4. Способи творення юридичних термінів

Терміни української мови утворюються такими основними способами:

1. Вторинна номінація - це такий спосіб термінотворення, при якому слово літературної мови набуває ознак терміну і позначає поняття певної предметної галузі. Наприклад, слово «суд» − слово літературної мови, яке в межах юридичної науки позначає орган правосуддя, тоді я к поза межами юридичної науки слово суд має ще й інші значення (суд Божий, розсуд, оцінка та ін.)

2. Словотвірний - утворення термінів за допомоги префіксів (надвиробництво, пересупозиція), суфіксів (маркування, гумування, оборотність), складанням слів і основ (адрес-календар, гальванокліше, літературознавство, держава-монополія, матеріаломісткість), скороченням слів (СЕЗ - спеціальні економічні зони).

3. Морфологічний спосіб полягає у термінотворенні за допомогою зміни частин слова. Він має декілька підвидів. Це афіксація (заволодіння, правник, підсудність), безсуфіксний (розшук), словоскладання (судоустрій), змішаний (законодавство). Серед юридичних термінів і номенклатурних назв усе більшого поширення набувають скорочені форми абревіатури. Тенденцію до лаконічності термінології реалізують також терміни, утворені шляхом субстантивації (прикметник іменник): затриманий, оперуповноважений, підсудний, потерпілий, слідчий.

4. Запозичення - називання наукового поняття іншомовним словом: контролінг, ліверидж, бюргшафт, дисиміляція.

Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами творення. За структурними моделями терміни переділяють на:

- однокомпонентні, терміни, наприклад: паритет, резолюція, субстрат, паралінгвістика.

- двокомпонентні терміни - май часті ше це словосполучення іменник + іменник, наприклад: ректифікація кордону, стратегія спічкування, дискурс культури, універсамі культури; або прикметник + іменник, наприклад: унітарна держава, цивільна відповідачьність;

- трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники:

а) прикметник + прикметник + іменник, наприклад: щілинні приголосні звуки, вільна економічна зона, центральна виборча комісія;

б) прикметник + іменник + іменник, наприклад: структурний тип речення, адитивний синтез кольору, маскультурний код мови, пасивний словник мовця;

в) іменник + прикметник + іменник, наприклад: форма релігійного світогляду, речення з однорідними членами, ревізія міжнародного договору, теорія лінгвістичної відносності;

г) іменник + іменник + іменник, наприклад: категорія числа іменника, позолота обрізів видання;

5. Поняття юридичної термінології

Поняття «юридична термінологія» можна розглядати у двох аспектах: 1) як систему юридичних термінів, що використовується у юридичній сфері та 2) як науку про юридичні терміни. Для позначення юридичної термінології у другому значенні краще послуговуватися терміном юридичне термінознавство.

З-поміж ознак юридичної термінології можна виокремити такі:

1) юридична термінологія – це система юридичних термінів юриспруденції в цілому (нормативно-правових актів, правозастосувальних актів, юридичної науки і практики);

2) юридична термінологія як системне утворення складається з терміносистем певних предметних сфер юриспруденції;

3) терміносистеми юриспруденції доцільно виокремлювати за такими двома критеріями як галузь юридичної науки та галузь законодавства (адже не всі юридичні терміни певної терміносистеми, які використовуються в науці, зафіксовані в законодавстві);

4) юридична термінологія має свою структуру, до якої входять терміносистеми, які перебувають у взаємозв’язках;

5) мінімальною одиницею в структурі юридичної термінології є односкладовий юридичний термін. Хоча кількісно в юридичних терміносистемах переважають складені юридичні терміни, утворені синтаксичним способом за моделлю «прикметник + іменник» (наприклад «право власності», «прямий умисел»);

6) для кожного юридичного терміна притаманне термінологічне поле – та юридична термінологія, за межами якої слово втрачає свою характеристику терміна. Наприклад, термін «суд» втрачає термінологічність за межами юридичних терміносистем, адже це слово літературної мови може позначати залежно від термінологічного поля його вживання і «суд Божий», «осуд», «розсуд».