50. Сутність , значення та структура нац. Гос-ва : галузева, територіальна, функціональна, організаційно-управлінська.

ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА. Галузь — це сукупність господарських одиниць, які виробляють якісно однорідну продукцію або задовольняють певні од­норідні потреби суспільства.Всі галузі національного господарства об'єднуються у дві сфери — сферу матеріального вироб­ництва і сферу послуг.

До сфери матеріального виробництва входять промисловість, сільське, лісове, рибне господарство і будівництво – галузі, які випускають матеріальні блага (товари). Вони поділяються на вужчі галузі, підгалузі, види виробництв. Наприклад, великою галуззю промисловості є машинобудування, в складі якого виділяється транспортне машинобудування. Вужчою його галуззю є автомобілебудування, а підгалуззю — виробництво легкових автомобілів.У сфері послуг створюються духовні блага та послуги невиробничого й виробничого характеру. Одні галузі цієї сфери обслуговують безпосередньо населення (культура, освіта, медичне і рекреаційне обслуговування, побутове обслуговування), інші — населення і виробництво (транспорт і зв'язок, фінанси і кредит, торгівля, страхування), треті забезпечують функціонування суспільства взагалі (наука, управління).

Матеріальне вир-во : промисловість; с/г; буд-во; транспорт і зв’язок; торгівля, заготівлі, матеріально-технічне постачання та збут. Невиробнича сфера : житлово-комунальне гос-во; охорона здоров’я, фізична культура та соц. забезпечення; інші галузі, що надають послуги.

ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА. Сукупність певним чином взаєморозміщених і поєднаних територіальних елементів господарства називається територіальною структурою господарства.

Галузі первинного сектора економіки — сільське й лісове господарство, рибальство, добувна промисловість, які тісно взаємодіють з природним середовищем, мають переважно ареальні форми: сільськогосподарські зони і райони, лісогосподарські і лісопромислові райони і ділянки, рибопромислові зони і райони, гірничодобувні басейни, райони, ареали.

Переважна більшість підприємств обробної промисловості розміщені в населених пунктах і утворюють такі елементи територіальної струк­тури, як промисловий пункт (одне підприємство), промисловий центр — населений пункт з кількома мало пов'язаними підприємствами, промисловий (господарський) вузол — місто або група близько розташова­них міст з великою кількістю взаємозв'язаних підприємств.

Територіальна структура транспорту представлена такими елемента­ми, як транспортні лінії (наприклад, залізниці, судноплавні ріки), транспортні пункти (станції на залізничній вітці), транспортні вузли (станції в місцях розгалуження чи перетину залізничних ліній).

14. Залізн. тра́нспорт — вид транспорту, що здійснює перевезення пасажирів і вантажів в колісних екіпажах, що рухаються залізничною колією. Залізн. тран. є ч-ною логістичних ланцюгів, які сприяють міжнар. торг. і економ. зрост.

Головними складовими залізничного транспорту є:

• матеріальна (власне залізниця), що ділиться на

• інфраструктуру: залізнична колія і штучні споруди (мости, тунелі, вокзали, станції, депо), пристрої сигналізації, централізації і блокування (СЦБ), контактна мережа (прилади електропостачання, тягові підстанції)

• рухомий склад: тяговий (локомотиви) і не тяговий (вагони) — вантажні і пасажирські

• експлуатаційна, що в свою чергу ділится на:

• техн. експлуатацію — диспетчерське керування, розробка оптимальних прийомів керування процесом перевезень;

• комерційну експлуатацію — відносини з вантажовідправниками / вантажоотримувачами / вантажовласниками і пасажирами.

Залізн. транс. відіграє важливу роль у функціонуванні та розв. товарного ринку країни і задовол. потреби насел. в пересуванні. Осн. роль залізниць визначається великими відстанями перевезень від головних туристотворчих центрів країни до її зовн. корд.

Порівняно з іншими видами пасажирського транспорту залізниці мають низку переваг, з яких найбільш важливими є:

— регулярність перевезень незалежно від пори року, часу доби та погоди;

— невисока вартість перевезення порівняно з вартістю перевезення іншими видами транспорту;

— можливість користування спальними місцями при переміщенні;

— розташування залізничних вокзалів у центрах міст чи близько них.

Організаційно-правову діяльність у сфері залізничного транспортного обслуговування на вищому міжнародному рівні провадить Міжнародний комітет залізничного транспорту (СІТ), заснований у Відні.