11. Класифікація регіональної політики (напрями, принципи)

Напрями

1. активізація державного сприяння демократичному самоврядуванню й управлінню кожним регіоном у його органічних інтеграційних зв’язках з іншими регіонами і з державою в цілому. Правові й економічні відносини при цьому повинні будуватися за принципом верховенства загальнодержавного права і законів;

2. поглиблення територіального поділу праці та спеціалізації господарства регіонів, які повніше відповідали б їх природним умовам ресурсам і критеріям оцінки сучасного комплексного розвитку господарства, вимогам більш рентабельного та якіснішого виробництва

3. здійснення регіональної науково-технічної політики економного та раціонального використання місцевих ресурсів, широкого застосування маловідходних та безвідходних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, а також форм організації виробництва, які забезпечують вищу економічну ефективність і збереження природного середовища.

Принципи

1. Забезпечення унітарності України та цілісності її території

2. Конституційності та законності

3. Наближення послуг, що надаються органами держ. Влади та органами місцевого самоврядування до безпосередніх споживачів

4. Диференційованості надання підтримки регіонам відповідно до умов, критеріїв та строків, визначених законодавством

5. Стимулювання співробітництва між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у розробленні і реалізації заходів щодо рег. розвитку.

36. Механізм реалізації державної регіональної політики економічного та соціального розвитку регіонів України

Механізм реалізації ДРЕП — це система конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію суспільства, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їхнього господарського комплексу.

Основними складовими цілісного механізму ДРП України, як визначено діючими нормативними документами, виступають:

• відповідна законодавчо-нормативна база,

• бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку, прогнозування і програмування,

• капіталовкладення та їх розподіл між регіонами

• посилення ролі місцевого самоврядування

• розвиток різних форм територіальної організації продуктивних сил (створення спеціальних економічних зон, міжрегіональне та прикордонне співробітництво тощо).

Першоосновою механізму РЕП є законодавча база, що визначає взаємовідносини держави і регіонів та відповідні організаційні структури управління соціально-економічними процесами.

Механізм ДРП повинен поєднувати у собі методи прямого і опосередкованого впливу на соціально-економічні процеси. За своїм характером ці методи можуть бути заохочувальні та обмежувальні, активні та пасивні. Їх комплексне поєднання дає змогу забезпечити високу результативність у досягненні намічених цілей.

В РЕП широко використовуються такі методи прямого економічного регулювання, як цільове фінансування, пряма фінансова допомога, надання субсидій та субвенцій тощо.

Державні органи управління можуть впливати на регіональний розвиток через такі заходи протекціонізму: надання податкових пільг для розвитку наукомістких виробництв, створення акціонерних товариств для завершення раніше розпочатого будівництва, надання регіонам інвестиційних премій за спорудження об’єктів, що дозволяють покращити структуру економіки регіону, працевлаштувати вивільнених працівників, поліпшити екологічну ситуацію тощо.