1.Визначення логістики, її завдання й функції

Логíстика (англ. logistics від грец. λόγος (логос), що є пропорція, підрахунок, підстава, промова) може розглядатися як:

1. наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками;

2. галузь бізнесу або функція в корпорації, функцією якої є забезпечення переміщення та зберігання продукції та сировини для забезпечення виробництва та продажу.

У найширшому сенсі логістикою називають будь-які процеси пов'язані з транспортуванням, зберіганням та обробкою будь-яких предметів.

Одне з основних завдань логістики полягає також у вдосконаленні управління рухом товару, в створенні інтегрованої ефективної системи регулювання і контролю матеріальних і інформаційних потоків, що забезпечує високу якість постачання продукції. З цим завданням найтіснішим чином зв'язано рішення таких проблем, як: відповідність один одному матеріальних і інформаційних потоків; контроль за матеріальним потоком і передача даних про нього в єдиний центр; визначення стратегії і технології фізичного переміщення товарів; розробка способів управління операціями руху товарів; встановлення норм стандартизації напівфабрикатів і упаковки; визначення обсягу виробництва, транспортування і складування; розбіжність між наміченими цілями і можливостями закупівлі і виробництва. Виконати це завдання можна за допомогою рішення наукових проблем розвитку самої логістики, починаючи від структуризації технології її ланцюгів і закінчуючи різними локальними завданнями.

Відповідно до сучасних завдань логістики розрізняють два види її функцій : оперативні і координаційні. Оперативні функціїпов'язані з безпосереднім управлінням рухом матеріальних цінностей у сфері постачання, виробництва і розподілу і, по суті, мало чим відрізняються від функцій традиційного матеріально-технічного забезпечення. До функцій у сфері постачання відноситься управління рухом сировини і матеріалів, окремих частин або запасів готової продукції від постачальника або пункту їх придбання до виробничих підприємств, складів або торговельних сховищ. У фазі виробництва функцією логістики стає управління запасами, що включає контроль руху напівфабрикатів і компонентів через усі стадії виробничого процесу, а також переміщення готової продукції на оптові склади і роздрібні ринки збуту. Функції управління розподілом продукції охоплюють оперативну організацію потоків кінцевої продукції від підприємства-виробника до споживачів.

2.Фактори_розвитку_логістики

Основними факторами розвитку логістики є: 1. Вплив на розвиток логістики здійснив перехід від ринку продавця до ринку покупця ; 2. Формування концепції логістики було прискорено розробкою теорії систем і теорії компромісів ; 3. Важливу роль у створенні об’єктивних можливостей для розвитку логістики відіграв технічний прогрес у засобах зв’язку і інформатики.

3. Мета_та_завдання_інформаційної_логістики

У зв’язку з цим завдання логістики, можна розподілити на три групи:

1. Глобальні.

2. Загальні.

3. Локальні.

Найчастіше мету логістичної діяльності пов’язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення “шести правил логістики”, так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики. - продукт-потрібний продукт; - кількість-у необхідній кількості; - якість-необхідної якості; - час-необхідно доставити у потрібний час; - місце-у потрібне місце; - витрати – з мінімальними витратами.

Функції_складської_логістики

Основними функціями логістики є:

1. інтеграційна, що передбачає створення інтегрованих організаційних та інформаційно-регуляційних систем, які гарантують і стимулюють реалізацію намічених цілей, згладжування поєднання логістичних дій з іншими функціями підприємства у внутрішніх сферах діяльності підприємства (у субсистемах постачання, виробництва, збуту), на рівні суміжних логістичних субсистем (постачання і виробництва, виробництва і збуту, збуту і постачання), у межах логістичних процесів і сфер на рівні підприємства, в ієрархічному виконанні (формування логістичного менеджменту), між підприємствами у формі інтегрованих систем постачальників і отримувачів (формування комерційних зв’язків підприємства з постачальниками та клієнтами), ланцюгів поставок на мета- і макроекономічному рівнях;

2. координаційна, яка передбачає узгодження діяльності різних ланок виробничого і збутового процесів;

3. регулююча, яка передбачає управління запасами, складськими процесами, оперативне управління виробництвом і т.д.;

4. контролююча, пов’язана зі збиранням, обробкою, вивченням та оцінюванням інформації про дотримання вимог програм, планів, договорів, угод із постачальниками матеріальних ресурсів і потреб кінцевих споживачів;

5. плануюча, яка спрямована на розроблення взаємопов’язаних планів обробки матеріальних потоків усередині підприємства та за його межами, визначення обсягів і напрямків матеріальних потоків, прогноз потреб у матеріальних ресурсах, перевезеннях і т.п.;

6. обслуговуюча, яка передбачає визначення номенклатури послуг, їх обсягів, оцінку якості наданих послуг тощо. 

5.Функціональні_області_логістики

Функціональні області логістики

Об'єктом логістики, як відомо, є наскрізною матеріальний потік, проте, на окремих ділянках управління ним має певну специфіку. Відповідно до цієї специфікою виділяють п'ять функціональних областей логістики: закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну та інформаційну. Закупівельна логістика. На цьому етапі вивчаються і вибираються постачальники, укладаються договори і контролюється їх виконання, вживаються заходи у разі порушення умов поставки.

Розподільна логістика. Це велике коло завдань, рішенням яких займаються як виробничі підприємства, так і підприємства, що здійснюють торговельно-посередницьку діяльність. При управлінні матеріальними потоками на транспортних ділянках вирішуються специфічні завдання транспортної логістики. Сукупний обсяг транспортної роботи, що виконується в процесі доведення матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, можна розділити на дві великі групи (приблизно рівні): • робота, виконувана транспортом, що належить спеціальним транспортним організаціям (транспорт загального користування); • робота, виконувана власним транспортом всіх інших (нетранспортних) підприємств. Інформаційна логістика. Результати руху матеріальних потоків знаходяться в прямого зв'язку з раціональністю організації руху інформаційних потоків. Об'єкт дослідження тут - інформаційні системи, що забезпечують управління матеріальними потоками, використовувана мікропроцесорна техніка, інформаційні технології та інші питання, пов'язані з організацією інформаційних потоків (пов'язаних з матеріальними). Інформаційна логістика тісно пов'язана з іншими функціональними областями логістики.

 

6.Концептуальні_періоди_в_логістиці

Вивчення і застосування логістики ґрунтується на розумінні основної ідеї логістичного підходу, новизна якого полягає насамперед у зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значимості діяльності з управління матеріальним потоком. Система поглядів на вдосконалення господарської діяльності шляхом раціоналізації управління матеріальними потоками є концепцією логістики. Основні положення даної концепції можна сформулювати так:

1) Системна побудова логістики підприємства на основі методології загальної кібернетичної теорії систем з фіксуванням основних моментів системного підходу: мети створення системи логістики; обґрунтованого вибору її елементів і структури, спрямованих на досягнення поставленої мети; функціонування цієї системи, її взаємодії з зовнішнім середовищем; аналізу результатів діяльності та порівняння його з поставленою метою.

2) Головне в процедурі організації матеріального потоку – це врахування потреб ринку. Немає необхідності організовувати матеріальний потік, затрачаючи на нього ресурси і зусилля, якщо немає повної впевненості в тому, що ці товари будуть користуватися попитом на ринку, знайдуть збут, свого споживача. Для того щоб переконатися в цьому, попередньо на етапі планування й організації матеріального потоку досліджують потреби ринку. Крім цього, роблять розрахунки можливих обсягів продажів товару, щоб переконатися, що окупляться витрати на виробництво цього товару, і можна отримати прибуток, досягнення якого є основною метою логістичної системи.

3) Пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом, тобто вважається, що важливіше спланувати і передбачити розподіл і збут товарів, ніж їх виготовити. На перший погляд це здається деяким парадоксом. Однак насправді непотрібні товари, які не відповідають за якими-небудь параметрами потребам ринку, не знайдуть свого споживача або на ринку будуть продані за зніженою ціною, що може призвести до збитків. На їх виготовлення були витрачені деякі ресурси, які не окупляться, що не дозволить почати новий логістичний цикл без додаткових витрат.

4) Необхідність встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів (під клієнтом розуміється будь-який споживач товарів, робіт, послуг, пропонованих підприємством на ринку). На перший погляд здається, що відповідно другого принципу логістики чим вищий рівень обслуговування, тим краще, оскільки найбільшою мірою при цьому задовольняються потреби клієнтів. Однак, чим вищий рівень обслуговування, тим більші витрати на виготовлення і доставку товарів споживачу, а, отже, і вище ціна товарів. Тому варто обирати обґрунтоване компромісне рішення за рівнем обслуговування: він повинен бути не дуже низьким (щоб не втратити клієнтів) і не занадто високим (щоб витрати не біли надмірними).

5) Аналіз логістичного ланцюга потрібно вести з кінця процесу, тобто від пункту прибуття або призначення матеріального потоку та у напрямку, зворотному матеріальному потоку. Також і кожна логістична операція в ланцюзі повинна проектуватися так, щоб щонайкраще відповідати потребам і умовам наступних операцій (у напрямку матеріального потоку).

6) Під час вдосконалення або проектування будь-якої окремої ланки логістичного ланцюга варто розглядати не ізольовано цю ланку, а весь логістичний ланцюг і проаналізувати, як зміни в одній ланці логістичного ланцюга вплинуть на весь матеріальний потік і загальні результати логістичного процесу.

7) Виконання розрахунків і використання в техніко-економічних обґрунтуваннях рішень з організації вантажопотоку вартості кожної елементарної логістичної операції як у матеріальній підсистемі матеріального потоку, так і в підсистемі його інформаційного забезпечення.

8) Вибір варіантів логістичної системи на підставі порівняння їх техніко-економічних показників. Варто не просто розглядати різні можливі варіанти технічних і організаційних рішень, а визначити за ними техніко-економічні показники і на підставі їх порівняння обирати оптимальні рішення та варіанти.

9) Відповідність всіх рішень планування й організації матеріальних потоків загальної стратегії підприємства.

7.Ефекти_від_впровадження_логістичної інформаційної системи

Ефект від впровадження логістичних інформаційних систем

Сукупність найважливіших економічних вигод від запровадження логістичних інформаційних систем можна викласти в семи пунктах:

• Скорочення часу проходження процесу;

Завдяки випереджаючому інформаційного потоку можна заздалегідь оптимізувати перебіг подальших транспортних, складських, вантажно-розвантажувальних і виробничих процесів і скоротити час їх проходження.

• Зниження запасів у результаті зниження ризиків;

Своєчасна та надійна інформація знижує ризики, пов'язані зі створенням запасів. Запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готових виробів можна частково замінити інформацією про запаси, що знаходяться на складі або на шляху до нього.

• Раціональне використання ресурсів;

Своєчасна інформація про хід реалізації процесів в логістичних каналах і про стан логістичних інфраструктур дозволяє здійснити більш розумне використання таких виробничих факторів, як транспортні шляхи, транспортні засоби, вантажно-розвантажувальні потужності або персонал. Аналогічно цьому можна задовольнити попит більш економним використанням цих чинників, що відповідає ідеї «стрункого виробництва» (економного виробництва).

• Підвищення якості логістичного процесу;

Інформаційна прозорість ходу реалізації процесів в ланках логістичного ланцюга є найважливішим фактором забезпечення якості в логістичному каналі. Таким чином, можна забезпечити і краще організувати дотримання узгоджених термінів і краще реагувати на виявлені збої.

• Скорочення споживання паперу;

Завдяки наскрізного проходження даних від однієї інформаційної системи до іншої відпадає необхідність у багаторазової реєстрації даних. Таким чином, можна знизити споживання паперу й уникнути джерел помилок, як це буває при багаторазової реєстрації даних.

• Скорочення помилок;

Якщо створені передумови для електронного обміну даними між інформаційними системами партнерів, то витрати на актуалізацію даних можна обмежити лише одним місцем введення даних.

• Скорочення витрат на актуалізацію даних.