101. Психолого-педагогічна програма вивчення дітей з вадами слуху та її характеристика( за а.М.Гольдберг)

У сурдопедагогічній теорії визначені загальні педагогічні вимоги щодо вивчення учнів з вадами слуху (А.Гольдберг), а саме: вивчення всіх без винятку учнів класу, включаючи дітей, які успішно навчаються; всебічне вивчення кожної дитини в різних умовах та у процесі різних видів діяльності (навчальної, трудової, спортивної, побутової тощо); диференційована оцінка особливостей кожного (адже два учні із задовільною, доброю чи відмінною успішністю мають суто свої індивідуальні особливості); комплексність вивчення - дані вчителів, лікаря, всіх інших осіб, хто працює з дитиною; динамічність вивчення - розгляд виявле­них особливостей в розвитку, визначення тих змін, які відбувають­ся в дитині, встановлення впливів і причин, що породжують такі зміни; виявлення “зони найближчого розвитку”, тобто того, чим спроможна оволодіти дитина за допомогою сурдопедагога (Л.Виготський); систематичність та планомірність вивчення; прогностич­ний характер вивчення на основі врахування характерних особли­востей дітей, заходів впливу, вжитих до кожної дитини, та досягну­тих наслідків.

102. Роль сім'ї в розвитку особистості дітей з вадами слуху

Якщо у дитини вади слуху, дуже важливо, щоб батьки зрозуміли: не можна відкладати її виховання і навчання «на потім», коли дитина, мовляв, підросте, або перекладати його тільки на дошкільний заклад (школу). Сім’я відіграє надзвичайно велику роль в оптимальному розвитку цих дітей.

Для дітей з вадами слуху в нашій країні існують спе­ціальні дошкільні заклади. Сурдопедагоги і вихователі цих дитячих садочків допомагають малюкам опанувати мовлення, набути знань про навколишній світ, навчають їх читати, писати, лічити.

Проте робота ця пов'язана з великими труднощами, зумовленими, зокрема, і тим, що діти, які вступають до спеціального дошкільного закладу, дуже різні за здіб­ностями і ступенем готовності до співпраці з педагогом на індивідуальних та групових заняттях. От чому дуже важливою є тісна співпраця батьків вихованців із сурдо­педагогами та вихователями.

На жаль, батьки часто вважають, що їхніх дітей з вада­ми слуху всього повинні навчити у спеціальному дош­кільному закладі. А свою місію вбачають тільки у тому, щоб забезпечити сина чи доньку їжею та одягом. У кра­щому разі мама й тато приділяють певну увагу фізично­му розвиткові малюка і вже зовсім мало — розвитку ро­зумових здібностей, мовлення, моральному й естетич­ному вихованню. Це негативно позначається на розумо­вому розвитку дітей, прирікає їх на обмежене спілку­вання з людьми, що їх оточують, — дорослими та одно­літками.

Дуже важливо, щоб батьки зрозуміли: не можна від­кладати на невизначений час, коли дитина, мовляв, під­росте, або перекладати тільки на дошкільний заклад ви­ховання і навчання малят з вадами слуху. Сім'я у вихо­ванні цих дітей відіграє надзвичайно велику роль, ос­кільки формування елементарних понять, розвиток ро­зумових здібностей, набуття певних навичок та знань відбувається не тільки на спеціальних заняттях у дитя­чих садочках, а й безпосередньо у спілкуванні, в ро­дині.

У віці від року до трьох дитина з порушеннями слуху здебільшого неорганізована, не вміє гратися, контакту­вати з іншими людьми і дітьми. Тому першочергове зав­дання — навчити дитину наслідувати дії дорослого, усвідомлювати свої особисті дії, гратися з членами ро­дини, підкорятися вимогам батьків.

Коли дитина починає відвідувати дитячий садок, бать­кам варто вже з перших днів налагодити тісний зв'язок із сурдопедагогами і вихователями, оскільки тільки спіль­на робота сім'ї та педагогів може забезпечити ефектив­ний усебічний розвиток кожній дитині з вадами слуху.

Починається така спільна робота з того, що батьки підтримують удома той режим, який установлено в дитячому садку.

Для дитини з вадами слуху довкола більше невідо­мого, ніж для її здорових однолітків, які за допомогою слуху і мовлення більше дізнаються про предмети і яви­ща навколишнього світу. Малюк з недоліками слуху не вміє побачити невідоме, тому в нього не виникає ніяких запитань, навіть тоді, коли він володіє потріб­ними мовними засобами.

Ось чому батьки мають постійно звертати увагу дітей на явища і предмети, ставити запитання, емоційно під­креслювати свою зацікавленість і таким чином стимулю­вати інтерес малюків до навколишнього світу, прагнен­ня запитувати про побачене.

103. Характеристика роботи: Р.М.Боскіс. Учителю о детях с нарушением слуха.- М., 1988

104. Характеристика роботи: Если ребенок плохо слышит (Лифанов В.Л, Лебедєва Л.С. и др.).-К., 1984

105. Характеристика роботи: Хватцев М.Е., Шабалин С.Н. Особенности психологии глухого школьника.- М., 1961

106. Характеристика роботи: Ярмаченко Н.Д. Проблема компенсации глухоты.- К., 1976

107. Характеристика роботи: Шиф Ж.И. Усвоение языка и развитие мышления у глухих детей.- М., 1968

108. Характеристика роботи: Розанова Т.В.Развитие памяти и мышления глухих детей.-М., 1978