
- •1. Фінансові інститути та їх класифікація. Фінансові інститути.
- •2. Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3. Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні
- •14.Види регулювання фін ринку
- •15. Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16. Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •18. Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19. Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20. Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні
- •22. Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23. Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •24. Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25. Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26.Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •27. Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •Основна функція
- •Інші функції
- •31. Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33. Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •34. Реальна процентна ставка. Номінальна процентна ставка
- •35. Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •37. Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38. Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39. “Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •41. Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •42. Поняття та основні види ризиків на фінансовому ринку. Оцінювання ризиків.
- •43. Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •45. Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення.
- •51. Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52. Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу
- •53. Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку
- •57. Суб’єкти ринку банківських позичок.
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок в Україні.
- •59.. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •60.Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •63. Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64. Пайові цінні папери
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акц тов-ва…
- •66. Інвестиційні сертифікати
- •67. Боргові цінні папери
- •69. Казначейські зобов'язання
- •70. Ощадний (депозитний) сертифікат
- •71. Вексель
- •72. Іпотечні цінні папери
- •74. Професійна діяльність
- •75. Діяльність з торгівлі цінними
- •76. Діяльність з управління активами
- •78. Пенсійні фонди
- •79. Депозитарна діяльність
- •80.Національна депозитарна система в Україні,сфера її діяльності та учасники.Два рівні депозитарної системи.
- •81. Реєстратор власників іменних цінних паперів
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні
- •83. Депозитарії. Кліринг та розрахунки з цінних паперів. Кліринговий депозитарій, розрахунковий банк
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції
- •85. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87.Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі
- •89.Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •91.Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Делістинг
- •95. Причини появи та розв ринку пох фінан інструм, їх особл.
- •96.Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97. Види похідних фінансових інструментів
- •98. Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції
- •99.Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •101.Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •103. Варранти, права власників.
- •104.Комбінація опціонів. Стеллажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105.Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106.Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •107.Понятя валютнго ринку.Типи валютних ринкв.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110. Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111.Валютні операції. Операції спот. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •115. Рейтинг фондового ринку
- •116. Фондові індекси : поняття, характеристика, види
32. Ринкова вартість фінансових інструментів.
33. Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
Основним видом плати за користування банківським кредитом є процент. Поряд з процентом банки можуть установлювати комісію, що застосовується як додатковий елемент ціни банківського кредитування. Комісія встановлюється, як правило, у тих випадках, коли в процесі кредитування банк виконує додаткову роботу, пов'язану з оформленням позички і контролем, або наглядом за здійсненням проекту, що кредитується. Комісія може сплачуватися окремо або додаватися до процента.
Процент за кредит або позичковий процент (від лат. «pro centum» - на сотню) означає плату позичальника у боргових (кредитних) відносинах за надані в позику гроші чи матеріальні цінності. Процент належить до числа категорій товарного виробництва, яке і визначає суть кредитних відносин. Величина норми процента відображає економічні відносини між власником позичкового капіталу і підприємцем, який прибутково використовує у своєму обороті чужу власність, і становить собою ціну капіталу, що взятий у кредит.
Норма процента (N) розраховується за формулою: Річний дохід × на використаний позичковий капітал
Процентна ставка є доходом інвестора від вкладення коштів на визначені цілі і визначений період часу в майбутньому. Процентна ставка — це ціна, яку сплачують інвестору за залучені грошові кошти. Для інвестора вона відображає дохідність його інвестицій, а для позичальника — витрати, які він має понести у зв'язку із залученням коштів.
Розрізняють номінальну та реальну процентні ставки.
Реальна процентна ставка відображає очікувані темпи зростання економіки за визначений період часу і реальний дохід інвестора на вкладені кошти. (Для країн з розвиненою ринковою економікою реальні темпи зростання становлять 2,5—4% за винятком нетривалих періодів стрімкого економічного зростання.)
Номінальна процентна ставка відображає в грошовому вираженні дохід, отриманий з однієї грошової одиниці капіталовкладень. Вона перебуває під впливом попиту та пропозиції і виражає абсолютну плату за використання коштів. Реальна процентна ставка дорівнює номінальній процентній ставці за вирахуванням темпів інфляції. Якщо, наприклад, інвестор вклав кошти під 10% річних, а рівень інфляції за рік становить 4,5%, то реальна дохідність інвестицій за цей рік становитиме 10 - 4,5 = 5,5% при номінальній дохідності 10%.
Реальна процентна ставка на визначений період у майбутньому невідома на початок періоду й оцінюється на основі рівня очікуваного економічного зростання за даний період та з врахуванням ризиків.
34. Реальна процентна ставка. Номінальна процентна ставка
Процентна ставка — це вартість послуги, пов’язаної з грошовим запозиченням, яка встановлюється в процентах до суми запозичених грошей. Рівень процентної ставки визначається в розрахунку на річний термін використання грошей, наприклад 10 % річних. У разі використання
запозиченої суми грошей протягом терміну, меншого ніж рік, процентна ставка пропорційно зменшується. Добуток процентної ставки і суми грошей, які надаються у позику, для позикодавця є доходом у вигляді процента, а для позичальника — ціною у вигляді процентних платежів.
Залежно від способів грошового запозичення застосовуються різні процентні ставки. Серед них можна виділити такі: процентні ставки за депозитами, процентні ставки за кредитами (позиками), процентні ставки за облігаціями, облікову процентну ставку тощо. Реальна процентна ставка — це така ставка процента, яка формується ринком за припущення, що ціни на товари та послуги не зміняться протягом терміну використання позики. Вона визначає реальну кількість грошей, яку може отримати позикодавець, або кількість товарів і послуг, яку він може купити за цю кількість грошей. Рівень реальної процентної ставки залежить від багатьох чинників. Серед них головними є такі: адміністративні витрати позикодавців, строк позики, кредитні ризики, оподаткування доходу позикодавця, попит і пропозиція на ринку позичкових грошей. Усі ці чинники враховуються позикодавцем і позичальником у процесі узгодження рівня процентної ставки.
Номінальна процентна ставка — це така ставка процента, яка формується ринком з урахуванням реальної процентної ставки та інфляції, тобто зростання цін на товари та послуги, яке відбувається протягом терміну використання позики. Така процентна ставка визначає номінальну кількість грошей, яку може отримати позикодавець за надання позики. Оскільки ціни з часом, як правило, зростають, то в процесі узгоджування процентної ставки позикодавець і позичальник фактично визначають номінальну
процентну ставку. Проте на момент узгодження ціни за позику позикодавець і позичальник не знають, якими будуть фактичні темпи інфляції протягом терміну використання позики. Вони можуть ураховувати лише ту інфляцію, яку очікують.
Реальна процентна ставка дорівнює номінальній процентній ставці за вирахуванням темпів інфляції. Якщо, наприклад, інвестор вклав кошти під 10% річних, а рівень інфляції за рік становить 4,5%, то реальна дохідність інвестицій за цей рік становитиме 10 - 4,5 = 5,5% при номінальній дохідності 10%.
Реальна процентна ставка є важливим чинником економічної кон’юнктури. На відміну від номінальної процентної ставки, яка є інструментом, що регулює розрахунки між позикодавцем і позичальником, реальна ставка процента визначає мотивацію до отримання та надання позики.