34. Напрям, мета та завдання системи державних органів по забезпеченню інформаційної безпеки України

Головним завданням системи забезпечення інформаційної безпеки України є створення умов для організації управління системою інформаційної безпеки. До основних завдань системи забезпечення внутрішньої інформаційної безпеки органів виконавчої влади можна віднести наступні:

— забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади всіх рівнів;

— забезпечення інформаційно-аналітичного потенціалу країни;

— реалізація державної політики інформаційної безпеки;

— ведення активної розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності з метою забезпечення інформаційної безпеки через здобуття необхідної, розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової інформації для відпрацювання стратегічних, тактичних і оперативних рішень в сфері державного управління інформаційною безпекою та вироблення механізмів їх реалізації;

— виявлення, попередження і припинення розвідувальної та іншої, спрямованої на нанесення шкоди інформаційній безпеці України, діяльності спеціальних служб, а також окремих осіб чи організацій;

— виявлення, попередження і припинення інформаційного тероризму та іншої діяльності, спрямованої на підрив функціонування системи органів виконавчої влади;

— моніторинг (спостереження, оцінка і прогноз) стану інформаційної безпеки у зв’язку із впливом загроз та небезпек як зсередини, так і ззовні системи державного управління [31; 37];

— протидія технічному проникненню до інформаційних системи органів виконавчої влади з метою вчинення злочинів, проведення диверсійно-терористичної та розвідувальної діяльності [173, с. 315-317];

— забезпечення збереження державної таємниці;

— організація демократичного цивільного контролю за функціонуванням системи органів державного управління тощо [134].

35. Визначення та співвідношення понять "інформаційна війна'", "спеціальна інформаційна операція", "акція інформаційного впливу", "інформаційне протиборство

Інформаці́йна війна́ — використання і управління інформацією з метою набуття конкурентоздатної переваги над супротивником.

Інформаційна війна може включати в себе:

• збір тактичної інформації,

• забезпечення безпеки власних інформаційних ресурсів,

• поширення пропаганди або дезінформації, щоб деморалізувати військо та населення ворога,

• підрив якості інформації супротивника і попередження можливості збору інформації супротивником.

Спеціальні інформаційні операції (надалі – СІО) – це сплановані дії, спрямовані на ворожу, дружню або нейтральну аудиторію шляхом впливу на її свідомість і поведінку за допомогою використання певним чином організованої інформації та інформаційних технологій для досягнення певної мети.

Акції інформаційного впливу - спеціальні інформаційні операції, належать до різновидів ІПсВ.

Інформаційне протиборство - суперництво соціальних систем (країн, блоків країн) в інформаційній сфері з приводу впливу на ті або інші сфери соціальних відносин і встановлення контролю над джерелами стратегічних ресурсів, у результаті якого одна група учасників суперництва отримує переваги, необхідні їм для подальшого розвитку.