39.Мета, зміст і організація роботи працівників юридичної служби з правовими та локальними актами.

Відповідно до п.1-9,10,11 Заг. Положення , ЮС зобов’язана координувати роботу та брати участь у підготовці проектів, наказів, ін.. локальних актів, які регул. правові відносини як структурних підрозділів, так і в цілому установ, підприємств.

ЮС перевіряє на відповідність законодавству проекти правових документів, що подаються на підпис керівнику та візує їх за наявності письмового погодження таких документів структурних підрозділів.

Працівники ЮС складають висновки щодо зміни чи скасування відомчих актів, які фактично втратили чинність або видані з порушенням вимог законодавства.

ЮС здійснює контроль за відповідністю законодавству актів прийнятих керівниками. Відповідно до Заг.полож., прийняття актів, які суперечать законодавству без попередньої перевірки або погодження з ЮС, не допускаються.

Пропозиції ЮС щодо приведення відповідно до вимог законодавства проектів рішень, наказів, є обов. Для розгляду керівників. У разі неврахувань пропозицій ЮС або часткове врахування, обов’язок ЮС подати керівнику ОВВ письмовий висновок до проекту.

Участь ЮС в розробці лок.актів спияє забезпеченню законності д-сті підприємств. Форми такої участі є різні: норм.акт(положення про виробничий підрозділ), кол.договір, правила внутр..труд.розпорядку.

Проекти цих документів розробляються на підставі законодавства. Відповідні служби разом із ЮС перед розробкою документа повинні вивчити його доцільність і встановити наявність труд., матер. Ресурсів для реалізації такого локал.акта.

Т.ч., відповідно до аг.полож., забезпечувати правильне застосування в мін-ві чи підпр-ві НПА та інших документів правового характеру і розробка проектів актів здійснюється з дотриманням законодавства, що сприяє екон. Ефективності діяльності мін-ва, підпр-ва чи відомства.

40.Забезпечення виконання законодавства з питань підготовки локальних актів.

Д-ва визначає порядок за допомогою якого із дотриманням законності правових норм, які забезпечують охорону та захист ФО та ЮО. Успішна д-сть щодо створення НПА залежить від правової культури виконавців.

ЮС здійснює розробку та бере участь у підготовці актів, здійснює перевірка відповідно до зак-ва Укр. Та міжнародних договорів.

В межах своєї компетенції сприяє адаптації укр.. зак-ва до зак-ва

ЄС; інформує керівника про необхідність вжиття заходів щодо зміни окремих правових актів; проводить разом із структурними підрозділами роботу по перегляду та приведенню локальних актів до зак-ва.

41.Забезпечення виконання актів законодавства з питань підготовки, подання на державну реєстрацію локального акта.

Пит.40+

Кожне міністерство приймає Методичні рекомендації з підготовки проектів НПА та дотримання вимог норм.-проектувальної техніки.

Указ ПУ від 3.10.1992р. зі змінами «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»; Постанова КМУ «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 28.12.1992р. зі змінами.

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України.б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру; б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів повертає його суб'єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.

Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію протягом п’яти робочих днів після його прийняття у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови тощо), а також затвердженого ним положення (інструкції, порядку тощо) і додатків до них. Державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться протягом 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до органу державної реєстрації.

У державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт: а) не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства.

б) видано з порушенням вимог законодавства або без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема акт:

порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов'язки;

виходить за межі компетенції органу, що його видав;

не відповідає вимогам законодавства про мови;

суперечить установленому порядку ведення діловодства;

в) не узгоджено із заінтересованими органами або не повідомлено про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо нормативно-правового акта, прийнятого міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, та проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій;

г) викладено з порушенням правил правопису та нормопроектувальної техніки;

д) не узгоджується з дорученням, даним органу, що видав акт.