- •Собівартість продукції і склад витрат, що включаються до собівартості, види витрат, види собівартості продукції та значення її зниження
- •Планування собівартості продукції та розрахунок можливого зниження собівартості продукції під впливом техніко-економічних факторів.
- •Калькуляція собівартості, поняття, склад статей та порядок розрахунку витрат за статтями калькуляції
- •Кошторис витрат на виробництво, склад елементів та порядок розрахунку витрат.
- •Прибуток, його види, порядок формування та використання.
- •Реструктуризація та санація підприємства.
- •Банкрутство і ліквідація підприємства.
Реструктуризація та санація підприємства.
Реструктуризація — це комплекс реорганізаційних заходів, які мають на меті вихід підприємства з кризи і забезпечення його подальшого розвитку. Реструктуризація підприємства визначається як здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, що сприятиме його фінансовому оздоровленню, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.
Метою проведення реструктуризації є створення таких господарюючих суб’єктів, які здатні виготовляти конкурентоспроможну продукцію, бути технічно забезпеченими і фінансово-дієздатними.
Необхідність проведення реструктуризації може визначатися широким колом зовнішніх і внутрішніх причин. Внутрішні фактори реструктуризації: незадовільний рівень загального менеджменту (слабка орієнтація на ринок, відсутність стратегії, низька кваліфікація кадрів); слабкий фінансовий менеджмент з питань: управління грошовими потоками, прийняття інвестиційних рішень, управління затратами; неконкурентоспроможність продукції (поява нових продуктів і конкурентів, виробництво застарілої продукції, падіння обсягів продажу); високі затрати (високий рівень точки беззбитковості, високі постійні затрати, високі змінні затрати, високий рівень втрат, висока вартість сервісу); слабка робота служби маркетингу; конфлікт інтересів (власників, робітників, клієнтів, партнерів).
Зовнішні фактори реструктуризації: технологічний прогрес (новітні технології, передові методи комунікації та інформаційного зв'язку; зниження затрат на обробку даних, ефективні транспортні мережі); міжнародна економічна інтеграція (скорочення торгівельних і митних бар'єрів, більш вільний потік капіталу, підвищення мобільності робочої сили, утворення економічних блоків та союзів, монетарна інтеграція та створення міжнародних валют); докорінні зміни на ринках розвинутих країнах; зміни соціально-економічних систем; політика уряду.
Зміни, які проводяться в процесі реструктуризації можуть стосуватись:
модернізації — оновлення устаткування і технології;
реорганізації — зміни методів і розподілу праці; потоків інформації;
адаптації — пристосування елементів підприємства до поточних умов;
нововведень — продуктових і процесних.
Характер та особливості реструктуризаційних процесів значною мірою залежать від виду реструктуризації. Розрізняють наступні види реструктуризації:
залежно від мети змін — санаційну, адаптаційну, випереджаючу;
залежно від об'єкту зміни — управлінська, технічна, економічна, фінансову, реструктуризацію власності;
в залежності від тривалості періоду — оперативну, стратегічну.
в залежності від повноти охоплення проблем підприємства можна стверджувати, що є обмежена (або часткова) і комплексна (або повна) реструктуризації.
Санаційна (відновна) реструктуризація застосовується, коли підприємство знаходиться у передкризовому або кризовому стані і має за мету вийти з нього.
Адаптаційна (прогресивна) — використовується при відсутності кризи, але при появі негативних тенденцій з метою їх подолання та адаптації підприємства до нових ринкових умов.
Випереджаюча — має місце в успішних компаніях, які передбачають можливість зміни умов функціонування і прагнуть підсилити свої ключові компетенції та конкурентні переваги.
Управлінська реструктуризація пов’язана зі зміною організаційної структури підприємства, менеджменту, інноваційної, технологічної та маркетингової політики, системи підготовки і перепідготовки кадрів.
Технічна – повинна забезпечити підприємству відповідний рівень виробничого потенціалу , технології, ефективних систем постачання, що дозволить виготовляти конкурентоспроможну продукцію.
Економічна – покликана забезпечити достатній рівень рентабельності шляхом оптимізації капітальних і поточних витрат, обсягу продажу, збалансованої цінової політики та ін.
Фінансова — стосується управління пасивами компанії, а саме її заборгованістю.
Реструктуризація власності — стосується зміни розподілу влади на підставі і участі у власному капіталі. Оперативна реструктуризація здійснюється в короткому періоді, коли підприємство не може розраховувати на зовнішні джерела фінансової допомоги і вирішує питання підвищення своєї ліквідності за рахунок внутрішніх ресурсів в рамках санаційної реструктуризації.
Стратегічна— здійснюється в довгостроковому періоді, базується на результатах оперативної реструктуризації і передбачає залучення як внутрішніх так і зовнішніх джерел фінансування в межах адаптаційної та випереджаючої реструктуризації.
Програма реструктуризації — це перелік заходів в межах основних напрямків, що дозволяють досягти поставленої мети — підвищення прибутковості діяльності компанії і забезпечення зростання її ринкової вартості.
Найважливішим етапом є розробка програми реструктуризації або бізнес-плану реструктуризації — це трансформація обраного з декількох альтернатив варіанту досягнення встановлених цілей в комплексний план конкретних дій з визначенням строків, ресурсів, відповідальних за їх реалізацію.
Кризовий стан підприємства: причинно-наслідковий аналіз кризової ситуації; рішення щодо ліквідації або санації; визначення цілей санації; програма санації; проект санації; бізнес-план санації; реалізація санаційних заходів та вихід з кризи.
Санація – комплекс послідовних взаємопов’язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, соціального характеру, які спрямовані на виведення підприємства із кризи, відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності. Для проведення санації створюється комісія, якій підприємства у визначений термін готує і подає відповідні документи. На їх основі комісія проводить аналіз фінансово-господарського стану підприємства і робить висновки та рекомендації щодо проведення санації підприємств.
Види санації: санація підприємства без зміни статусу юридичної особи; санація підприємства зі зміною статусу юридичної особи.
Форми санації: злиття збиткових підприємств з фінансово-міцними підприємствами; поглинання підприємства-боржника підприємством-санатором; розділ підприємства; перетворення у відкрите акціонерне товариство; передача в оренду; приватизація державного підприємства.
Розділи бізнес-плану санації: загальна характеристика підприємства та його фінансового стану; основні параметри проекту бізнес-плану; заходи фінансового оздоровлення; характеристика ринку і конкуренції; маркетингова діяльність підприємства; виробничий план підприємства та його ресурсне забезпечення; фінансовий план; обґрунтування антикризових заходів.
