галузей промисловості, звіти про фінансовий стан емітента. Тому об’єктом вивчення, на основі якого можна було робити прогнози, був стан справ на самому ринку.
Технічний аналіз – це аналіз, який полягає у вивченні історії зміни цін на рикну, розрахунку різних показників та прогнозування на базі цих даних майбутнього напряму руху цін на акції або інші активи, що аналізуються.
В його основі лежить теоретичне припущення про те, що всі зовнішні сили, які впливають на ринок, у підсумку проявляються в двох показниках – обсягах торгівлі та рівні цін фінансових активів. Тому аналітик, який займається технічним аналізом, не приймає до уваги вплив зовнішніх сил на ринок, а вивчає динаміку його показників. Друга теоретична передумова полягає в тому, що колишній стан ринку періодично повторюється. У зв’язку з цим задача інвестора полягає у тому, щоб на основі вивчення колишньої динаміки ринку визначити, якою вона буде у наступний момент. Кон’юнктура ринку залежить від взаємодії попиту та пропозиції, і технічний аналіз призначений визначити моменти їх невідповідності, щоб відповісти на питання, коли слід купити або продати цінний папір.
55. Основні об’єкти та методи технічного аналізу. Переваги та недоліки технічного аналізу. Основні методи технічного аналізу відносяться лише до того ліквідного і високо конкурентного фондового ринку, на якому ціни на акції встановлюються в результаті стихійної „координації” попиту та пропозиції. Це ринок, на якому завжди можна продати чи купити відповідний актив. Також на цьому ринку має бути відсутнім суб'єкт, спроможний одноосібно впливати на зміни цін та впливати на конкуренцію.
У західній економічній літературі при аналізі руху цін нерідко вдаються до аналогії. Зокрема, продавців та покупців порівнюють з «биками», «ведмедями», «кабанами» та «вівцями».
«Бик» б’є рогами догори. «Бик» — це покупець, який думає, що ринок «піде вгору», тому він купує. «Ведмідь» б’є лапами донизу. «Ведмідь» — це продавець, який сподівається, що ринок «піде униз», тому він продає. «Кабан» дуже ненажерливий, він купує або продає дуже багато і ніколи не може зупинитися. «Вівці» дуже боязливі і тому не можуть своєчасно прийняти рішення.
Як тільки ринок починає працювати, «бики» купують, «ведмеді» продають, а «кабани» та «вівці» путаються під ногами. Біржеві термінали весь часу передають інформацію з останніми біржовими новинами та цінами.
Продавець хоче продати свій товар якомога дорожче, покупець, навпаки, хоче купити, якнайдешевше. Вони завжди протистоять один одному. Але угода буде здійснена тільки тоді, коли покупець та продавець дійдуть згоди щодо ціни, яка буде задовольняти їх обох.
Однак технічний аналіз є поширенішим завдяки таким перевагам, як простота, легкість і швидкість здійснення, придатність для дослідження більшої кількості фінансових активів різних емітентів, ніж у разі застосування фундаментального аналізу. Проте фахівці, котрі спираються на технічний аналіз, не завжди досить точно передбачають ціни ринку цінних паперів на далеку перспективу. Довготермінове прогнозування зазвичай зумовлює необхідність додаткового залучення елементів фундаментального аналізу. Знаходити всебічну інформацію для фундаментального аналізу доволі важко. Майже кожному аналітикові-професіоналу доступний інструментарій технічного аналізу, але не кожен здатний реалізувати фундаментальний підхід. Попри пов’язані з технічним аналізом витрати, він досить популярний серед суб’єктів ринку цінних паперів, бо вможливлює користування доступною інформацією, що стосується переважно ринкових цін, або цін і обсягів торгівлі.