
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •14. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на:
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Тема 4. Подання статистичних даних:
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Тема 6. Аналіз рядів розподілу
- •Тема 7. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •Тема 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •Тема 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •Тема 10. Індексний метод
- •Тема 11. Статистичні методи Вимірювання зв’язків
- •Тема 12. Вибірковий метод
Тема 4. Подання статистичних даних:
таблиці, графіки і карти
1. Точка – це:
г) додатковий елемент експлікації.
2. До допоміжних елементів графіка належать:
в) експлікація та поле графіка;
3. Поле графіка характеризується:
а) форматом;
4. Вид статистичної таблиці залежить від:
а) розробки присудка;
б) розробки підмета;
в) якісної сутності ознаки;
г) місця розташування підмета.
5. Залежно від розробки підмета таблиці поділяються на:
б) аналітичні та типологічні;
6. Взаємозв’язок між ознаками подається в:
в) аналітичній таблиці;
7. Аналітична таблиця характеризує:
г) взаємозв’язок між ознаками.
8. Структурна таблиця характеризує:
а) склад сукупності, що досліджується;
9. Масштаб – це:
б) умовна міра переведення числового значення статистичної величини у графічну;
10. Склад сукупності наводиться:
в) у структурній таблиці;
11. При оформленні статистичних таблиць потрібно дотримуватись таких правил:
б) таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об’єкт дослідження;
12. При оформленні статистичних таблиць потрібно дотримуватись таких правил:
б) числові дані однієї графи мають бути наведені з точністю до першого знака після коми;
13. При оформленні статистичних таблиць використовуються такі умовні позначення:
г) якщо клітинка не заповнюється, вона лишається порожньою.
14. Схематична географічна карта, на якій розподіл зображуваних явищ по території дається за допомогою розмальовування, штриховки або крапок, називається:
а) діаграмою
15. Поєднання схематичної географічної карти з діаграмою називається:
г) картограмою.
16. Для більшої наочності та як агітаційний інструмент використовуються:
в) фігурні діаграми;
17. Для вивчення розміщення, рівня і ступеня поширення будь-якого явища в просторі використовуються:
г) центрограми та квадратні діаграми.
18. Властивість графіків, що дозволяє одним поглядом осягнути всю сукупність наведених на них статистичних даних, одразу помітити в них спільне або протилежне, склавши загальну картину досліджуваного явища, називається:
г) синоптичністю.
19. У разі, якщо втрачається наочність або ускладнюється розуміння графіка:
а) використовують лінії різного кольору;
20. Властивість статистичних графіків, що може пояснити такі особливості явища, які в первинних статистичних даних перебувають у прихованому стані, називається:
а) сугестивністю;
б) пізнавальністю;
Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
Абсолютна величина:
в) характеризує поширеність явища в певному середовищі і визначається за певною методикою на основі інших показників.
За одиницею виміру абсолютні величини поділяються на:
а) натуральні, умовно-натуральні, трудові, вартісні;
Індивідуальні абсолютні величини:
в) характеризують розміри окремих одиниць сукупності, їх отримують безпосередньо під час статистичного спостереження.
Відносна величина структури характеризує:
б) питому вагу певної частини сукупності в її загальному обсязі;
Відносна величина порівняння характеризує:
в) співвідношення однойменних показників різних сукупностей.
Відносна величина виконання плану характеризує:
б) співвідношення фактично досягнутого рівня до запланованого;
За базу порівняння обирається рівень попереднього періоду при обчисленні відносної величини:
в) динаміки.
Відносна величина інтенсивності характеризує:
б) ступінь поширення явища в певному середовищі;
Відносна величина координації характеризує:
а) співвідношення частин сукупності;
Відносна величина планового завдання характеризує:
а) співвідношення рівня, запланованого на майбутній період, до рівня, прийнятого за базу;
База порівняння обирається довільно при розрахунку відносної величини:
а) координації;
Під час розрахунку відносної величини динаміки за базу порівняння обирається:
а) один з попередніх періодів;
Середня величина:
в) є узагальнюючою мірою варіативної ознаки і характеризує рівень варіативної ознаки у розрахунку на одиницю сукупності.
Середня арифметична має такі властивості:
а) якщо кожну варіанту збільшити або зменшити на одну й ту саму постійну величину, середня арифметична відповідно зміниться на ту ж саму величину;
Середня арифметична має такі властивості:
в) алгебраїчна сума відхилень кожної варіанти від середньої арифметичної дорівнює нулю.
16.Вкажіть відносні величини структури:
а) бюджетні видатки на охорону здоров’я становлять 10%;
17.Вкажіть відносні величини виконання плану:
в) план виробництва сиру перевиконано на 29%.
18.Вкажіть відносні величини динаміки:
б) в експорті продукції акціонерного товариства обсяг кави зріс у 1,2 рази;
19.Яка із нижченаведених величин вважається відносною величиною координації:
в) на 1000 осіб населення середнього віку приходиться 620 осіб пенсійного віку.
20.Яка із нижченаведених величин вважається відносною величиною динаміки:
а) величина основних фондів у звітному році порівняно із базисним збільшилась на 42%;
21.Вкажіть відносні величини інтенсивності:
а) кількість чоловіків на 1000 жінок становить 895;
22.Вкажіть відносні величини координації:
б) на 1000 осіб відповідної статі у шлюбі перебувають 730 чоловіків та 610 жінок;
23.Середня величина:
в) є узагальнюючою мірою варіативної ознаки і характеризує рівень варіативної ознаки у розрахунку на одиницю сукупності.
24. Середня арифметична проста – використовується:
а) для усереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування за не згрупованими даними;
25. Середня гармонічна проста – використовується:
б) для усереднення обернених значень ознак шляхом їх підсумовування за не згрупованими даними;
26. Середня хронологічна обчислюється якщо:
в) у хронологічному ряду наведені моментні показники і інтервали часу між ними рівні.
27.Середню гармонічну зважену доцільно використовувати:
а) коли відсутня інформація про значення знаменника логічної формули, тобто відсутні ваги;
28. Щорічний видобуток нафти за останні роки становив, млн..т: 2000 р. – 17,0; 2001 р. – 16,4; 2002 р. – 16,1; 2003 р. – 15,9; 2004 р. – 15,6.
Скільки становить середньорічний видобуток нафти?
Відповіді: в) 16,2=(17,0+16,4+16,1+15,9+15,6)/5
29. Кількість укладених угод на торгах фондової біржі в березні місяці становила: 3.03 – 16; 10.03 – 20; 17.03 – 22; 24.03 – 24; 31.03 – 18.
Скільки в середньому укладається угод у день торгів?
Відповіді: б) 20,8 середня хронологична
30. Комерційний банк залучив депозити під такі проценти:
Депозитна ставка, % |
15 |
18 |
20 |
23 |
Разом |
Кількість вкладників |
16 |
30 |
34 |
20 |
100 |
Середня депозитна ставка становить?
Відповідь: а) 19,2=(15*16+18*30+20+34+23*20)/100
31. Кількість рекламних повідомлень, що друкувалися у бізнесовій газеті протягом кварталу, була такою: в липні – 186; в серпні – 200; у вересні – 235.
Середньомісячна кількість рекламних повідомлень за квартал становить?
Відповідь: б) 207=(186+200+235)/3
32. Ділова активність 20 підприємців визначалася шляхом самооцінки за 3-бальною шкалою у порядку зростання активності:
Оцінка ділової активності, балів |
1,0 |
1.5 |
2.0 |
2.5 |
3.0 |
Разом |
Число підприємців |
- |
4 |
7 |
6 |
3 |
20 |
Визначте середній бал ділової активності підприємців.
Відповідь: а) 2,2;
33. Чисельність населення міста станом на 01.01. кожного року становила:
Рік |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
Чисельність населення, тис. осіб |
314 |
310 |
306 |
316 |
318 |
Визначте середньорічну чисельність населення за 2000 – 2004 роки.
Відповідь: а) 312,8;
34. Кредитні ресурси за місяцями 1 кварталу становили, млн..грн.:
01.01 – 42,2; 01.02 – 40,9; 01.03 – 38,5 01.04 – 34,8.
Визначте середньо квартальний розмір кредитних ресурсів.
4) 39,3 млн.грн.
35. Середньодушові витрати населення зростали за останні роки у порівнянні з кожним попереднім роком: 2001 р.– у 1,04 рази; 2002 р. – у 1,07; у 2003 р. – у 1,02; 2004 р. – 1,08 рази. Визначте середньорічний рівень зміни середньодушових витрат населення.
Відповідь:
3)
.
36. Середньодушове споживання яєць становило в регіоні в 2000 році 75% рівня 1997 року, а в 2004 році – 85% рівня 2000 року. Визначте середньорічний коефіцієнт зменшення споживання яєць за всі роки.
Відповідь:
3)
.