1. Існуючі технології виготовлення керамічних будівельних виробів

Виробництво більшості керамічних будівельних виробів складається з наступних про­цесів: підготовка сировини, формування, сушіння, випал і сор­тування готових виробів.

Керамічні будівельні матеріали виготовляють загалом пластичним, жорстким та напівсухим пресуванням, а санітар­но-технічні - методом лиття в гіпсові форми. Методи пластич­ного і напівсухого пресування відрізняються між собою процесами підготовки сировини і формування виробів. Спосіб пластичного пресування більш розповсюджений, а напівсухого - більш прогресивний.

Пластичне пресування застосовують у виробництві цегли, порожнистих каменів, черепиці та багатьох інших крупногабаритних і повнотілих виробів складної форми.

Напівсухе пресування застосовують частіше всього для виробництва плоских виробів невеликої товщини, а також простих за формою і з рельєфним малюн­ком.

Для виробництва облицювальних плиток та санітар­но-технічних виробів (умивальників, унітазів, раковин, бачків і т д.) використовують шлікерний спосіб підготовки маси.

Важливою стадією процесу виробництва керамічних виробів є випал. При випалі видаляється остаточна волога і відбувається ряд фізико-хімічних реакцій (утворення скловидної фази, нових форм силікатів, перекристалізації і рекристалізації основних компонентів), в результаті яких маса переходить у каменоподібний стан. Вони супроводжуються ущільненням і усадкою виробу.

Випал проводять в кільцевих чи тунельних печах безперервної дії і рідше в камерних печах. Максимальна температура випалу для уникнення деформації виробу повинна бути нижче температури плавлення.

2. Облицювальна плитка. Асортимент. Перелік можливих дефектів.

Для покращення інтер'єрів приміщення, створення комфортних умов та забезпечення виконання санітарно-гігієнічних вимог виконують облицювання стін та підлог керамічними плитками.

Випалювання – 1250-1280 градусів.

Для внутрішнього облицювання (Види: фаянсові, майолікові) застосовують глазуровані облицювальні плитки, випалені кахлі, а також плитки для підлоги і килимову мозаїку. До цих матеріалів висувають більш високі вимоги, вони повинні мати гарний зовнішній вигляд, правильну форму і точні розміри, високу термо- і водостійкість, достатню міцність. Матеріали для підлог (Види: квадратні, прямокутні, трикутні, чотирикутні, п’ятикутні, шестикутні, восьмикутні; 15 типів за розміром) повинні мати високу ударостійкість та опір до стирання.

Розмір плиток для внутрішнього облицювання:

Квадратні - 150x150 і 100x100x4 - 5

Прямокутні - 150x75 і 100x50x4 - 5

Для підлог - 50-170x10-13

Для килимової мозаїки

Прямокутні - 48x23x6 і 48x23x8

Квадратні - 48x48x6 і 23x23x8

Дефекти: відбиття, щербини, зазубрини, лисини, цек, плями, мушки, засмічення, пузирі, сухість глазурі, злипання, порушення декору.

3. Що таке морозостійкість керамічного матеріалу. Від чого залежить морозостійкість

Морозостійкість - властивість насиченого водою ма­теріалу витримувати багаторазові заморожування і відтаван­ня без суттєвого зниження міцності і втрати маси

Фасадна кераміка	35
Цегла керамічна	15, 25, 35 і 50 (в залежності від виду та призначення)
Дахівка	25
Керамзитовий гравій	15
Аглопоритовий щебінь	15
Труби дренажні	15

Морозостійкість керамічних матеріалів і виробів - важли­вий показник, що визначає можливий термін експлуатації в природних умовах. Морозостійкість - показник якості ке­рамічних матеріалів, на який впливає багато факторів, напри­клад, для цегли - це хімічний, мінералогічний, гранулометрич­ний склад вихідної сировини, композиційне співвідношення си­ровинних матеріалів, умови виробництва, структура і текстура виробів та ін.

Перевірка морозостійкості матеріалу виконується шляхом багаторазового заморожування зразка при температурі -20°С і наступного відтавання в воді при температурі 20 - 25°С.