2. Впровадження логістичних систем - організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різноманітних служб, які управляють матеріальним потоком.

Поняття "логістична система" вживається щодо органів управління і характеризується двома ознаками. З одного боку, логістична система - це організована множина структурних елементів, що функціонують для досягнення єдиної цілі, з іншого боку - план, за допомогою якого суб'єкт управління прагне її досягти.

Таким чином, підрозділ з управління матеріалами - це організаційний механізм зниження витрат, які виникають, в основному, на етапах постачання і виробництва, а підрозділ з управління розподілом - аналогічний механізм зменшення витрат, але вже в сфері збуту. Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу базуються на розчленуванні матеріального потоку і є окремими випадками загального управлінського рішення. Його доцільно рекомендувати підприємствам, які незалежно від виробничого профілю стикаються з проблемами, пов'язаними з координацією дій усіх підрозділів, через які проходить матеріальний потік.

Розглянуті організаційні форми успішно зарекомендували себе в промислових корпораціях США. Перехід до ринкової економіки й об'єктивні потреби виробництва зумовлюють можливість створення аналогічних інтегрованих підрозділів на вітчизняних підприємствах.

3. Використання агрегованого показника, який крім вартості самих матеріалів, враховує також витрати, пов'язані з їхнім рухом. На підставі співвідношення фактичних сукупних витрат із мінімальними при дотриманні одного обмеження - якісного обслуговування споживачів - роблять висновок про ефективність функціонування логістичних систем.

Витрати, пов'язані з рухом матеріальних ресурсів, по суті, є витратами на створення і збереження запасів і досить легко піддаються формалізації.

Управління логістикою спрямовано на координацію планування і поточної діяльності в сфері матеріального забезпечення і розподілу в тісному зв'язку з технологічним процесом

13. Класифікація_матеріальних_запасів

Класифікація по місцю знаходження. Один з її варіантів приведений на мал. 7.7. Усі запаси, наявні в економіці, визначені як сукупні. Вони включають сировину, матеріали (основні і допоміжні), напівфабрикати, деталі, готові вироби, а також запасні частини для ремонту засобів виробництва. Основна частина сукупних запасів виробництва є предметами виробництва, що входять в матеріальний потік на різних стадіях його технологічної переробки.

Сукупні запаси виробництва, як видно з мал. 7.7, підрозділяються на два види: виробничі і товарні запаси. Виробничі запасиформуються в організаціях-споживачах. Товарні запаси знаходяться у організацій-виготівників на складах готової продукції, а також в каналах сфери звернення. Запаси в каналах сфери звернення розбиваються на запаси в дорозі і запаси на підприємствах торгівлі. Запаси в дорозі (чи транспортні запаси) знаходяться на момент обліку в процесі транспортування від постачальників до споживачів.

Класифікація за виконуваною функцією запасів дозволяє розчленувати виробничі і товарні запаси на декілька груп (див. мал. 7.7). В той же час виробничі і товарні запаси в цілому мають свої специфічні функції. Виробничі запаси призначені для виробничого споживання. Вони повинні забезпечувати безперебійність виробничого процесу. Виробничі запаси враховуються в натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірниках. До них відносяться предмети праці, що поступили до споживача різного рівня, але ще не використані і не піддані переробці. Товарні запаси потрібні для безперебійного забезпечення споживачів матеріальними ресурсами.

Виробничі і товарні запаси підрозділяються на поточні, підготовчі, гарантійні, сезонні і такі, що переходять (див. мал. 7.7).Поточні запаси забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома постачаннями, а також організацій торгівлі і споживачів. Поточні запаси складають основну частину виробничих і товарних запасів. Їх величина постійно міняється. Підготовчі запаси (чи запаси буферні) виділяються з виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві (наприклад, сушка лісу). Підготовчі запаси товарних засобів виробництва формуються у разі потреби підготувати матеріальні ресурси до відпустки споживачам. Гарантійні запаси (чи запаси страхові) призначені для безперервного постачання споживача у разі непередбачених обставин: відхилення в періодичності і величині партій постачань від запланованих, зміни інтенсивності споживання, затримки постачань в дорозі. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів - величина постійна. За нормальних умов роботи ці запаси недоторканні. Сезонні запасиутворюються при сезонному характері виробництва продуктів, їх споживання або транспортування. Сезонні запаси повинні забезпечити нормальну роботу організації під час сезонної перерви у виробництві, споживанні або в транспортуванні продукції. Перехідні запаси - це залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду. Вони призначаються для забезпечення безперервності виробництва і споживання в звітному періоді, що йде за звітним, до чергового постачання.