96. Участь юридичної служби в збиранні доказів для вирішення спорів.

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а та­кож інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Засобами доказування господарське процесуальне законодавство визнає: письмові і речові докази, висновки судових експертів;ння представників сторін та інших осіб, які беруть участь у господарському процесі (ч. 2 ст. 32 ГПК України). Наприклад, для перевірки претензії за поставку продукції з нестачею юридична служба підприємства повинна провести належну підготовчу роботу, а саме: збір доказів, які обґрунтовують пред'явлення пре­тензії. Такими доказами можуть бути: акт про нестачу, складений відповідно до Інструкції П-6 «Про приймання продукції виробничо-технічного призна­чення й товарів народного споживання за кількістю»;комерційний акт, а в разі відмови про його складання -письмові докази оскарження відмови;Для якісного та швидкого збирання перелічених та інших доказів юридична служба повинна залучати до цієї роботи структурні підрозділи.Таким чином, судові докази - це поняття, яке охоплює два взаємопов'язаних елементи: фактичні дані як зміст доказів (вони відтворюють факти реальної дійсності, є їх відображенням) і засоби доказування як процесуальну форму, за допомогою якої отримуються фактичні дані.Найпоширенішими в господарському процесі є письмові докази. Стаття 36 ГПК України відносить до них документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств документи і матеріали, необхідні для вирішення справи. У тих випадках, коли подання доказів ускладнюється, господарський суд може провести огляд і дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження. За результатами огляду та дослідження складається протокол, який підписується суддею. Цей протокол додається до матеріалів справи (ст. 39 ГПК України).

97. Загальні положення про участь працівників юридичних служб по вирішенні спорів у господарських судах першої інстанції.

Відповідно до ст. 18 ГПК України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених ГПК України.

Сторонами в судовому процесі - позивачами й відповідачами -можуть бути підприємства, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємни­цької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівни­ки підприємств, інші особи, повноваження яких визначені зако­нодавством або установчими документами, подають господарсь­кому суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Довіреність видається за підписом керівника та посвідчується печаткою підприємства.

Відповідно до Загального положення про юридичну службу остання представляє в установленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів. Із цього випливає, що працівникам юридичних служб, як і іншим представникам підприємства, видається довіреність для ведення справ у господарських судах.

Працівники юридичної служби підприємства, представляючи інтереси останнього в господарському суді, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, представляти свої доводи й міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечу­вати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм ГПК України.

Працівники юридичної служби зобов'язані в період судового засідання добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до права та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи для все­бічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Юридична служба як представник підприємства-позивача впра­ві до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, відмови­тися від позову.

Юридична служба як представник підприємства-відповідача має право визнати позов повністю або частково. Юридична служба підприємства повинна знати, у яких випадках суддя господар­ського суду може відмовити у прийнятті позовної заяви.

Відповідно до ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

2)у провадженні господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;

З) позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.

Юридична служба підприємства або його законний представник повинні знати, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (ст. 69 ГПК України).