- •1. Існуючі технології виготовлення керамічних будівельних виробів
- •2. Облицювальна плитка. Асортимент. Перелік можливих дефектів.
- •3. Що таке морозостійкість керамічного матеріалу. Від чого залежить морозостійкість
- •4. Технологія виготовлення керамічної цегли. Асортимент керамічної цегли
- •5. Яким чином і для чого формується пористість керамічної цегли
- •6. Споживні властивості керамічних будівельних виробів. Керамічна черепиця, керамічна цегла
- •7. Асортимент побутових керамічних виробів. Вимоги до сировини для забезпечення високої якості фарфору.
- •8. Керамзит. Сировина для виготовлення. Застосування
- •9. Оцінка якості керамічної цегли
- •10. Структура і текстура фарфору. Характерні ознаки фарфору і фаянсу.
- •11. Який зв'язок між структурою керамічного черепка і фізико-механічними, споживними властивостями виробів із кераміки
- •12. Експертиза черепиці
- •13. Керамічні теплоізоляційні матеріали. Технологія, сировина для виготовлення.
- •14. Споживні властивості виробів на основі спученого перліту
- •15. Спучений перліт і вермикуліт. Застосування
- •16. Призначення керамічних плиток. Зовнішній вигляд облицювальних плиток. Перелік можливих дефектів.
- •17. Фізичні, фізико-хімічні, естетичні, споживні властивості керамічних виробів.
- •18. Спеціальна кераміка
- •19. Умовні позначення керамічної цегли, черепиці, побутових керамічних виробів.
- •20. Товарознавча оцінка штучних пористих заповнювачів
- •21. Загальна характеристика технологічного процесу виробництва керамічних виробів: цегла, черепиця, санітарно-технічні вироби
- •22. Побутові керамічні вироби,, асортимент, можливі дефекти
- •23. Санітарно-технічні вироби, загальна характеристика виробництва. Якість виробів. Назвіть відомих виробників сантехніки в Україні.
- •24. Від яких факторів залежить якість керамічної цегли.
- •25. Структура, текстура керамічного черепка. Яку роль відіграє польовий шпат в процесі випалу сирцю керамічного матеріалу
- •26. Маркування керамічної цегли, черепиці, кислотостійкої цегли
- •27. Що таке глинозольний гравій, керамзит. Сировина для виготовлення
- •28. Побутові керамічні товари. Різновиди фарфору. Характерні властивості
- •29. Правила кріплення черепиці керамічної
- •30. Керамоперлітові вироби. Товарознавча характеристика.
- •31. За якими властивостями класифікують керамічні вироби?
- •32. Вироби керамічні личкувальні
- •33. Плитка керамічна для підлог. Товарознавча характеристика
- •34. Водопоглинення керамічних виробів. Що характеризує величина водопоглинення
- •35. Фактори, що впливають на формування високих споживних властивостей санітарно-технічних виробів
- •36. Скляні будівельні вироби. Асортимент. Товарознавча характеристика
- •37. Кислотостійка цегла. Маркування і упаковка кислотостійкої цегли
- •38. Вироби вогнестійкі теплоізоляційні легковагові виготовлення.
- •39. Характерні ознаки фарфору і фаянсу
- •40. Цегла та камені керамічні, рядові та лицьові. Правила приймання. Методи контролю
- •41. Що таке біологічна стійкість керамічного матеріалу? Естетичні властивості керамічних виробів.
- •42. Сучасне визначення терміну кераміка. Керамічна технологія.
- •43. Плитка керамічна глазурована для внутрішнього облицювання стін. Визначення хімічної стійкості глазурі.
- •44. Асортимент керамічної черепиці
20. Товарознавча оцінка штучних пористих заповнювачів
Штучні пористі заповнювачі - це сипкі матеріали визначеного зернового складу, які використовують для отримання сухих сумішей, розчинів та бетонів з потрібними властивостями.
Штучні пористі заповнювачі є необхідною складовою при отриманні розчинів та бетонів загальнобудівельного й спеціального призначення, в тому числі теплоізоляційних, кольорових, жаростійких, вогнетривких, електропровідних тощо. Також їх застосовують при виконанні теплоізоляції об'єктів (як засипку або як компонент складної системи теплоізоляції). Крім зазначених галузей пористі заповнювачі також можуть бути використані у сільському господарстві (цеоліти, керамзит, перліт) для вирощування рослин або у хімічній промисловості (для очищення продуктів, в тому числі води).
Асортимент та номенклатура продукції, що відноситься до штучних пористих заповнювачів, визначається ступенем розвитку технології їх отримання та попитом ринку. Враховуючи існуючі потреби будівельного ринку, штучні пористі заповнювачі поділяють: за крупністю (крупний та дрібний); формою зерен (щебінь, гравій); фракціями (до 5; 5-10; 10-20; 20-40 мм); видом сировини та способом отримання (керамзит, сланцепорит, шунгізит; термоліт, аглопорит, спучений перліт, спучений вермикуліт та ін.)
21. Загальна характеристика технологічного процесу виробництва керамічних виробів: цегла, черепиця, санітарно-технічні вироби
Виробництво більшості керамічних будівельних виробів складається з наступних процесів: підготовка сировини, формування, сушіння, випал і сортування готових виробів.
Керамічні будівельні матеріали виготовляють загалом пластичним, жорстким та напівсухим пресуванням, а санітарно-технічні - методом лиття в гіпсові форми. Методи пластичного і напівсухого пресування відрізняються між собою процесами підготовки сировини і формування виробів. Спосіб пластичного пресування більш розповсюджений, а напівсухого - більш прогресивний.
Пластичне пресування застосовують у виробництві цегли, порожнистих каменів, черепиці та багатьох інших крупногабаритних і повнотілих виробів складної форми.
Напівсухе пресування застосовують частіше всього для виробництва плоских виробів невеликої товщини, а також простих за формою і з рельєфним малюнком.
Для виробництва облицювальних плиток та санітарно-технічних виробів (умивальників, унітазів, раковин, бачків і т д.) використовують шлікерний спосіб підготовки маси.
Важливою стадією процесу виробництва керамічних виробів є випал. При випалі видаляється остаточна волога і відбувається ряд фізико-хімічних реакцій (утворення скловидної фази, нових форм силікатів, перекристалізації і рекристалізації основних компонентів), в результаті яких маса переходить у каменоподібний стан. Вони супроводжуються ущільненням і усадкою виробу.
Випал проводять в кільцевих чи тунельних печах безперервної дії і рідше в камерних печах. Максимальна температура випалу для уникнення деформації виробу повинна бути нижче температури плавлення.