94 Участь юридичної служби у вирішенні трудових спорів в судовому порядку.

Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів

Порядок розгляду трудового спору - це встановлена для даного юрисдикційного органу форма процесу розгляду, починаючи з прийняття заяви і закінчуючи винесенням рішення по даній справі.

Необхідно розрізняти порядок розгляду індивідуальних трудових спорів в КТС, суді вищому органі. Більшість суперечок з трудових правовідносин щодо застосування трудового законодавства розглядаються в загальному порядку, починаючи з КТС, і якщо КТС у 10-денний термін не розглянула спір, працівник має право перенести його на рішення суду.

Порядок розгляду трудових спорів у суді визначений ЦПК.Однією з найважливіших гарантій охорони трудових прав громадян є їх право на судовий захист.

Розглядаючи трудові спори, суд керується як нормами трудового права, так і нормами цивільного процесуального права і відповідними керівними постановами Пленуму Верховного Суду по трудових справах.

Компетенція, правомочність суду в галузі трудових спорів визначається не тільки колом спорів, підвідомчих суду, а й тим, що при розгляді спору суд може за своєю ініціативою залучити на сторону відповідача третю особу, винну у грубому порушенні трудового законодавства. Якщо при розгляді справи суд встановить неправильні дії посадових осіб, які свідчать про грубе порушення ними трудового законодавства, він повинен згідно ст. 226 ЦПК винести окрему ухвалу для притягнення винних керівників до дисциплінарної, а в належних випадках - і до кримінальної відповідальності. Ці окремі ухвали направляються до відповідного органу, який в місячний термін повинен повідомити суд про вжиті заходи.

Право порушення справи в суді мають не тільки зацікавлений працівник, роботодавець, але і прокурор (ст. 45 ЦПК), а також профспілка.

Заява, подана в суд про розгляд трудового спору, не є скаргою, що прийшла до вищої інстанції (що відміняє рішення нижчої). Тому суд не може скасувати, змінити або залишити в силі рішення ХТО; він вирішує спір по суті.

Вирішення суперечки в суді може закінчитися і мировою угодою (ст. 39 ЦПК). Про прийняття відмови позивача від позову за трудовим справі або про затвердження мирової угоди сторін спору трудового правовідносини суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ст. 173 ЦПК). Всі трудові спори розглядаються в суді за місцем знаходження відповідача. Розгляд трудових спорів у вищих органах треба відрізняти від розгляду вищим органом або роботодавцем будь-якої скарги на дії нижчестоящих господарських керівників, яку вони розглядають у встановленому адміністративним правом порядку. Закон не забороняє працівнику або трудовим колективам звертатися зі скаргою на дії посадових осіб, в тому числі і з питань, які вони можуть оскаржувати як трудові спори в юрисдикційних органах. Така скарга повинна бути розглянута в 20-денний термін.

Позовні строки для звернення цих працівників з суперечкою у вищестоящий орган ті ж самі - місячний по спору про звільнення і тримісячний по спорах про переклади та дисциплінарні стягнення. Вищий орган зобов'язаний розглянути спір у місячний термін з дня надходження заяви.

Поняття та види колективних трудових спорів

«Колективний трудовий спір - неврегульовані розбіжності між працівниками та роботодавцями з приводу встановлення і зміни умов праці (включаючи заробітну плату), укладення, зміни та виконання колективних договорів, угод з питань соціально-трудових відносин »(п. 1 ст. 2Таким чином, відмова роботодавця врахувати думку профспілкового органу є приводом до колективного трудового спору Предметом колективного трудового спору є законні інтереси і права об'єднаних в трудові колективи працівників.

У колективному суперечці виступають представники сторін спору, і Закон їх визначає. Представники працівників - це органи професійних спілок та їх об'єднань, уповноважені на представництво у відповідності з їх статутами, органи громадської самодіяльності, утворені на зборах (конференції) працівників організації, філії, представництва та уповноважені ним. Представники роботодавців - керівники організацій або інші уповноважені відповідно до статуту особи, повноважні органи об'єднань роботодавців, інші уповноважені роботодавцями органи. Сама назва «колективні трудові спори» вказує на те, що їх спорящим суб'єктом є трудовий колектив працівників або кілька трудових колективів працівників.

Представниками роботодавців у таких колективних трудових спорах на рівні вище організації є повноважні органи відповідних об'єднань роботодавців та інші уповноважені роботодавцями органи.