
- •1. Юридична аргументація та її вираження в слові:
- •2. Судова комунікація: мовні вимоги
- •3. Кодекс професійного спілкування юристів (комунікативна деонтика).
- •Види юридичних термінів
- •1) За походженням:
- •2) За значенням:
- •3) За галуззю використання:
- •4) За структурою:
- •5) За семантикою:
- •Поняття та знаки юридичного терміну
- •Поняття функціонального стилю в українській мові
- •Відмінність юридичного терміну від загального слова, номенклатури, професіоналізму
- •Види функціонального стилю
- •Особливості судової комунікації
- •Підстилі офіційно-ділового стилю
- •Етапи спілкування
- •Юридична аргументація
- •Термін і термінополе-система
- •Способи творення юридичних термінів
- •Мовні засоби юридичної аргументації
- •2.1. На паперових носіях.
- •2.2. На електронних носіях.
- •III. Вимоги до змісту та оформлення тексту проектів нормативно-правових актів
- •3.1.1. Структура нормативно-правового акту
- •3.1.2.Мова і термінологія нормативно-правового акту
- •3.1.3.Викладення положень проектів нормативно-правових актів.
- •4. Національна стандартизація правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів
- •§ 2. Основні реквізити документа, їхня характеристика
- •1. Поняття та ознаки юридичного терміна
- •2. Відмінність юридичного терміну від загальновживаного слова, професіоналізму та номенклатури
- •3. Види юридичних термінів
- •4. Способи творення юридичних термінів
- •5. Поняття юридичної термінології
- •6. Поняття юридичної терміносистеми
- •7. Поняття термінологічного поля
- •8. Поняття тексту
- •9. Юридичні поняття метафори
- •10. Синоніми, омоніми, евфемізми в юриспруденції
- •11. Оціночні поняття
- •12. Дефініції понять, що позначаються юридичними термінами
- •13. Поняття функціонального стилю
- •14. Види функціональних стилів
- •15. Підстилі офіційно-ділового стилю
- •16. Мовні засоби у текстах юридичного жанру офіційно-ділового стилю
- •17. Етикет ділового листування
- •18. Особливості професійного мовлення юриста
- •19. Етапи спілкування
- •20. Мовні засоби юридичної аргументації
- •21. Види юридичної аргументації
- •22. Особливості судової комунікації
- •23. Мовні засоби наукового стилю
6. Поняття юридичної терміносистеми
Юридична терміносистема - це система термінів у юриспруденції, що обслуговує правову теорію та практику.
Виділяють три етапи творення терміносистеми:
1.- це перехід від етапу відсутності до стану її формування,тобто перехід від неупорядкованої сукупності термінів до терміносистеми
2.- зростання обсягу знань в межах прийнятої теорії, наприклад, збагачення терміносистем технічних наук, коли з'являються нові машини, прилади
3.- це зміна теорії і, як наслідок, зміна терміносистеми. Спочатку нову теорію описують термінами попередньої теорії, потім впроваджуються нові терміни, що відображають нові поняття. Таким чином формують систему понять нової теорії, і кожне місце в цій новій системі посідає певний новий термін, a у сукупності з'являється нова терміносистема. Частину термінів попередньої терміносистеми залишають. Але вони вже пов'язані з новими поняттями, а решту термінів більше не вживають.
Терміносистема формується на певному етапі розвитку певної галузі наукового знання, коли вже створено наукову теорію, позначено об'єкти та зв'язки між ними. Є кілька типових ознак терміносистеми:
1. Цілісність терміносистеми. Наприклад, назви дванадцяти місяців року у сукупності складають цілісну систему
2. Відповідність суми частин цілому. Якщо ми маємо справу з терміносистемою, що описує конструкцію машин, то терміни — назви вузлів і деталей — у своїй сукупності мають дати повний опис машини.
3. Певна сталість терміносистеми. Вона відбиває систему поглядів у певній сфері наукового знання на певному етапі, який має визначену тривалість.
4. Структурований характер терміносистеми. Структура терміносистеми може бути однорівневою лінійною (назви днів тижня, місяців року) та ієрархічною, тобто з підсистемами, що відбивають родо-видові відношення, відношення цілого та його частин, зв'язки причини й наслідку, відношення об'єктів та їхніх ознак тощо.
7. Поняття термінологічного поля
Під термінологічним полем розуміють своєрідну область існування терміну, де останній набуває всіх своїх характерних якостей. У такому полі терміни відзначаються однозначністю і становлять певну термінологічну систему з відповідною структурою. Великі поля можуть ділитися на малі, або мікрополя, які характеризуються тими ж властивостями.
8. Поняття тексту
Текст — це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність (І. Р. Гальперін)
Найістотнішими текстовими ознаками є (А. П. Загнітко):
цілісність;
зв'язність;
структурна організованість;
завершеність.
Текст — середній елемент схеми комунікації, яку можна уявити у вигляді триелементної структури: автор (адресант) → текст → читач (адресат). Як серединний (проміжний) елемент комунікативного акту текст виявляє свою специфіку у кодуванні і декодуванні. Щодо мовця (адресанта) текст є кодованою величиною, оскільки мовець кодує певну інформацію. Для сприйняття вміщеної у тексті інформації читач повинен її декодувати (А. П. Загнітко).
Текст породжується мовцем, тим, хто пише, відповідно до його задуму, з потребою найкращого передавання змісту. Текст редагується на етапі внутрішньої, мислиннєвої підготовки, а в письмовому варіанті — також в процесі саморедагування, відповідно до стилістичних норм мови, комунікативної доцільності в кожній окремій ситуації.