
- •1. Фінансові інститути та їх класифікація. Фінансові інститути.
- •2. Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3. Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні
- •14.Види регулювання фін ринку
- •15. Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16. Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •18. Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19. Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20. Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні
- •22. Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23. Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •24. Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26.Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •27. Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •Основна функція
- •Інші функції
- •31. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33. Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •34. Реальна процентна ставка. Номінальна процентна ставка
- •35. Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •37. Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38. Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39. “Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •41. Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •42. Поняття та основні види ризиків на фінансовому ринку. Оцінювання ризиків.
- •43. Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •45. Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення.
- •51. Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52. Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу
- •53. Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку
- •57. Суб’єкти ринку банківських позичок.
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок в Україні.
- •59.. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •60.Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •63. Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64. Пайові цінні папери
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акц тов-ва…
- •66. Інвестиційні сертифікати
- •67. Боргові цінні папери
- •69. Казначейські зобов'язання
- •70. Ощадний (депозитний) сертифікат
- •71. Вексель
- •72. Іпотечні цінні папери
- •74. Професійна діяльність
- •75. Діяльність з торгівлі цінними
- •76. Діяльність з управління активами
- •78. Пенсійні фонди
- •79. Депозитарна діяльність
- •80.Національна депозитарна система в Україні,сфера її діяльності та учасники.Два рівні депозитарної системи.
- •81. Реєстратор власників іменних цінних паперів
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні
- •83. Депозитарії. Кліринг та розрахунки з цінних паперів. Кліринговий депозитарій, розрахунковий банк
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції
- •85. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87.Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі
- •89.Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •91.Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Делістинг
- •95. Причини появи та розв ринку пох фінан інструм, їх особл.
- •96.Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97. Види похідних фінансових інструментів
- •98. Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції
- •99.Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •101.Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •103. Варранти, права власників.
- •104.Комбінація опціонів. Стеллажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105.Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106.Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •107.Понятя валютнго ринку.Типи валютних ринкв.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110. Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111.Валютні операції. Операції спот. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •115. Рейтинг фондового ринку
- •116. Фондові індекси : поняття, характеристика, види
43. Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
У теорії фінансового ринку в поняття „ефективний ринок" вкладається особливе значення: ефективним називається ринок, на якому ціни відбивають всю наявну інформацію про фінансові інструменти (ФІ). Ефективність ринку залежить:
від швидкості зміни цін при надходженні нової інформації.
Від правильності відображення інформації у цінах (якість відображення інформації)
Теорія ефективного ринку має велике значення для фінансових посередників:
на ефективних фінансових ринках фінансові посередники мають можливість отримувати і аналізувати інформацію, що визначає тенденції на ринку. При цьому витрати на отримання цієї інформації є незначними порівняно з витратами тих фінансових посередників, що працюють на неефективному ринку.
клієнти віддають перевагу ефективним фінансовим ринкам, бо саме на таких ринках здійснюється правильна оцінка фінансових інструментів, тому кількість операцій і доходи посередників більші на ефект ринках.
Для цього всю інформацію він розподілив на 3 типи:
історична,
суспільно-доступна, що міститься у фінансовій звітності емітентів цінних паперів, організаторів торгівлі цінними паперами,
інсайдерська, або службова інформація, якою володіють лише окремі особи.
Перша форма ефективності фінансового ринку - слабка форма. Якщо ринок знаходиться в слабкій формі ефективності, то у поточних цінах відображається вся інформація про зміни, що відбулися у минулому з даними цінними паперами та їх емітентами, зміни цін та обсягів торгівлі. Якщо ринок знаходиться в слабкій формі, то учасники такого ринку не можуть використовувати історичну інформацію для отримання постійних високих доходів на ринку. Більш високі доходи можуть отримати тільки ті учасники фінансового ринку, які:
або швидко проводять аналіз суспільно - доступної інформації та здійснюють дії, використовуючи результати аналізу.
особи, що володіють особливою інформацією (інсайдерською)
Друга форма - напівсильна форма ефективності фінансового ринку. Якщо ринок знаходиться в такій формі, то ціни повністю відбивають всю історичну, а також всю суспільно - доступну інформацію. Жоден з учасників ринку не може отримати додаткові доходи, якщо він користується результатами аналізу цієї інформації. Дохід цих учасників відповідає ризику фінансових інструментів, які вони обрали. Більш високі доходи можуть отримати лише особи, які володіють службовою інформацією. Третя форма - сильна форма ефективності фінансового ринку. В поточних ринкових цінах відбивається повністю вся інформація. Більш високих доходів не можуть отримати навіть ті особи, що володіють службовою інформацією. Всі учасники ринку отримують доходи, що відповідають ризику інвестування коштів в конкретні фінансові інструменти. Прибічникам теорії ефективності фінансового ринку вдалося довести, що сучасний ринок може перебувати у слабкій чи напівсильній формі ефективності. Спроба підтвердити наявність ринку у сильній формі зазнала невдачі. Значення теорії ефективного фінансового ринку:
зроблена спроба знайти зв'язок між цінами та інформацією на ринку. Інформація розглядається як умова, необхідна для встановлення оптимальних цін та співвідношень між цінами різних цінних паперів,
розподіл та перерозподіл фінансових ресурсів на ефективному ринку є більш оптимальним,
якщо ринок ефективний, то на появу будь-якої нової інформації буде миттєва реакція, яка відображається в змінах цін,
кожен учасник операції на ефективному ринку може розраховувати тільки на отримання очікуваних доходів, що відповідають ризику і отримати більш високі доходи можна лише випадково,
теорія ефективного фінансового ринку змінює відношення учасників ринку до визначення ролі аналітиків та консультантів на ринку:
більшість методів, що використовуються для аналізу цінних паперів та поведінки ринку вважаються прибічниками теорії логічно недосконалими. Логічна недосконалість полягає в тому, що не визначається і не розглядається питання про те, чи відбиває ціна фінансового інструменту результати аналізу, а якісне економічне дослідження має включати докази існування розбіжних поглядів аналітиків та обґрунтування власної думки.
якщо аналіз є недосконалим, є можливість економії на витратах на його проведення,
неможливо постійного отримувати підвищену дохідності шляхом аналізу публічної інформації загальнодоступними методами, а оригінальні методи також можуть бути недосконалими і не результативними,
не може існувати особливого виду цінних паперів, або їх комбінації, що будуть більш придатними для випуску, ніж інші. Не існує більш чи менш сприятливого періоду для емісії цінних паперів. Оцінка ризику та цінних паперів визначається на ринку і емітент не може впливати на результати оцінки.