Симптоматика та методи обстеження

До основних скарг при захворюваннях органів дихання належать болі в грудній клітці, задишка, напади ядухи, кашель, виділення харкотиння, кровохаркання та підвищення температури. Нерідко спостерігаються також слабкість, нездужання, зниження апетиту, головні болі, поганий сон.

Болі при диханні пов'язані із залученням в процес парієнтальної плеври.

Кашель є наслідком подразнення дихальних шляхів або вісцеральної плеври.

Задишка є ознакою гіпоксемії.

Харкотиння є зміненим і, найчастіше, інфікованим бронхіальним секретом.

Симптомами ущільнення легеневої тканини є вкорочення перкуторного тону, посилення голосового тремтіння, бронхофонії, і поява жорсткого або бронхіального дихання.

Вологі хрипи є ознакою появи в бронхіальному дереві надмірного рідкого секрету, через який відбувається «пробулькування» бульбашок повітря.

Сухі хрипи з'являються при накопиченні звужуючого просвіт бронха густого і в'язкого секрету, що створює «ефект свистка».

Крепітація означає звуки, які з'являються на висоті вдиху унаслідок розлипания альвеол, що містять неповноцінний сурфактант.

Шум тертя плеври з'являється при появі свіжого фібринозного ексудату в плевральній порожнині.

Для позначення аускультативного феномену, який пояснюють наявністю зрощень між листками плеври, доцільно користуватися не терміном «шум тертя плеври», а пропонованим англомовними авторами терміном «плевральний тріск».

Під кровохарканням розуміють домішок крові до мокроти. Легеневою кровотечею називають виділення при кашлі чистої крові в кількості більше 10 мл/добу.

Огляд і пальпація грудної клітки

Розрізняють статичний і динамічний огляд грудної клітки. Елементами статичного огляду є: форма і симетричність грудної клітки, викривлення хребта, особливості над- і підключичних ямок, ключиць, відставання від грудної клітки лопаток, наявність горбів, розширених вен і капілярів, післяопераційних і інших рубців.

Форма грудної клітки. Розрізняють нормальні і патологічні форми грудної клітки. Під нормальними формами розуміють конституційні варіанти грудної клітки (нормостенічна, гіперстенічна, астенічна). До патологічних відносять емфізематозну, паралітичну, рахітичну, воронкоподібну, човноподібну, кіфо-сколіотичну грудну клітку.

Розширені вени в області грудної клітки свідчать про утруднений венозний відтік у зв'язку зі стисненням, наприклад, верхньої половини вени пухлиною. Капілярні зірочки характерні для цирозу печінки.

Проводячи динамічний огляд грудної клітки необхідно:

1. визначити участь в акті дихання основних (міжреберні м'язи, діафрагма) і допоміжних м'язів (шиї, плечового поясу);

2. визначити можливе відставання якої-небудь половини грудної клітки при диханні,

3. визначити тип дихання (черевний частіше у чоловіків, грудний у жінок або змішаний);

4. визначити глибину та частоту дихання (у нормі16—18 дихань за хвилину);

5. наявність патологічних ритмів дихання: дихання Чейна-Стокса, дихання Біота, дихання Куссмауля, дихання Грокко.