Практичне заняття №25 «Інфекційно-деструктивні захворювання бронхолегеневої системи»

Актуальність

У теперішній час захворюваність абсцесом легень і гангреною знизилися на 30 %.. Проте хронічні гнійні захворювання легень, особливо бронхоектатична хвороба, складають 5-8% серед усіх захворювань органів дихання). Інфекційно-деструктивні захворювання ІДЗ бронхолегеневої системи є не тільки важливою медичною проблемою але і соціальною, оскільки стають причиною інвалідизації працездатного населення.

Учбові цілі

• навчити студентів розпізнавати основні симптоми при інфекційно-деструктивних захворюваннях бронхолегеневої системи;

• ознайомити студентів з методами дослідження, які застосовуються для діагностики інфекційно-деструктивних захворювань бронхолегеневої системи, показами до їх застосування, методикою виконання, діагностичною цінністю кожного із них ;

• навчити студентів самостійно трактувати результати проведених досліджень.

Що студент повинен знати

• частоту , з якою зустрічаються ІДЗ бронхолегеневої системи

• етіологічні фактори ІДЗ бронхолегеневої системи

• патогенез ІДЗ бронхолегеневої системи

• клінічні прояви абсцесу легень, гангрени легень і бронхоектатичної хвороби

• методи діагностики ІДЗ бронхолегеневої системи

• підходи до лікування ІДЗ бронхолегеневої системи

боротьба з інфекцією (призначення антибіотиків і сульфаніламідних

препаратів)

• санація бронхіального дерева і відновлення прохідності бронхів

• стимулююча терапія (переливання препаратів крові)

• застосування симптоматичних засобів

• покази до хірургічного лікування

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття:

• ознайомитись з матеріалами практикуму

• вивчити матеріали підручника

• повторити анатомічні, фізіологічні і біохімічні основи дихальної системи

Індивідуальне творче завдання

• виправлення помилок після проведення захисту історії хвороби

• виконати письмово наступне творче завдання:

Малоінвазивні технології в діагностиці і лікуванні гострих абсцесів легень

Що студент повинен уміти

• інтерпретувати дані рентгенографії і томографії органів груднини порожнини

• інтерпретувати дані бронхоскопії

• інтерпретувати дані лабораторних методів дослідження, які застосовуються при ІДЗ бронхолегеневої системи

• призначити патогенетичну і симптоматичну терапію

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти

• пальпація грудної клітини

• топографічна і порівняльна перкусія легень

• аускультація легень

Зміст теми

Інфекційно-деструктивні захворювання бронхолегеневої системи об’єднують групу захворювань органів дихання, які включають: абсцес легень, гангрену легень, бронхоектатичну хворобу

Абсцес легені - це гнійне розплавлення легеневої тканини з утворенням однієї або декількох органічних порожнин, часто оточених запальним інфільтратом. .Виділяють гострий, затяжний і хронічний абсцес легень. У 10-15% хворих можливий перехід гострого абсцесу в хронічний про що можна говорити не раніше ніж через 2 місяці від початку захворювання.

Гангрена легень представляє собою омертвіння, гнилісний розпад легеневої тканини, який супроводжується виділенням зловонного харкотиння.

Бронхоектатична хвороба представляє собою особливу набуту форму ІДЗ бронхолегеневої системи, яка характеризується локалізованим хронічним гнійним процесом (гнійним ендобронхітом) у незворотньозмінених (розширених, деформованих) і функціонально неповноцінних бронхах, переважно нижніх відділів бронхів з утворенням бронхоектазів ( патологічно-розширених бронхів).

Етіологія і патогенез ІДЗ бронхолегеневої системи

Специфічних збудників ІДЗ бронхолегеневої системи не існує. При абсцесі легень знаходять різноманітну мікрофлору, яка носить переважно коковий характер: стрептококи, стафілококи. У хворих на пневмонію, спричиненою стафілококом, найчастіше виникає абсцедування ураженої ділянки легень. Особливе значення має поєднання веретеноподібних бактерій (фузобактеріальний) і спірохет (фузоспірохетний симбіоз). Вважають, що у ІДЗ бронхолегеневої системи основне значення має аутоінфекція.

Існують наступні шляхи проникнення інфекції в бронхолегеневу систему:

• бронхогенний;

• лімфогенний

• гематогенний

• безпосередній перехід процесу із сусідніх органів (перфорація абсцесу печінки або емпієми плеври)

• занос інфекції при пораненні легень.

Виділяють також сприяючі чинники: паління, хронічний бронхіт, бронхіальна астма, цукровий діабет, епідемічний грип, алкоголізм.

ІДЗ бронхолегеневої системи майже завжди виникають не первинно, а в результаті пневмонії, хірургічних втручань, гематогенного заносу інфекції в легені, гнійнозапальних процесів у сусідніх органах, пошкодженні легень (травми, поранення), попадання сторонніх тіл у бронхи і легені, а також як ускладнення хронічних патологічних процесів у легенях (сифіліс, рак легені, ехінокок, кісти легень). Частіше всього ІДЗ бронхолегеневої системи виникають у хворих на пневмонію, грип, а також спостерігаються при аспіраційній пневмонії і при заносі в легені септичних емболів.

Для розуміння особливостей клінічної картини абсцесу має значення динаміка патологічних процесів у легенях. Виділяють наступні стадії:

• стадія інфільтрації

• стадія розпаду і утворення порожнин

• прорив абсцесу і його вивільнення

• загоювання.

При гангрені легень розпад легеневої тканини не має чітко обмежених меж і виникає в результаті значного пригнічення захисних сил організму.

Механізм розвитку бронхоектазів при бронхоектатичній хворобі у різних випадках неоднаковий, у зв’язку з чим розрізняють :

• ретенціонні бронхоектази

• деструктивні бронхоектази

• ателектатичні бронхоектази.

МКБ – Х:

J 85 Абсцес легень і середостіння

J 85.0 Гангрена і некроз легень

J 85.1 Абсцес легень з пневмонією

J 85.2 Абсцес легень без пневмонії

Формулювання діагнозу:

1. Постпневмонічний абсцес середньої долі правої легені, середня степінь важкості, ускладнене легеневою кровотечею.

2. Аспіраційний абсцес нижньої долі лівої легені Sa, ускладнений відокремленою емпіємою плеври, тяжкий перебіг, гостра диха­льна недостатність II ступеню.

3. Бронхоектатична хвороба, типова форма, фаза загострення (помірна активність), помірно прогресуючий перебіг, циліндричні бронхоектази нижньої долі лівої легені (сегменти 8-й, 9-й), ДНІІ ст.

Клініка ІДЗ бронхолегеневої системи

Клініка абсцесів. Розрізняють гострий, затяжний і хронічний абсцес. Стан хворого при формуванні абсцесу тяжкий: відмічається лихоманка, озноб, підвищена пітливість, задишка. Кашель спочатку сухий, а потім надсадний, нерідко супроводжується болем у грудній клітині. Пальпаторно може спостерігатися болючість при натискуванні на грудну клітину відповідно локалізації абсцесу. Вражена сторона відстає в акті дихання. Перкусія і аускультація можуть бути непоказовими, якщо вогнище нагноєння знаходять глибоко. Якщо абсцес локалізується в периферичних відділах легень, то перкуторно спостерігається укорочення перкуторного тону. Аускультативно вислуховується жорстке або бронхіальне дихання, амфоричне дихання, вологі хрипи (частіше після прориву абсцесу у порожнину бронху). Прорив абсцесу в порожнину бронху супроводжується виділенням великої кількості харкотиння..

Хронічний абсцес частіше всього розвивається в результаті несприятливого перебігу гострого. або затяжного абсцесу легень. Існують наступні форми хронічного абсцесу:

• хронічний абсцес у вигляді одиночної порожнини з більш-менш вираженою фіброзною капсулою і перифокальною зоною пневмонічної інфільтрації

• обмежений пневмосклероз з чисельними, частіше всього різних розмірів абсцесами

• обмежений піосклероз легень, який рентгенологічно проявляється ділянками просвітлення і ділянками затемнення

• обмежені або розповсюджені бронхоектази.

Клініка гангрени легень. Захворювання звичайно розвивається гостро, відрізняється важким загальним станом хворого. Основні симптоми:

• виражена інтоксикація

• значна артеріальна гіпотензія

• виділення зловонного харкотиння.

Стан хворого тяжкий: температура тіла гектична, озноб, схуднення, відсутність апетиту. Болі в грудній клітині на стороні ураження посилюються при кашлі. При перкусії над зоною ураження тупий звук і болісність (симптом Кислінга). При швидкому розпаді некротизованої тканини зона притуплення збільшується, на її фоні з’являються ділянки з більш високим звуком. При аускультації дихання над зоною ураження послаблене везикулярне, жостке або бронхіальне. Після прориву у бронх з’являється кашель з виділення зловонного харкотиння брудно-сірого кольору у великій кількості (до 1 л і більше), прослуховуються вологі хрипи над вогнищем ураження. Смертність, за даними різних авторів досягає 90%.

Клініка бронхоектатичної хвороби.

Якщо у бронхоектазах не відбувається запалення (тобто немає інфікування), вони невеликі і їх небагато, то протягом тривалого часу вони клінічно не проявляються. Приєднання гнійно-запального процесу приводить до розвитку бронхоектатичної хвороби. Виділяють наступні симптоми захворювання:

• симптоми, зумовлені накопиченням гною у розширених бронхах (хронічний продуктивний кашель, що здебільшого посилюється зранку і часто викликається зміною положення тіла. На стадії розгорнутого захворювання виділяється гнійне харкотиння в значній кількості)

• симптоми, зумовлені запальними змінами у легенях та плеврі, що оточують розширені бронхи (гіпертермія, нездужання)

• кровохаркання

• виражений астенічний синдром..

Перебіг звичайно, тривалий, з періодичними загостреннями і різними ускладненнями: легеневими кровотечами, абсцесами, емпіємою плеври, метастатичними абсцесами(особливо в головний мозок). Можний розвитое легеневого серця і амілоїдозу.

Діагностика ІДЗ бронхолегеневої системи

Лабораторне дослідження: