27. Права і обов’язки спеціалістів юридичних служб по обслуговуванню сільськогосподарських та інших підприємств апк України.

28. Питання удосконалення організації юридичного обслуговування сільськогосподарських підприємств аграрної галузі економіки України.

Наукові статті:

Домбровський С.Ф. Окремі питання удосконалення організації юридичного обслуговування в системі агропромислового комплексу України // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права– 2007.

Домбровський С.Ф. Історико-правові аспекти організації юридичного обслуговування сільськогосподарських підприємств у Хмельницькій області. // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис., 2004. - №4. – С. 75-79.

На думку вчених розвитку ЮС сприяло б прийняття єдиного юр. акту про ЮС.

Становлення ринкових відносин немислиме без корінпого перетворення соціально-економічних відносин і, особливо, в агропромисловому комплексі. Від того, наскільки інтенсивно буде здійснюватись перебудова економічних відносин в аграрному секторі народного господарства, залежить вирішення продовольчої проблеми, створення основ ринкової економіки.

Ринкові економічні відносини з участю товаровиробників сільськогосподарської продукції вимагають, адекватного правового забезпечення, характер і юридична природа якого визначається особливостями відповідних організаційно-управлінських, майнових і господарсько-договірних відноспп.

Для здійснення корінних перетворень в економіці, сприяння нових форм господарювання прийнято ряд законів, указів, постанов вищих органів державної влади і управління, проте суспільно-господарська практика свідчить про те, що багато з них не виконується і що для їх реалізації необхідно використовувати і юридичні важелі.

Виявлено дуже багато «вузьких місць», які ще не охоплені правовим регулюванням, по деяких з них не зпайдепі організаційно-правові засоби, які забезпечували б ефективність сільськогосподарського виробництва. З великими труднощами і непередбаченими наслідками йде процес реалізації правових норм, які регулюють господарську діяльність, що наносить непоправної шкоди економіці країни. А ті нормативні акти, що прийняті в умовах командно-адміністративної системи, потребують змін та доповнень, про що свідчить низький рівепь правових відносин в агропромисловому комплексі.

Більш об’єктивне правове регулювання господарських відносин, посилення ролі права і підвищення па цій основі дієвості правових нори багато в чому залежить від стану правової роботи у народному господарстві і організаційно-практичної діяльності юридичних служб, які виконують основний обсяг правової роботи.

Урядом, галузевими міністерствами і відомствами прикладалось чимало зусиль для подальшого вдосконалення правової роботи у народному господарстві і діяльності юридичної служби у її здійсненні. Проводилась інтенсивна робота по створенню юридичних служб у всіх організаційно-правових структурах народного господарства.

' Посилюється увага і юридичної науки до проблем правової роботи, організації і діяльності юридичних служб. Питання зміцнення правових основ економічних реформ, які проводяться, привертає все більше уваги вчених-правозпавців. У свій час навіть була спроба прийняття Положения про юридичну службу у народному господарстві. Його проект обговорювався на сторінках журналу «Господарство і право» більше двох років, ят; вченими-юристами, так і практиками, але він так і не буЕ прийнятий.

Поряд з позитивними окремими нововведеннями в правовому регулюванні діяльності юридичних служб державних підприємств, установ, організацій та об’єднань, мають місце й окремі недоліки.

Зокрема, не можливо погодитись з вимогами підп. 15 п. 11 Загального положення про юридичну службу проте, що юридична служба підприємства зобов’язана надавати правову допомогу працівникам підприємства. Адже, надання правової допомоги працівникам підприємства юридичною службою буде суперечити чинному законодавству і не може входити в коло обов’язків працівників юридичної служби. Для цієї мети створені і діють юридичні консультації колегій адвокатів згідно закону України “Про адвокатуру”. Також діють юридичні приватні підрозділи, які зареєстровані в установленому порядку і надають відповідну правову допомогу громадянам.

Не висвітлено в новому Загальному положенні про юридичну службу, роль юридичних служб підприємств та Міністерства юстиції України і його органів на місцях, в склад яких входять державні виконавчі служби,

щодо належного і своєчасного виконання рішень судів, які вступили в закону силу. Це здебільшого виконавчі листи про стягнення на користь підприємств відповідних збитків, які терплять значну економічну кризу, не виконуються.

Також, конкретно не врегульовано таке важливе питання в п. 2 Загального положення про юридичну службу, як утворення відповідних юридичних підрозділів. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 р., № 1040 не встановлено конкретні критерії, які б визначили структуру, чисельність спеціалістів, назву юридичного підрозділу для створення юридичних підрозділів або введення відповідних посад юрисконсультів залежно від обсягу та складності правової роботи. Також вирішення цього питання залежить від обсягу і роботи відповідного державного підприємства, установи, організації та об’єднання тощо.

Крім того, недоліком є і те, що урядом не враховано в новому Загальному положенні про юридичну службу правову норму Загального положення про юридичну службу від 27.08.1995 р. про право керівника підприємств приймати на посаду юрисконсульта осіб, які навчаються на останніх курсах у вищих юридичних навчальних закладах. Адже на сьогодні в значній кількості державних підприємствах, установах та організаціях на посадах юрисконсультів працюють особи, які не мають юридичної освіти, але навчаються на останніх курсах вищих навчальних закладах, як з відривом, так і без відриву від виробництва.

Слід наголосити на доцільності, щоб дана постанова уряду, якою затверджено нове Загальне положення про юридичну службу також стосувалася правового регулювання діяльності юридичних служб підприємств, установ, організацій не державної форми власності.

Враховуючи нове Загальне положення про юридичну службу, Загальне положення про юридичну службу від 27.08.1995 р. та практику діяльності юридичних служб підприємств різних форм власності, вважаємо за необхідне прийняти законодавчий акт про правове регулювання діяльності юридичних служб підприємств, установ, організацій та об’єднань не державної форми власності — “Про юридичну службу в підприємствах, установах та організаціях недержавної форми власності”.

Крім того, державні підприємства, установи, організації та державні господарські об’єднання зобов’язані належним чином забезпечити виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р., № 1040 “Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації” в частині розроблення та організацію прийняття або затвердження комплексу заходів, спрямованих на підвищення якості роботи юридичних служб підприємств. Крім того, вказані державні підприємства повинні привести положення про юридичну службу та функціональні обов’язки працівників цих служб до вимог цього подзаконного акта. Таким чином, незважаючи на те, що мають місце окремі недоліки в новому підзаконному акті, вважаємо, що Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, певною мірою сприятиме створенню нових юридичних формувань на цих підприємствах, їх ефективному функціонуванню, удосконаленню правової роботи та створенню нових правових організаційних основ із забезпечення законності у роботі підприємств, попередженню порушень прав і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій та державних господарських об’єднань.