16. Екологічні проблеми розвитку металургійного виробництва в світі , сучасні зрушення у його розміщенні.

Одним із найбільших забруднювачів біосфери в багатьох країнах світу є металург. комплекс. Копальні й під-ва чорної металург. охоплюють величезні площі земельних угідь, використ. мільярди кубометрів кисню. На під-ва чорної металур. припадає близько 15 % всіх пром. викидів в атмосферу пилу. А також величезна к-ть твердих відходів (шлаків, шламів). Нині найважл. напрямом НТП є створ. і впровадж. маловідходних технологій, які дозвол. не лише зменш. забрудн. довкілля, а й підв. ефективність металург. вир-ва. Для покращ. еколог. стану металург. зон необхідно   оздоровити місця надмірної концентрації металург. під-в та підвищ. рівень соц. захисту населення, що проживає в металург. районах.  В останні роки спостерігаються такі зміни у розміщенні виробництв металург. комплексу:  - Протягом 1996-2006 років посилилась орієнтація на сировину, причому на вел. родовища - Через стрімкий розвиток науково-техн. інновацій перевага віддається великим за покладами, але бідним за вмістом заліза родовищам. - Технічні зрушення, пов’язані з використанням низьковідсоткових руд, скорочення витрат вугілля на коксування й зменш. вик-ня коксу в доменному виробництві зумовили екон. доцільність розташування чорної металург. поблизу рудних баз, а особливо — у проміжках між базами руди, коксівного вугілля та районами збуту металів - У низці країн накреслилась тенденція розташовувати металургію в примор’ї, куди надходить імпортна залізна руда. - Протягом останніх років у низці країн, що розв., націоналізується гірничорудна промисловість і створюється власна переробна база, що дає значний поштовх розвитку металург. комплексу в цих країнах.  - Через збільш. попиту на мідь вир-во цього металу поширилось в Чилі, Китаї та Польщі та у країнах,які ведуть перед  у споживанні міді  - Попит на срібло у світі пост. зрост., хоч видобуток останні 3 роки знизився (за рахунок Мексики, Перу, Росії та Казахстану). Надалі очікується розшир. вир-ва за рах.  видобутку срібла у Австралії, Індонезії, США та Китаї.

17. Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу регіонів світу.

Природно-ресурсний потенціал--важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови.  ПРП розглядається як сукупність усіх прир. можливостей, засобів, запасів, джерел, що вик-ться (або можуть викор.) при даному рівні розвит. прод. сил для дос-ня певної мети В умовах сучасн. НТП, швидкого роз-ку продукт. сил, які ведуть до значного споживання прир. ресурсів, глобального хар-ру набувають проблеми забезпечення та їх захисту.Тривалий час проблема обмеження прир. ресурсів не розглядалася, однак з розвитком науки і техніки вона постала як проблема економ., технолог. і світоглядна. В біль-ті країн сформ. такий устрій життя, коли розвиток їх досягається за рах. дедалі більшого залуч. у вир-во прир. благ, що й зумовило значне виснаж. прир. ресурсів і вин-ня енергет. кризи. Після детального вивчення вичерпності прир. ресурсів вчені прийшли до вис-ку, що осн. проблема не в недостатку прир. ресурсів, а в їх нераціональному вик-ні і забрудн. Ресурсозбереження--це прогресивний напрям вик-ня ПРП, що забезп. економію прир. ресурсів та зрост. вир-ва продукції при тій самій кіль-ті використаної сировини, палива, осн. і допоміжних матер.  Для економіки природокористування найголовн. є 2 аспекти проблеми вик-ня прир. ресурсів: 1) виснаж. прир. середовища і прир. ресурсів 2) заповнення цього середовища непотр. компонентами, що робить його непридатним для спож-ня